Ухвала КГС ВС № 904/4889/20

УХВАЛА 25 травня 2021 року м. Київ Справа № 904/4889/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Брокер Н" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі за позовом заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Нікопольської районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Брокер Н" про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду та повернення земельної ділянки водного фонду, ВСТАНОВИВ: 05.05.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Брокер Н" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 (повний текст складено 22.04.2021) у справі № 904/4889/20. Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Брокер Н" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20 відповідають вимогам статей 287-291 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду до закінчення її перегляду у касаційному порядку з підстав можливості передачі земельної ділянки, повернення якої є предметом спору, в оренду третім особам, після чого скаржник вже не зможе відновити права на неї, а до її повернення зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування. Розглянувши заяву про зупинення виконання оскаржуваного рішення, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке. Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог. Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які можуть утруднити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин. Однак заявлене скаржником клопотання вказаним критеріям не відповідає, оскільки наведені в ньому обґрунтування не підтверджені жодними доказами щодо необхідності повороту виконання судового рішення, а лише посилання на потенційну можливість настання негативних наслідків не є тією безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення. Отже, доводи заявника щодо запобігання порушення його прав внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення як на підставу задоволення заявленого ним клопотання є необґрунтованими, оскільки діючим законодавством, у тому числі процесуальним, передбачено право кожної особи на захист своїх прав та інтересів у суді, у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами. На підставі вищевказаного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Керуючись статтями 234, 235, 287-291, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Брокер Н" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20.

2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 29 червня 2021 року об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 332.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 14.06.2021.

4. Відмовити Приватному підприємству "Брокер Н" у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20.

5. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4889/20 за позовом заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Нікопольської районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Брокер Н" про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду та повернення земельної ділянки водного фонду.

6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