LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/16646/2020

від 26.05.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у спр…

УХВАЛА 26 травня 2021 року м. Київ справа № 520/16646/2020 адміністративне провадження № К/9901/19096/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №520/16646/2020 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, ВСТАНОВИВ: 24 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 520/16646/2020, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001694/2 від 01 вересня 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807200/2020/00452. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставою касаційного оскарження Слобожанська митниця Держмитслужби зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах № 826/19400/15, № 809/1260/17, № 826/14258/15, № 815/4150/14, № 804/16271/15, № 818/1220/17. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Разом з тим скаржником не зазначено норму права (норми права), яку (які) суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні без урахування висновку щодо застосування цієї норми (цих норм) права у подібних правовідносинах, викладеного у наведених постановах Верховного Суду. Перевіркою змісту поданої касаційної скарги встановлено, що у ній формально наведено підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтування цих підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування постанов Верховного Суду та норм Митного кодексу України, які, на переконання скаржника, свідчать про відсутність підстав для задоволення позову, з абстрактним зазначенням, що рішення судом ухвалено з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Касаційна скарга за змістом зводиться до переоцінки доказів, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №520/16646/2020 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Р.Ф. Ханова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»