Постанова 4874 № 902/1063/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року Справа №902/1063/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І. при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І. за участю представників сторін: від позивача - не з`явився; від відповідача 1 - не з`явився; від відповідача 2 - Стеценко А.І., довіреність від 12.10.2020 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі № 902/1063/20 (суддя Яремчук Ю.О.,повний текст рішення складено 05.02.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання недійсною частини правочину ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі №902/1063/20 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою від 01.03.2021 № б/н, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" задоволити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Господарський суд Вінницької області при встановленні повноважень колишнього директора ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" ОСОБА_1 на момент укладення угоди про погашення боргу від 05.03.2019 та схвалення власником у подальшому такої угоди, керувався виключно на підставі обставин встановлених у рішенні Господарського суду Житомирської області від 07.07.2020 по справі №906/129/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" про стягнення заборгованості. Апелянт зазначає, що підписуючи Угоду про погашення боргу від 05.03.2019 р. з формулюванням пункту 3 щодо встановлення процентів річних за період з 01.11.2018 р. по 15.08.2019 р., директор ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" діяв з перевищенням своїх повноважень. оскільки, відповідно до п.п. 8.3.4. чинної станом на дату укладення Угоди редакції Статуту ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО", яка затверджена протоколом Загальних зборів №11 від 14.04.2016 р., директор Товариства від імені Товариства без довіреності вчиняє будь які правочини, у тому числі договори дарування, договори купівлі-продажу на користь фізичних та юридичних осіб, укладає угоди, договори, контракти та вчиняє інші юридичні акти на суму, що не перевищує 5 000 євро, тоді як розмір процентів річних, які нараховуються на борг в розмірі 3 582 210,69 грн. за п. 2 Угоди, становить 678 362,62 грн. Уклавши Угоду від 05.03.2019 р. директор взяв зобов`язання на ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" сплатити на ТОВ "СУФФЛЕ АГРО Україна" додатково мінімум 678 362,62 грн. Розмір взятих на товариство зобов`язань в кілька разів перевищує максимальну суму таких зобов`язань, договори чи угоди щодо виникнення яких, директор ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" мав право укладати самостійно без отримання попередньої згоди вищого органу управління юридичною особи - загальних зборів. Відсутність попередньої згоди учасників ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" на укладення Угоди з умовою про встановлення 2,0% на місяць (24% річних) за період починаючи з 01.11.2018 р. свідчить про відсутність волевиявлення Товариства на укладення Угоди із зазначеним в ній формулюванням пункту

3. Враховуючи вищевикладене, Господарський суд Вінницької області у своєму рішенні від 26.01.2021 порушив норми процесуального та матеріального права, не надав правову оцінку обставинам справи, а саме щодо схвалення власником ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" у подальшому правочину після виявлених перевищень повноважень колишнього директора ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" щодо укладеного договору. Одночасно скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та поновити його. Апеляційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 01.03.2021 (згідно відмітки пошти на конверті) та отримана місцевим господарським судом 03.03.2021 (згідно відмітки канцелярії суду). До суду апеляційної інстанції скарга разом з матеріалами справи надійшла 11.03.2021 року. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1063/20 у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі № 902/1063/20 залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати докази сплати судового збору в розмірі 3153 грн. протягом 5 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 29.03.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено квитанцію №0.0.2059034385 від 19.03.2021 про сплату судового збору в розмір 3 153 грн. Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-04/140р. від 29.03.2021 р., у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Тимошенка О.М., у період з 23.03.2021 по 06.04.2021 включно, відповідно до статті 32 ГПК України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії по справі №902/1063/20. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021 р. для розгляду справи №902/1063/20 автоматизованою системою документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р. поновлено ТзОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі №902/1063/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.05.2021 р. об 10:30 год. 13.04.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що під час укладення Договору поставки та Угоди Позивач не вносив зауважень чи заперечень до її умов. Відповідач зазначив, що позивач своїми подальшими діями схвалив Угоду надсилаючи листи з підтвердженням суми боргу та розмірі 24% річних та частково оплативши борг, а саме в саме: 09.12.2019 року на суму 100 000,00 грн.; 10.12.2019 року на суму 100 000,00 гри.; 13.12.2019 року на суму 500 000,00 грн. Також відповідач зазначив, що пункт 3 Угоди, поряд з п. 6 Угоди були ключовими та єдиними умовами надання Позивачу пролонгації, а отже істотними умовами правочину, без включення яких, такого правочину не було б запропоновано Позивачеві до підписання. 19.04.2021 р. на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшло клопотання від 19.04.2021 р. у справі №902/1063/20 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду № 01-04/276 від 12.05.2021, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Крейбух О.Г., у період з 27 квітня 2021 р. по 21 травня 2021 р. включно відповідно до статті 32 ГПК України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії по справі №902/1063/20. