Постанова 4855 № 640/9854/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9854/20 Суддя першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Беспалова О.О. та Парінова А.Б., при секретарі - Василенко Ю.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов, В С Т А Н О В И Л А : У травні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати припис від 24 лютого 2020 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» Державної архітектурно-будівельної інспекції України; - визнати протиправною та скасувати постанову № 26/20/26-17/0303/02/2 від 03 березня 2020 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»; - визнати протиправною та скасувати постанову № 27/20/10/26-18/0303/02/2 від 03 березня 2020 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Державна архітектурно - будівельна інспекція України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 24 травня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 19830, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» надіслано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, позивач не погоджується із вимогами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що на час проведення перевірки та складенні Акту, керівник чи уповноважена ним особа не були присутні, що, власне позбавило права позивача надавити заперечення згідно викладених в Акті порушень, що в свою чергу призвело до винесення протиправних постанов. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» проведена Державною архітектурно-будівельною інспекцією України з порушенням норм чинного законодавства, що в свою чергу нівелює законність оскаржуваного припису та постанов, що є правовою підставою для скасування останніх. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОСТИЦЬКИЙ 2» є генеральним підрядником об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Старонаводницькій, 42-44 у Печерському районі міста Києва» відповідно до договору генерального підряду укладеного між ТОВ «БУДГРУППРООЕКТІНВЕСТ 1» та ТОВ «МОСТИЦЬКИЙ 2» № 01/03-17 від 01 березня 2017 року та Дозволу на виконання будівельних робіт від 30 березня 2018 року № 113180890305. Товариство з обмеженою відповідальністю «МОСТИЦЬКИЙ 2» здійснює свою діяльність на підставі ліцензії господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 15 лютого 2017 року № 7-Л, дійсність якої підтверджується листом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23 грудня 2019 року № 40-402-19-3803. Відповідно до пункту 2.1 Договору генпідряду генпідрядник виконує на свій ризик власними та залученими силами та засобами роботи на об`єкті, передбачені замовленням, здійснює контроль та технічний нагляд за виконанням окремих видій робіт на об`єкті третіми особами - Субпідрядниками, здає Замовнику виконані роботи, усуває на протязі гарантійного строку допущені недоліки. Відповідно до підписаного в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві направлення № б\н від 08 січня 2020 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В.О. відносно позивача, на об`єкті будівництва - «Будівництва багатофункціонального комплексу на вул. Старонаводницькій, 42-44 у Печерському районі міста Києва», з 01 лютого 2020 року по 24 лютого 2020 року, проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме проведено перевірку за зверненням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської! державної адміністрації). 24 лютого 2020 року за результатами проведення вказаної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у місті Києві складено Акт. 24 лютого 2020 року на підставі вищевказаного Акту інспектором Департаменту ДАБІ у місті Києві Капустіним В.О. було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунення допущених порушень у термін до 24 березня 2020 року. Згідно вищевказаного акту та припису інспектором зазначено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, а саме: - складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у не передбачених для цього місцях; - не всі особи, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені захисними касками, сигнальними жилетами; - проїзди, проходи на будівельному майданчику, а також проходи до робочих місць на робочих місцях не утримуються в чистоті та порядку, захаращені матеріалами та виробами; - відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, небезпечні зони не позначено на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами; - технологічні, ліфтові та інші отвори в перекриттях не закриті настилами; - робочі місцях проходи до них, які розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду висоті частково не огороджені захисними огорожами; - відставання монтажу сходових маршів складає більше і поверху; - виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме: у загальному журналі робіт № з на титульному листі відсутня дата початку робіт, не заповнено результати операційного контролю якості будівельних робіт, у журналі бетонних робіт № 4 не заповнено титульний лист, відсутній список інженерно-технічного персоналу, відсутній перелік актів на закриття прихованих робіт, не заповнено результати випробовування контрольних зразків, що є порушенням п. 6.3.4, п. 4-30, п.6.1.9, п. 4.17, п. 18, п. 4.19, п. 6.2.19, 6.2.2, 6.2.,20 ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 4.8 ДБНА.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». 03 березня 2020 року, на основі вказаного припису відповідачем винесено постанову № 26/20/26-17/0303/02/2 від 03 березня 2020 року за порушення п. 6.3.4, п. 4.30, п.6.1.9, п. 4.17, п. 18, п. 4.19, п. 6.2.19, 6.2.2, 6.2.,20 ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» та накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189 180,00 грн, а також постанову № 27/20/10/26-18/0303/02/2 від 03 березня 2020 року за порушення п. 4.8 ДБН А.3.1-5: 2016 «Організація будівельного виробництва» та накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75 672,00 грн. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення вищевказаної перевірки, винесених постанов, позивач звернувся до суду із відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі по тексту - Порядок № 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами. Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю. Також, пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553). Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно - будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення. Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17. При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2020 року у справі №826/5974/16, важливість проведення перевірки у присутності саме уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності обумовлена тим, що тільки за такої умови відповідним суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, можуть бути реалізовані права, гарантовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 533, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно - будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно - будівельного контролю за результатами перевірки. Колегія суддів звертає увагу на той факт, що матеріали справи не містять жодного доказу пред`явлення головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В.