Постанова 4857 № 300/1332/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1332/20 пров. № А/857/12785/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Мельничук Б.Б., представника апелянта Кіт Р.С., представника відповідача Яремак Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року (ухвалене головуючим суддею Тимощук О.Л. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/1332/20 за адміністративним позовом «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу № 31 від 09.01.2020 та податкової вимоги № 5621-54 від 22.04.2020, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними і скасування наказу від 09.01.2020 № 31 та податкової вимоги від 22.04.2020 № 5621-54. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що на переконання позивача наказ № 31 від 09.01.2020 має бути скасований, оскільки: по-перше, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, тому з урахуванням позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 21.02.2020, справа № 826/17123/18 платник не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень; по-друге, безпідставні посилання в спірному наказі на підпункти 80.2.2, 80.2.5 та 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки зі змісту наказу неможливо з`ясувати про яку інформацію визначену зазначеними вище підпунктами п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України йде мова і від якого державного органу вона отримана, так як відсутня у відкритих офіційних джерелах будь-яка інформація щодо порушень порядку зберігання підакцизних товарів, відсутня інформація про порушення обігу підакцизних товарів від будь-яких інших підрозділів контролюючого органу, відсутня інформація про застосування підприємством схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації податків тощо. Щодо податкової вимоги, позивач зазначає, що така прийнята передчасно, оскільки на адресу позивача не надходило жодного податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами перевірки, висвітленої в акті № 9/09-19-32-01/39853410 від 23.01.2020, а тому визначені в них податкові зобов`язання не можуть вважатися узгодженими. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений наказ № 31 від 09.01.2020 є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію в момент допуску посадових осіб відповідача до перевірки, а тому вимоги в частині визнання його протиправним та скасування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Щодо скасування податкової вимоги форми «Ю» №5621-54 від 22.04.2020 то суд першої інстанції вказав, що відповідачем направлено позивачу оскаржену податкову вимогу із дотриманням процедури узгодження податкового зобов`язання, а тому правових підстав для визнання її протиправною та скасування в суду немає. Крім цього суд першої інстанції зазначив позивач не позбавлений можливості оскарження в судовому порядку рішення про застосування фінансових санкцій № 0000153201 від 13.02.2020 та податкового повідомлення-рішення № 0000143201 від 13.02.2020. Доказів звернення до відповідача з адвокатським запитом чи заявою про повторне надання вказаних рішень суду не надано. Тому, на думку суду, позивачем було обрано хибний спосіб захисту свого порушеного права, натомість правильним способом є саме оскарження рішення про застосування фінансових санкцій №0000153201 від 13.02.2020 та податкового повідомлення-рішення № 0000143201 від 13.02.2020, які прийняті безпосередньо на підставі висновків акта перевірки № 9/09-19-32-01/39853410 від 23.01.2020. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що судом помилково встановлено, що відповідачем направлено позивачу оскаржену вимогу із дотриманням процедури узгодження податкового зобов`язання. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.06.2020, «Прикарпаття» Івано-Франківська філія ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1», 23.06.2015 зареєстрована як відокремлений підрозділ та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків з 24.06.2015 (а.с. 44-46). На підставі службової записки № 732/09-19-32-01-16 від 09.01.2020, у якій зазначено те, що відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України однією із функцій відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів є здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу, що є обставиною для проведення фактичних перевірок (а.с. 82). Начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів зроблено висновок про доцільність включення позивача до суб`єктів господарювання для проведення фактичної перевірки (а.с. 83). На підставі вказаної службової записки, наказом № 31 від 09.01.2020, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, поряду здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів та відповідно до ст. 20, пп. 80.2.2, 80.2.5 та 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України призначено фактичну перевірку суб`єкта господарювання «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1», магазину-складу по вул. Галицька, 31, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область (а.с. 18-19). На підставі зазначеного наказу посадовим особам відповідача видано чотири направлення на перевірку за №№ 19, 20, 21, 22 від 09.01.2020 (а.с. 20-23), які пред`явлені під розписку головному бухгалтеру позивача ОСОБА_1 10.01.2020 о 11:45 год, в яких також здійснено запис про вручення копії спірного наказу. Посадових осіб відповідача на підставі наказу про проведення перевірки та направлень на перевірку допущено до її проведення та прийнято вимогу про надання документів та проведення інвентаризації (а.с. 24). Того ж дня заступником начальника ВПОКОПТУГУДФС в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.01.2020, яким встановлено, що головний бухгалтер позивача ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП та статтею 226 Податкового кодексу України (а.с. 10-11). У головного бухгалтера ОСОБА_1 «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» відібрано пояснення 10.01.2020 року (а.с. 29, 30). Також 22.01.2020 посадовою особою відповідача складено протоколи про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення головним бухгалтером ОСОБА_1 та директором ОСОБА_2 «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» частини 1 статті 155-1 КУпАП (а.с.13-14, 16-17). Вказані протоколи направлені до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області для притягнення вказаних осіб до відповідальності. Постановами Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2020 в справах № 352/279/20 та 352/278/20 визнано винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП (а.с. 91, 93). У вказаних постановах суду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою вину визнали. Постанови набрали законної сили 29.02.2020 (на звороті а.с. 91, 93). Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 23.01.2020 складено акт фактичної перевірки № 9/09-19-32-01/39853410, яким встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. Також зазначено, що у разі встановлення, що алкогольні напої, які вироблені у додатку № 2 до акта перевірки марковані марками акцизного податку не встановленого зразка, що не відповідає вимогам визначеним ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР та статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI порушника буде притягнуто до відповідальності згідно вимог чинного законодавства (а.с. 25-28). З висновками акту ознайомлено головного бухгалтера ОСОБА_1 , яка зазначила, що зауважень до акту немає (а.с. 28). На підставі порушено, встановлених актом перевірки, відповідачем 13.02.2020 винесено щодо позивача: рішення про застосування фінансових санкцій № 0000153201, яким встановлено порушення зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а тому згідно з абзацами 15, 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано штраф у розмірі 434138, 20 грн (а.с. 87). податкове повідомлення-рішення № 0000143201, яким за порушення п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п. 54.3 ст. 54 ПК України, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штраф в розмірі 4900 грн (а.с. 89). Вказані рішення контролюючого органу із супровідними листами № 581/10/09-19-32-01-18 від 14.02.2020 (а.с. 86) та № 575/10/09-19-32-01-18 від 14.02.2020 (а.с. 88) направлено позивачу, що підтверджується копією фіскального чеку від 14.02.2020 (а.с. 84) та отримано позивачем, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 85). У зв`язку із несплатою визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання, відповідачем направлено позивачу податкову вимогу від 22.04.2020 № 5621-54, якою визначено податковий борг в загальному розмірі 439038, 20 грн (а.с. 47). Не погоджуючись із наказом на проведення перевірки та вважаючи, що визначені контролюючим органом податкові зобов`язання не є узгодженими, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування наказу та податкової вимоги. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пп. 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Не пред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Пунктом 81.2 ст. 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Щодо визнання протиправними і скасування наказу від 09.01.2020 № 31 то колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову з огляду на таке. В постанові Верховного Суду від 04.06.2020, справа № 820/1685/17, суд зазначив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржений наказ № 31 від 09.01.2020 є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію в момент допуску посадових осіб відповідача до перевірки, а тому вимоги в частині визнання його протиправним та скасування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Щодо скасування податкової вимоги форми «Ю» № 5621-54 від 22.04.2020 то колегія суддів зазначає таке. Так, як слідує з матеріалів справи податкова вимога форми «Ю» № 5621-54 від 22.04.2020 в загальному розмірі 439038, 20 грн сформована і направлена позивачу у зв`язку із несплатою визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання. Це податкове зобов`язання виникло на підставі рішення про застосування фінансових санкцій № 0000153201, яким встановлено порушення зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а тому згідно з абзацами 15, 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано штраф у розмірі 434138, 20 грн (а.с. 87) та податкового повідомлення-рішення № 0000143201, яким за порушення п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п. 54.3 ст. 54 ПК України, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штраф в розмірі 4900 грн (а.с. 89). Вказані рішення контролюючого органу із супровідними листами № 581/10/09-19-32-01-18 від 14.02.2020 (а.с. 86) та № 575/10/09-19-32-01-18 від 14.02.2020 (а.с. 88) направлено позивачу, що підтверджується копією фіскального чеку від 14.02.2020 (а.с. 84) та отримано позивачем, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 85). Разом з цим, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 зупинено апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 300/2219/20. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та «Прикарпаття» Івано-Франківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі № 300/2219/20 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій від 13.02.2020 № 0000153201. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 13.02.2020 № 0000143201. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи, що оскаржена податкова вимога № 5621-54 від 22.04.2020 винесена на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 13.02.2020 № 0000153201 та податкового повідомлення рішення від 13.02.2020 № 0000143201, які в судовому порядку визнанні протиправні та скасовані, а рішення суду набрала законної сили, є підстави для визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 5621-54 від 22.04.2020. Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було частково неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково і рішення суду першої інстанції скасувати в частині щодо відмови визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 22 квітня 2020 року № 5621-54 та прийняти в цій частині нове рішення яким позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі № 300/1332/20 скасувати в частині щодо відмови визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 22 квітня 2020 року № 5621-54 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 22 квітня 2020 року № 5621-54 Головного управління ДПС в Івано-Франківській області. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 26 травня 2021 року