Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5739/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5739/18 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Лічевецького І.О., Мєзєнцева Є. І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року про роз`яснення рішення суду у справі №320/5739/18 (розглянута в порядку письмового провадження) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якому просив суд: - визнати протиправною відмову Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; - зобов`язати Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 з 18.10.2018 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5 х 3723,00 грн.) відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимальним розміром; - встановити для Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області строк для надання звіту про виконання судового рішення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною відмову Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (процесуальним правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області) в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладену в листі від 29 жовтня 2018 року № 811/К-01; Зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 з 18 жовтня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (5 х 3723 грн 00 коп.) відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року по справі №320/5739/18 апеляційну скаргу Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 повернуто особі, яка її подала. Отже, з урахуванням положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року по справі №320/5739/18 набрало законної сили 17 січня 2019 року, а тому підлягає виконанню. У березні 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, у якій просив: - роз`яснити, чи підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - чи проводиться перерахунок пенсії при зміні розміру мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №320/5739/18 - задоволено. Роз`яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №320/5739/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210. Роз`яснено, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до суду з апеляційної скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду від 15 березня 2021 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та невірно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час дійсної строкової служби, у зв`язку з чим ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на нього не поширюється. Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок), пенсія по інвалідності, яка обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розраховується за формулою, застосування якої є обов`язковим. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції про неодноразове звернення позивача до суду першої інстанції з аналогічними заявами про роз`яснення рішення суду, що підтверджується Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року скасовано Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року щодо роз`яснення рішення суду. Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно зі статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що в мотивувальній частині рішення суду від 30 листопада 2018 року у справі № 320/5739/18 відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Разом з тим, у резолютивній частині рішення суду не зазначений висновок про визначення розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії, що викликає труднощі при його виконанні. Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. За правилами статті 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року по справі №22а-11177/08 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року по справі №814/907/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція встановлена Верховним Судом у постанові від 16 липня 2020 року по справі №619/3407/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Як вбачається з матеріалів справи, що в перше 19 червня 2019 року позивачем подано до суду першої інстанції заяву про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року Так, у вищезазначеній заяві позивач зазначив: - роз`яснити, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року в адміністративній справі №320/5739/18 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зобов`язане провести ОСОБА_1 з 18 жовтня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року' (5 х 3723,00 :- 18615,00) відповідно до ч. Зет. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - роз`яснити, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року - відмовлено. В друге 05 серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, у якій просив роз`яснити, що: - при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року в адміністративній справі № 320/5739/18 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зобов`язане провести з 18 жовтня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (5 х 3723 грн 00 коп. = 18615 грн 00 коп.); - у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року вказану заяву було задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управлінням Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до суду з апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду від 07 серпня 2019 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задоволено частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року - скасовано в частині надання таких роз`яснень: - при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року в адміністративній справі № 320/5739/18 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зобов`язане провести з 18 жовтня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (5 х 3723 грн 00 коп. = 18615 грн 00 коп.); - у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року в цій частині. Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року в зазначеній частині. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року в частині надання роз`яснення про те, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - залишити без змін. Так, 14 квітня 2020 року судом першої інстанції видано позивачу Виконавчий лист в частині: «зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 з 18 жовтня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (5 х 3723 грн 00 коп.) відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".». Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що рішення суду є незрозумілим та не можливо виконати, оскільки до суду першої інстанції позивачем не подавалися докази не виконання відповідачем виконавчого листа, який виданий 14 квітня 2020 року. В третє 04 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, у якій просив повторно: - роз`яснити, чи підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - чи проводиться перерахунок пенсії при зміні розміру мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №320/5739/18 - задоволено. Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено матеріали справи та не взято до уваги відсутність доказів не можливості виконання виконавчого листа відповідачем та не звернуто увагу, що судом вже двічі було надано роз`яснення позивачу на його заяви. Відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. За частиною другою цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС). Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС). Колегія суддів звертає увагу, що за змістом всі три заяви про роз`яснення рішення суду першої інстанції є ідентичними та Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 25 листопада 2019 року надано роз`яснення на поставлені питання позивача, а останній зловживає своїми правами щодо подання в третє заяву про роз`яснення рішення суду першої інстанції, протягом 2019 - 2021 років. Отже, з урахуванням положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 25 листопада 2019 року по справі №320/5739/18 набрало законної сили, а тому підлягає виконанню. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи пункту 1 частин 1, 2 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасування та прийняття нової про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення рішення. Керуючись ст. ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - скасувати. Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Г. В. Земляна Судді: І. О. Лічевецький Є. І. Мєзєнцев