Постанова 4824 № 761/22699/19

Єдиний унікальний номер 761/22699/19 Апеляційне провадження № 33/824/2600/2021 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - В С Т А Н О В И В : 17 липня 2019 рокупостановою Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/ та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн., зі стягненням судового збору на користь держави. Не погоджуючись з постановою суду, 19.04.2021 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити. Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту разом з доданими до неї матеріалами, виходячи з наступного. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Так, із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була винесена Шевченківським районним судом міста Києва - 17 липня 2019 року, а апеляційна скарга була направлена до суду першої інстанції 19 квітня 2021 року, тобто вже після спливу 10-ти денного строку, встановленого Законом. В якості підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження ОСОБА_1 вказав про те, що не був жодного разу належним чином повідомлений про розгляд справи. В той же час, матеріали справи містять довідку про направлення смс повідомлення ОСОБА_1 про виклик до суду для розгляду даної справи (а.с. 15). Окрім того, в матеріалах справи міститься доказ направлення копії постанови суду за адресою офіційної реєстрації апелянта. Цю ж адресу вказує він і у своїй апеляційні скарзі. Також, як вбачається зі справи, в ній міститься постанова державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Костенка Д.С. від 28.11.2019 року про фактичне стягнення з ОСОБА_1 присудженого оскаржуваного постановою на користь держави судового збору, що додатково до вказаного свідчить про обізнаність апелянта з фактом існування постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року. В той же час апеляційну скаргу ним було направлено лише 19.04.2021 року. За таких умов посилання ОСОБА_1 , які могли б обґрунтовувати наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, залишилися недоведеними, відтак не можуть бути прийняті судом. Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»). В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, справа «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України». При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Враховуючи викладене, а також те, що наведені апелянтами доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови не були належним чином підтверджені, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала, як така, що подана після закінчення строку, визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП, а апеляційний суд не знайшов підстав для його поновлення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя С.О. Журба