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 р. для розгляду справи №902/1063/20 автоматизованою системою документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 р. колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі №902/1063/20. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №902/1063/20 задоволено, попереджено заявника, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. В судове засідання 17.05.2021 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого статтею 273 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" В судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.10.2020 р. було проведено загальні збори учасників ТОВ ГОР.ІНВЕСТ АГРО. На даних зборах директор доповів учаснику Товариства ОСОБА_2 про стан поточної кредиторської заборгованості, де серед іншого, директором було надано учаснику інформацію про заборгованість перед ТОВ СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА, надано інформацію та документи про підставу виникнення заборгованості. Позивач посилався на те, що з наданих для ознайомлення документів було з`ясовано, що 05.03.2019 р. між ТОВ СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА як продавцем, ТОВ ГОР.ІНВЕСТ АГРО як покупцем, та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ як іпотекодавцем було укладено Угоду про погашення боргу. Відповідно до п. 1 Угоди: дана Угода укладена Сторонами для врегулювання взаємовідносин Сторін із погашення заборгованості Покупцем, (тобто ТОВ ГОР.ІНВЕСТ АГРО), що виникла на підставі Договору поставки №1300020477 від 01.01.2018 р. Пунктом 2 Угоди: загальна сума основного боргу Покупця за Договором поставки із врахуванням Акту зарахування зустрічних однорідних вимог №1000005194 від 25.10.2018 р. складає 3 582 210,69 грн. Сторони погодили продовжити строк оплати даного основного боргу Покупцем до 15.08.2019 р. (включно). Відповідно до п. 3 Угоди: При цьому основний борг у сумі, вказані в п. 2 Угоди, підлягає сплаті із врахуванням процентів на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України як санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 2,0 % на місяць (24% річних) від простроченої суми, що обраховуватимуться, починаючи з 01.11.2018 р. (включно) та завершуються датою фактичного погашення заборгованості (не включно). Позивач зазначив, що сторони у даній угоді продовжили строк оплати боргу ТОВ ГОР.ІНВЕСТ АГРО і прив`язали застосування штрафних санкцій згідно договору поставки саме зі спливом такого строку. Зокрема зазначає, що таке формулювання розміру процентів є неоднозначним та не зрозумілим, оскільки із змісту п. 3 Угоди чітко не зрозуміло як розраховувати проценти 2% на місяць чи 24 проценти річних, адже результати розрахунків відрізняються. Підписуючи Угоду про погашення боргу від 05.03.2019 р. з формулюванням пункту 3 щодо встановлення процентів річних за період з 01.11.2018 р. по 15.08.2019 р., директор ТОВ ГОР.ІНВЕСТ АГРО діяв з перевищенням своїх повноважень. Так, відповідно до п.п. 8.3.4. чинної станом на дату укладення Угоди редакції Статуту ТОВ ГОР.ІНВЕСТ АГРО, яка затверджена протоколом Загальних зборів №11 від 14.04.2016 р., директор Товариства від імені Товариства без довіреності вчиняє будь які правочини, у тому числі договори дарування, договори купівлі-продажу на користь фізичних та юридичних осіб, укладає угоди, договори, контракти та вчиняє інші юридичні акти на суму, що не перевищує 5 000 євро. Розмір процентів річних, які нараховуються на борг в розмірі 3 582 210,69 грн. за п. 2 Угоди, становить 678 362,62 грн. Відсутність попередньої згоди учасників ТОВ ГОР.ІНВЕСТ АГРО на укладення Угоди з умовою про встановлення 2,0% на місяць (24% річних) за період починаючи з 01.11.2018 р. свідчить про відсутність волевиявлення Товариства на укладення Угоди із зазначеним в ній формулюванням пункту 3. 30.10.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання недійсною частини правочину. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.11.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/1063/20. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.11.2020 р. На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники відповідачів. Представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 02.11.2020 р. За результатами проведеного судового засідання суд вирішив відкласти підготовче засідання, як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 24.12.2020 р. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.12.2020 р. закрито підготовче провадження та призначити справу №902/1063/20 для судового розгляду по суті на 26.01.2021 р. Розглянувши позов Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про відмову в його задоволенні. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний пункт Угоди про погашення боргу не суперечить положенням ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови встановленні законодавством для даного виду правочину, зважаючи на підтвердженість фактів прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення сторонами спірного правочину, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи, у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним пункту Угоди, що є предметом спору. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне. Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 ст. 203 ЦК встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Частиною 1 статті 89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. За змістом частин 2, 3 ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. В свою чергу у п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз`яснено, що вирішуючи спори, пов`язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акту. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов`язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності. Матеріали справи свідчать, що 05.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" укладено угоду про погашення боргу (а.с. 20) Відповідно до п.2 Угоди, сторони зафіксували суму боргу станом на дату її укладення в сумі 3 582 210,69 гривень, що враховує здійснене зарахування та часткове повернення товарів, та погодили продовжити строк оплати боргу за Договором до 15 серпня 2019 року (включно). Згідно п. 3 Угоди, основний борг у сумі вказаній в п. 2 Угоди підлягає сплаті із зарахуванням процентів на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України як санкції за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 2.0% на місяць (24% річних) від простроченої суми, що обраховується починаючи з 01.11.2018 (включно) та завершується датою фактичного погашення заборгованості. Угода підписана керівниками сторін (директорами товариств) та скріплено печатками сторін. Докази відсутності в керівників повноважень на момент укладення договору в матеріалах справи відсутні. Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Господарського суду Житомирської перебувала справа №906/129/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" про стягнення 5 658 140,31 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору поставки №1300020477 від 01.01.2020 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" та Угоди про погашення боргу укладеною між сторонами від 05.03.2019 р. 07.07.2020р. господарським судом Житомирської області прийнято рішення у справі №906/129/20 яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" - 2882210,69 грн. основного боргу; 1040053,70 грн. річних (24%); 454093,71 грн. пені; 65645,37 грн. судового збору. Визначено на суму основного боргу нараховувати 24 відсотки річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи з 30.01.2020 до повної сплати суми основного боргу. Відмовлено в позові в частині вимоги про стягнення 1 281 782,21 грн. штрафу. Як вбачається з матеріалів справи, у листі від 10.11.2019 р. № 37 позивач визнав як суму основного боргу, так і суму відсотків за угодою (2 882 210,69 грн. та 1 038 841,10 грн.) за період 01.18.2018-17.01.2020 р. та зобов`язується до кінця березня 2020 року сплатити щонайменше 2 882 210,69 грн. (а.с. 60). Із листа від 20.03.2020 р. №38 вбачається, що позивач додатково визнав суму боргу, однак, зазначає про неможливість виконання попередніх обіцянок із оплати через відсутність банківського кредитування та просив відтермінувати погашення боргу до 30.11.2020 р. (а.с. 62). Окрім того, з рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/129/20 від 07.07.2020 вбачається, що при частковому задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна судом було враховано нараховані відсотки за Угодою про погашення боргу від 05.03.2019 р., тобто даним рішенням було встановлено, що Угода є правомірною та схваленою. Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання пункту 3 Угоди про погашення боргу недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними. З огляду на наведене, беручи до уваги ті обставини, що спірний пункт Угоди про погашення боргу не суперечить положенням ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови встановленні законодавством для даного виду правочину, зважаючи на підтвердженість фактів прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення сторонами спірного правочину, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним пункту 3 Угоди, що є предметом спору. В той же час, колегією суддів встановлено, що позивачем належним чином не доведено наявності обставин, які свідчили б про недобросовісну та нерозумну поведінку самого відповідача. Надаючи оцінку посиланням позивача на відсутність у директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" - Гораєвського Л.Ю. повноважень на укладення спірного договору, колегія суддів враховує, що з витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що на момент укладення Угоди (05.03.2019) відомості з реєстру не містили інформації про наявність у директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" - ОСОБА_1 обмеження повноважень при укладенні господарських договорів. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Пунктом 13 частини 2 статті 9 цього ж Закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Тобто, на момент укладення спірного правочину в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно позивача була відсутня інформація про наявність обмеження повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" - Гораєвського Л.Ю.. при укладенні господарських договорів. Такі обставини, відповідно, виключають можливість того, що відповідач міг достеменно знати чи, проявивши розумну обачність, не міг не знати про відсутність у директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" - ОСОБА_1 необхідного обсягу повноважень на момент вчинення спірного договору. Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.08.2018 у справі № 920/1175/17. Окрім того, позивачем не надано будь-яких доказів того, що відповідач під час укладення оспорюваної угоди, діяв недобросовісно та нерозумно. Також, в матеріалах справи відсутні докази, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" - Гораєвський Л.Ю. укладаючи Угоду, діяв не в інтересах позивача. У даному випадку колегія суддів також враховує положення ст. 241 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). При цьому, наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами). Такі правові висновки в подібних правовідносинах наведені в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 року у справі № 5013/492/12 та постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/11163/17. Водночас, надані до матеріалів справи докази свідчать про схвалення спірної Угоди позивачем. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим в позові слід відмовити. Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовуються вище встановленими обставинами справи та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. В свою чергу, доводи відповідача які містяться у відзиві на апеляційну скаргу підтверджують висновки суду першої інстанції та обставини які встановлено судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі №902/1063/20. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі №902/1063/20 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР.ІНВЕСТ АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі №902/1063/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2021 у справі №902/1063/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст. ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Справу №902/1063/20 повернути до Господарського суду Вінницької області. Повний текст постанови складений "21" травня 2021 р. Головуючий суддя Демидюк О.О. Суддя Павлюк І.Ю. Суддя Савченко Г.І.