Постанова Львівський апеляційний суд № 459/102/21

Справа № 459/102/21 Головуючий у 1 інстанції: Отчак Н.Я. Провадження № 33/811/260/21 Доповідач в 2-й інстанції: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2021 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 04 лютого 2021 року, встановив: постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. Згідно постанови ОСОБА_1 , будучи адміністратором кав`ярні-пекарні «Львівські круасани», що на пр. Шевченка, 18а, у м. Червонограді, 11.01.2021 о 17:05 год. допустила прийом відвідувачів в приміщенні кав`ярні-пекарні «Львівські круасани», чим порушила п.п.1 п.3 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягується до адміністративної ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану постанову та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. В обґрунтування покликається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки суд неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи. Звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував характер правопорушення, характеризуючі дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, що остання раніше до жодного виду відповідальності не притягувалась, отримує незначний дохід, а саме 6600 грн. щомісячно, має на утриманні маму ОСОБА_2 , яка є інвалідом III групи загального захворювання, а також й те, що вона повністю визнала свою вину. Крім цього, апелянт підкреслює, що прийом відвідувача допустила працівник ОСОБА_3 , а не вона. Також, ОСОБА_1 вказує, що в судовому засіданні в суді першої інстанції заперечила свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення пославшись на те, що нею надавались роз`яснення всім працівникам щодо діяльності закладу у період карантину, зимового локдауну. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, подала заяву відповідно до якої, просить проводити розгляд справи без її участі, постанову скасувати, та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з таких підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП настає у випадку порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, за наведених в оскаржуваній постанові судді обставинах, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: протоколом серії ВАБ №351900 від 11.01.2021 (ас. 2); рапортом від 11.01.2021 (а.с 3); письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с. 5-7); чеком №28 від 11.01.2021 (а.с. 8); відеозаписом з нагрудних камер поліцейського від 11.01.2021 відповідно до якого у приміщенні кав`ярні - пекарні «Львівські круасани» перебував відвідувач, який здійснював розрахунок за придбані круасани (а.с. 13). Апеляційний суд вважає, що вищенаведеними доказами, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, є доведеною. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу і на наступні обставини. Відповідно до ст. 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення на підставіст.22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам. Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом. Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейського у приміщенні кав`ярні - пекарні «Львівські круасани» перебував відвідувач, який здійснював розрахунок за придбані круасани, працівником кав`ярні особі видано чек із проханням очікувати замовлення на вулиці. Крім того у матеріалах справи наявне письмове пояснення ОСОБА_3 , яка працює офіціантом у кав`ярні - пекарні «Львівські круасани», яка зазначила, що прийняла замовлення у відвідувача та з`ясувала, як він буде розраховуватись готівкою чи банківською карткою. Відвідувач відповів, що банківською картою, тому вона впустила його у приміщення для проведення розрахунку. В цей момент зайшли працівники поліції. Зазначила, що розрахунок карткою можна було здійснити лише у приміщенні кав`ярні. Вирішуючи питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладання стягнення на ОСОБА_1 , необхідно в повній мірі врахувати характер та обставини вчиненого ним правопорушення, зокрема відсутність реально заподіяної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що на думку апеляційного суду суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння. Таким чином, вчинене ОСОБА_1 діяння лише формально містить ознаки, що характеризують певне правопорушення, яке не є суспільно небезпечним з огляду на можливі негативні наслідки, що притаманні для цього виду правопорушення, і суб`єктивно, не спрямовано на умисне порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. Враховуючи, що застосовування стягнення у виді значного штрафу поставить ОСОБА_1 у складне матеріальне становище, аналізуючи доводи апеляційної скарги та матеріали справи, поведінку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, умислу на вчинення правопорушення не мала, а наслідки даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, щиро розкаялась, тому є всі підстави відповідно до ст.22 КУпАП, визнати вказане правопорушення малозначним та задовольнити апеляційні вимоги ОСОБА_1 , скасувавши постанову суду першої інстанції та прийнявши нову постанову про звільнення ОСОБА_5 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.44-3 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задоволити. Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 04 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати. На підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич