Ухвала КЦС ВС № 383/504/18

Ухвала 19 травня 2021 року м. Київ справа № 383/504/18 провадження № 61-6091св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2019 року у складі судді Замши О. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І., ВСТАНОВИВ: У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину легкового автомобіля «ШЕВРОЛЕ АВЕО» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 2011 року випуску, припинено право спільної сумісної власності та залишено автомобіль у спільній частковій власності з ОСОБА_2 по 1/2 частині. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину причепа легкового - В, марки ЛЕВ, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, припинено право спільної сумісної власності та залишено у спільній частковій власності з ОСОБА_2 по 1/2 частині. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля вантажного, марки ЗІЛ модель 431410 СПГ типу бортовий-С, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 1991 року випуску, припинено право спільної сумісної власності та залишено у спільній частковій власності з ОСОБА_2 по 1/2 частині. Визнано особистими речами ОСОБА_1 та залишено у його власності речі: металевий ящик, для зимової риболовлі; вудки, для зимової риболовлі у кількості 5 штук; бур, для зимової риболовлі; вудки для літньої риболовлі - телескопічні з котушками, довжиною 4 метри одна, у кількості 5 шт. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0,1 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 об`єктами спільної сумісної власності подружжя та здійснення поділу. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання особистими речами та залишення у власності позивача електричних інструментів та автозапчастин. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0,1 га розташованих за адресою АДРЕСА_1 об`єктами спільної сумісної власності подружжя та здійснення їх поділу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано господарські будівлі і споруди (присадибна ділянка) розміром 0,1 га, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , об`єктами спільної сумісної власності подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0,1 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Припинено право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Припинено право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0,1 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання житлового будинку та земельної ділянки об`єктами спільної сумісної власності подружжя та здійснення їх поділу скасовано. Справу в указаній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У березні 2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона вказує, що Верховним Судом не вирішено питання розподілу судових витрат та просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати за сплату судового збору за подання касаційної скарги. Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом касаційної інстанції скасовано судове рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18). Отже, оскільки постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року справу в оскаржуваній частині було направлено на новий розгляд, тобто спір не був остаточно вирішений по суті, то висновки про розподіл судових витрат у такому випадку будуть передчасними. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню. Верховний Суд також наголошує, що після остаточного ухвалення судового рішення у справі (після нового судового розгляду) особа, на користь якої буде ухвалено судове рішення, не позбавлена можливості клопотати про розподіл судових витрат, у тому числі, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи. Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі залишити без задоволення. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк