Ухвала КАС ВС № 640/21229/18

УХВАЛА 26 травня 2021 року Київ справа №640/21229/18 адміністративне провадження №К/9901/17504/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 640/21229/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство "СВ ТЕЛЕКОМ", про визнання протиправними та скасування припису та постанови, ВСТАНОВИВ: У 2018 році Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), третя особа: Приватне підприємство "СВ ТЕЛЕКОМ", в якому просило: - визнати протиправним та скасування припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2018 №С-1511/1; - визнати протиправною та скасування постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2018 №З-3011/1-10/10-16/3011/09/02. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021, позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2018 №С-1511/1; - в іншій частині позовних вимог відмовлено. 14.05.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 12.05.2021, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 в частині задоволених позовних вимог і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке. Згідно із частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч вище зазначеної законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI). Натомість скаржник у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги. Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке. При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені Законом № 3674-VI. Відповідно до статті 1 та 2 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судового збору, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити. При визначенні розміру судового збору суд зазначає, що позивач звернувся до суду у 2018 році, заявив вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, а саме скасування постанови відповідача про застосування штрафної санкції до позивача від 10.04.2020 №139/285/16-5/14-П у розмірі 8 500,00 грн. Частиною четвертою статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). В порядку передбаченому підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір - 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви за одну вимогу немайнову становила 1 762,00, а відтак скаржник під час звернення до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 3 524,00 грн (1 762,00 грн х 200%). Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. За приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Для усунення недоліку касаційної скарги скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 524,00 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Водночас приписами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також на постанову апеляційного суду має містити обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно статті 328 цього Кодексу. Скаржником у касаційній скарзі не зазначено підстави визначені статтею 328 КАС України. Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, задля усунення вказаних недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору та навести підстави касаційного оскарження визначені статтею 328 КАС України. Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись статтями 169, 328, 331, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 640/21229/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "СВ ТЕЛЕКОМ", про визнання протиправними та скасування припису та постанови - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі не усунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Бевзенко О.П. Стародуб