О. суб`єкту містобудування направлення для проведення позапланової перевірки. Натомість, у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24 лютого 2020 року зафіксовано, що позапланова перевірка проведена у присутності виконроба ТОВ «Мостицький 2» ОСОБА_1 . Згідно з положеннями частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Так, представництво юридичної особи за законом визначено Господарським кодексом України. Відповідно до частини другої статті 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Частинами третьою та п`ятою статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Представництво за довіреністю урегульовано статтею 244 Цивільного кодексу України, відповідно до якої представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Статтею 246 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Згідно з положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що представляти інтереси юридичної особи перед третіми особами, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування, без довіреності уповноважені власники, керівники підприємств або інші особи, визначені в установчих документах підприємства та відомості, про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Інші особи можуть вважатися уповноваженими представниками юридичної особи лише за наявності належним чином оформленої довіреності або перебування з такою юридичною особою у трудових відносинах на посадах, які в силу актів законодавства дозволяють бути представником такої особи у певних правовідносинах. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 2а-1670/4908/12, від 25 травня 2018 року у справі № 810/1885/13-а, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16. Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2016 року керівником ТОВ «Мостицький 2» є Колесник Сергій Володимирович, представником в повноваження якої входить вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо ((Виконавчий директор (виконує обов`язки директора у разі відсутності директора, згідно Статуту)) - Павловська Ксенія Сергіївна. При цьому, жодних інших відомостей про видачу Вітюку Р.В. довіреності в установленому порядку на представництво ТОВ «Мостицький 2» матеріали справи не містять. Наведене апелянтом в апеляційній скарзі не спростовано. Колегія суддів наголошує, що Верховний Суд в постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо. Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що перевірка ТОВ «Мостиціький 2» проведена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, що в свою чергу нівелює законність оскаржуваного припису та постанов, що є правовою підставою для скасування останніх. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що 24 лютого 2020 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В.О. винесено припису про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У відповідності до частини з статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно із статтею 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до пункту 8 частини статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат. У відповідності до п. 4, п. 6, п. 7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Відповідно до пункту 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі. А під час розгляду справи, згідно пунктом 2-1 Порядку № 244 така посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, оскаржуваний припис та постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядалися без участі уповноважених представників ТОВ «Мостицький 2», а також відсутні докази про повідомлення уповноважених представників позивача про час та дату розгляду справ. Варто також наголосити, що відповідно до наявних матеріалів справи, а саме наданими позивачем фотографіями (т. 1, арк. 94-105), вбачається, що будівництво об`єкта, здійснюється позивачем у відповідності вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме: - складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у спеціально передбачених місцях таким чином, щоб була можливість проходу та проїзду робітників та техніки залученої на будівництві; - всі робітники, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені захисними касками, сигнальними жилетами та всіма засобами захисту, як того вимагають норми та вимоги з охорони праці; - проїзди, проходи на будівельному майданчику, а також проходи до робочих місць утримуються в чистоті та порядку, не захаращені матеріалами та виробами, постійно прибираються працівниками після закінчення робочої зміни; - кругом встановлене сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, небезпечні зони позначено на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами; - технологічні, ліфтові та інші отвори в перекриттях закриті настилами, та забиті дерев`яними перегородками; - робочі місця та проходи до них, які розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду на висоті кругом огороджені захисними огорожами; - монтаж сходових маршів здійснюється в запланованому робочому режимі відповідно до технологічних норм. Також, з наявного загального журналу робіт № 3, який ведеться генпідрядником ТОВ «МОСТИЦЬКИЙ 2» вбачається, що останній заповнений, в тому числі і титульний лист, вписані дати початку робіт, заповнені результати операційного контролю якості будівельних робіт. Загальний журнал робіт № 3, за період, який перевірявся, ведеться субпідрядною організацією, ТОВ « 8848», яка здійснює роботи на об`єкті будівництва згідно підрядного договору № 01/19 на комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву монолітного залізобетонного каркасу багатофункціонального комплексу по вул. Старонаводницькій, 42-44 у Печерському районі м. Києва від 20.09.2019 року, журнал заповнений та ведеться відповідно до встановлених норм та вимог, що підтверджується належним чином засвідченою копією загального журналу робіт № 3 (т. 1, арк. 44-59). Журнал бетонних робіт № 4 на об`єкті будівництва ведеться субпідрядником ТОВ « 8848». Журнал заповнено, в тому числі титульний лист, список інженерно-технічного персоналу, постійно доповнюється перелік актів на закриття прихованих робіт та результати випробовування контрольних зразків, що підтверджується належним чином засвідченою копією загального журналу робіт № 4 (т. 1, арк. 60-62). Доказів на спростування викладеного апелянтом не наведено. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: О.О.Беспалов А.Б.Парінов Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2021 року.