Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/3665/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року справа №360/3665/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Міронової Г.М., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рименд» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 р. у справі № 360/3665/20 (головуючий І інстанції С.В. Борзаниця ) за позовом Приватного підприємства «Рименд» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Рименд» (далі позивач, ПП «Рименд») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2020 № 38117 про відповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства Рименд критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області виключити ПП «Рименд» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачу необхідно зазначити пункт критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно розшифрувати, а саме зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. В спірному рішенні відповідача не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ПП Рименд (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, б. 4 К, оф. 3, код за ЄДРПОУ 21760583) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 102). ПП Рименд з 01 січня 2020 року зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить витяг з Реєстру платників податку на додану вартість від 12 лютого 2020 року № 2012144500025 (арк. спр. 16). Згідно відомостей, відображених у податковій накладній від 21 липня 2020 року № 31, зазначене таке: постачальник (продавець) ПП Рименд, отримувач (покупець) ПП Лідер, опис (номенклатура) товарів/послуг продавця послуга з розвантаження та завантаження вантажу, код послуги згідно з ДКПП 52,24, одиниця виміру товару/послуги т, код 0306, кількість 3620; ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ 92,50 грн, код ставки 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ 334850,00 грн; сума ПДВ 66970,00 грн (арк. спр. 12). Згідно з квитанцією від 13 серпня 2020 року податкову накладну від 21 липня 2020 року № 31 прийнято, реєстрація зупинена: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 21.07.2020 № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. спр. 13). Відповідно до протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 серпня 2020 року № 148, обговорено, що згідно з отриманою інформацією щодо формування ПП Рименд сумнівного податкового кредиту, що має ймовірно безтоварний характер, який шляхом маніпулювання критеріями ризиковості та показниками податкової звітності здійснює реалізацію товарів (реєстрацію податкових накладних) на адресу контрагентів з номенклатурою товару, походження якого невідомо. Проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що ПП Рименд шляхом маніпулювання електронними відомостями та ймовірними недоліками програмного забезпечення ДПС України зареєструвало та розповсюдило податкові накладні по ймовірно безтоварних операціях. Складено інформаційну довідку та направлено запит до ДФС у Луганській області щодо проведення заходів по встановленню місцезнаходження та опитуванню посадових осіб та надання інформації. За результатами аналізу ЄРПН не встановлено реального джерела походження реалізованих послуг. По підприємству встановлено ознаку ризиковості: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. Ухвалили: внести до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку Приватне підприємство Рименд (код 21760583) (арк. спр. 18-19). Згідно Інформаційно-аналітичної довідки, складеної відносно ПП Рименд, наявна така інформація. Чисельність працюючих 3 особи. Інформація щодо наявних основних фондів власних/орендованих відсутня. Проведеним аналізом даних ЄРПН, АІС Податковий блок встановлено: наявність недостатньої кількості працівників у штаті ПП Римент для здійснення зазначеного обсягу робіт (операції розвантаження та завантаження вантажу), відсутність нерухомості . Встановлено, що задекларовані на адресу ПП Лідер роботи (послуги) ПП Рименд придбавались від інших суб`єктів господарювання (арк. спр. 68-69). Комісією ГУ ДПС у Луганській області прийнято рішення від 04 серпня 2020 року № 38117 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ПП Рименд пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (арк. спр. 17). Комісією ГУ ДПС у Луганській області прийнято рішення від 19 серпня 2020 року № 1851277/21760583, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 21 липня 2020 року № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних. (арк. спр. 14-15). Принт-скрин з Аналітично-інформаційної системи Податковий блок має інформацію відносно приватного підприємства, який має код платника 21760583, про надіслання 04 серпня 2020 року протоколу № 148 та рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості на електронну адресу цього приватного підприємства платника податків. Рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості має статус надіслано 04.08.2020 (арк. спр. 57-58). Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд зазначив, що відповідач під час розгляду справи надав належні докази, які свідчили, що конкретні обставини та господарські операції позивача досліджувався в ході засідання комісії 04.08.2020, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення. В свою чергу, позивачем не надано та не зазначено доказів використання ним права, передбаченого п. 6 Порядку № 1165, щодо ініціювання розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, шляхом надання необхідних документів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Отже, реєстрація податкової накладної може бути зупинена виключно в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020, затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг). Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Згідно з пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту аабо бпункту 185.1 статті 185, підпункту аабо бпункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165. Пунктом 8 зазначеного Додатку встановлено Критерій ризиковості платника податку: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.». Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165). За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165). Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165). Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку З аналізу викладеного суд зазначає, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку". Отже, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Рішенням відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.08.2020 № 38117 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку. Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -«. У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. В оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №». В порушення вимог порядку, відповідачем, оскільки встановлена відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для визначення вказаного критерію. Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 16 лютого 2021 року у справі № 280/3235/20,від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20. Суд зазначає, що на підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників, зокрема, надано протокол засідання Комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 серпня 2020 року № 148 та Інформаційно-аналітична довідка. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд звертає увагу на те, що з протоколу засідання Комісії від 04 серпня 2020 року № 148 взагалі не вбачається, що надана суду Інформаційно-аналітична довідка була предметом дослідження Комісії. Таким чином, зазначена Інформаційно-аналітична довідка не приймається до уваги судом, оскільки матеріали справи не містять доказів, що вона отримана контролюючим органом до прийняття оскаржуваних рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості та була предметом дослідження комісії. Крім того, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах. Відповідно до протоколу засідання Комісії від 04 серпня 2020 року № 148, обговорено, що згідно з отриманою інформацією щодо формування ПП Рименд сумнівного податкового кредиту, що має ймовірно безтоварний характер, який шляхом маніпулювання критеріями ризиковості та показниками податкової звітності здійснює реалізацію товарів (реєстрацію податкових накладних) на адресу контрагентів з номенклатурою товару, походження якого невідомо. Проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що ПП Рименд шляхом маніпулювання електронними відомостями та ймовірними недоліками програмного забезпечення ДПС України зареєструвало та розповсюдило податкові накладні по ймовірно безтоварних операціях. Складено інформаційну довідку та направлено запит до ДФС у Луганській області щодо проведення заходів по встановленню місцезнаходження та опитуванню посадових осіб та надання інформації. За результатами аналізу ЄРПН не встановлено реального джерела походження реалізованих послуг. По підприємству встановлено ознаку ризиковості: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. Ухвалили: внести до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку Приватне підприємство Рименд. Інформаційно-аналітична довідка складена відносно ПП Рименд, містить інформацію, що: чисельність працюючих 3 особи; інформація щодо наявних основних фондів власних/орендованих відсутня; проведеним аналізом даних ЄРПН, АІС Податковий блок встановлено: наявність недостатньої кількості працівників у штаті ПП Римент для здійснення зазначеного обсягу робіт (операції розвантаження та завантаження вантажу), відсутність нерухомості; встановлено, що задекларовані на адресу ПП Лідер роботи (послуги) ПП Рименд придбавались від інших суб`єктів господарювання. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що протокол Комісії ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались Комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Як протокол та довідка містять лише посилання аналіз даних ЄРПН та АІС Податковий блок без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо). Суд зазначає, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Проаналізувавши обставини справи колегія суддів вважає, що відповідач не надав належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Таким чином, судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості, що обумовлює задоволення позовних вимог. З урахуванням наведеного, суд вважає, що задля належного захисту порушеного права позивача, необхідно задовольнити позовні вимоги, а саме визнати протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2020 № 38117 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника та зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області виключити Приватне підприємство Рименд з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача. Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням того, що рішення суду першої інстанції прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25000 грн. та витрати із сплати судового збору у сумі 5255 грн. Відповідач проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечував, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу є безпідставно завищеними, необґрунтованими, непропорційними та неспіввісними в розрізі предмету спору та складності справи стосовно наданих юридичних послуг адвокатом. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За приписами частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України). Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За приписами частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За приписами частини 9 цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17). В підтвердження понесених витрат матеріали справи містять: платіжне доручення про сплату судового збору до суду першої інстанції на суму 2102 грн; платіжне доручення про сплату судового збору до суду апеляційної інстанції на суму 3153 грн; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер. Суд зазначає, що законодавство вимагає документального підтвердження та доведення витрат, при цьому не встановлює вичерпного чи обов`язкового переліку документів які необхідні надати, вказаний доказ не обов`язковим для підтвердження понесених судових витрат. Позивачем до суду першої та апеляційної інстанції не було надано належних доказів які б документально підтверджували та доводили витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Як зазначалось, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат із сплати судового збору у сумі 5255 грн. та недоведеності витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рименд» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 р. у справі № 360/3665/20 - задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 р. у справі № 360/3665/20 скасувати. Прийняти нове судове рішення. Позовні вимоги Приватного підприємства «Рименд» - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2020 № 38117 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області виключити Приватне підприємство Рименд з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Стягнути з Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Приватного підприємства «Рименд» (код ЄДРПОУ 21760583) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 26 травня 2021 року. Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв Судді: І.В. Геращенко Г.М. Міронова