Постанова 4816 № 591/6452/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м.Суми Справа №591/6452/20 Номер провадження 22-ц/816/816/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., сторони справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Сумська філія Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2021 року в складі судді Ніколаєнко О.О., постановлене у м. Суми, повне судове рішення складено 02 березня 2021 року, в с т а н о в и в: Звернувшись до суду з позовом у жовтні 2020 року, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача зняти (скасувати) встановлені для позивача обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на її поточному рахунку та обслуговуються її карткою № НОМЕР_1 , шляхом розблокування зазначеного карткового рахунку і забезпечення можливості вільно користуватися та розпоряджатися грошовими коштами на цьому поточному рахунку. Свої вимоги мотивувало тим, що з 08.09.2006 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають трьох неповнолітніх дітей. На її ім`я у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» була відкрита додаткова платіжна картка № НОМЕР_2 для ініціювання переказу коштів з рахунку чоловіка за його документально оформленої згоди. Крім того, приблизно десять років тому був відкритий рахунок для нарахування соціальних виплат на ім`я позивачки в цьому ж банку. Останньою була відкрита картка для соціальних виплат № НОМЕР_1 . 03.08.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» було заблоковано картку № НОМЕР_2 , а 06.08.2020 року заблоковано і соціальну картку № НОМЕР_1 . На момент блокування на вказаному рахунку знаходились кошти в сумі 59000 грн. З метою з`ясування причин блокування карток вона звернулась до відповідача з заявою. 27.08.2020 року була отримана відповідь, відповідно до якої картки були заблоковані на підставі п.2.1.4.51.2 Умов і правил надання банківських послуг. Правомірність блокування карткового рахунку не доведена, на даний час вона позбавлена коштів на існування, також внаслідок неправомірних дій відповідача вона не має можливості утримувати трьох неповнолітніх дітей. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.02.2021 року позов задоволено. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» зняти (скасувати) встановлені для ОСОБА_1 обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на її поточному рахунку та обслуговуються карткою № НОМЕР_1 , шляхом розблокування зазначеного карткового рахунку і забезпечення можливості вільно користуватися та розпоряджатися грошовими коштами на цьому поточному рахунку. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено у діях позивача ознак протиправності, що стало б підставою для блокування її картки № НОМЕР_1 . Саме по собі звернення чоловіка позивача із заявою про блокування картки за наявності у позивача технічної можливості через додаток «Приват 24» здійснити розблокування картки та перерахування коштів не може свідчити про підозрілість операції та наявність у зв`язку з цим у банку підстав для зупинення здійснення операцій з використанням платіжної картки позивача. Не погоджуючись з вказаним рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що банком було призупинено здійснення операцій з використанням платіжної картки, держателем якої є позивач, на підставі аналізу руху грошових коштів та висновків службового розслідування, що позивач використовує платіжну картку як засіб доступу до відкритого на його ім`я рахунку, з порушенням умов договору між позивачем та відповідачем, а саме: для отримання грошових коштів та здійснення їх переказу в рамках функціонування протиправної схеми, що містить ознаки кримінально караного діяння. Підставою для встановлення обмеження в банківському обслуговуванні слугувало звернення до банку з повідомленням про шахрайство клієнта ОСОБА_2 , відповідно до якого його дружина ОСОБА_1 без його згоди здійснила шахрайський платіж через систему Приват24 на свою картку № НОМЕР_1 у сумі 57969,85 грн. та не хоче повертати ці кошти в добровільному порядку. Крім того, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», оскільки вважає, що у даній ситуації наявна вина банку. Тому, дії банку по блокуванню рахунка є правомірними та обґрунтованими. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що судом постановлене обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не має, а дії банку з блокування рахунку не відповідають вимога чинного законодавства та обставинам справи. Відзиву на апеляційну скаргу третіми особами не направлено. Представник банку, треті особи до суду не прибули, але за місцем знаходження та реєстрації були повідомлені про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином завчасно. Позивача в судовому засіданні просила рішення залишити без змін, оскільки до цього часу позбавлена можливості користуватися грошовими коштами а соціальному рахунку і утримувати трьох дітей. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 08.09.2006 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11-14). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням НОМЕР_3 , строк дії до 10.01.2026 року (а.с. 15-16). На ім`я ОСОБА_1 у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» була відкрита додаткова платіжна картка № НОМЕР_2 для ініціювання переказу коштів з рахунку її чоловіка за його документально оформленої згоди. Також на ім`я ОСОБА_1 у цьому ж банку відкритий рахунок для нарахування на нього у тому числі соціальних виплат на ім`я позивачки. Була відкрита картка для соціальних виплат № НОМЕР_1 (а.с. 17, 146). 03.08.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» було заблоковано картку № НОМЕР_2 , а 06.08.2020 року - соціальну картку № НОМЕР_1 (а.с. 18). 07.08.2020 року позивач звернулась до директора СФ АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про повідомлення причин блокування доступу до коштів, які знаходяться на рахунку для соціальних виплат та надання рішення банківської установи за вказаним фактом (а.с. 13). 12.08.2020 року позивач звернулась до директора СФ АТ КБ «ПриватБанк» з заявою та надала пояснення щодо зняття грошових коштів з карткового рахунку (а.с.20). 21.08.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» у відповіді на звернення ОСОБА_1 повідомив, що правовою підставою для припинення обслуговування є п.2.1.4.51.2 Умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якого у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов договору та/або у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень та/або відмовити від встановлення (підтримання ) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин), а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/ або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за договором (а.с. 21) З довідки АТКБ «Приватбанк» від 13.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 оформив в АТ КБ «ПриватБанк» картковий рахунок в валюті НОМЕР_4 . 03.03.2020 року до карткового рахунку було оформлено додаткову картку НОМЕР_5 на ім`я клієнта ОСОБА_1 . 29.07.2020 року картковий рахунок № НОМЕР_5 був заблокований. Заборгованість по рахунку складає 54095,38 грн (а.с. 42-43). 16.10.2018 року ОСОБА_1 подана заява - анкета до ПАТ КБ «Приватбанк» про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Підписанням заяви підтверджено згоду, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 147). Управлінням безпеки Сумської філії з банківської безпеки ГО за фактом встановлення обмеження в банківському обслуговуванні клієнту ОСОБА_1 проведено перевірку та 26.11.2020 року складено висновок, відповідно до якого встановлено, що 06.08.2020 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 встановлено обмеження з коментарем «Проводится служебная проверка ID заявки в ПК Промінь 200806S1789526HBAS44». На момент звернення з позовом на рахунку були закомульовані кошти в сумі 56 000 грн. 20.08.2020 клієнту ОСОБА_6 було встановлено обмеження в банківському обслуговуванні під кодифікатором 1.41 «Шахраї в електронних операціях». В ході перевірки встановлено, що 02.08.2020 ОСОБА_6 , маючи доступ до картки № НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_2 , через додаткову картку № НОМЕР_2 , яка була видана на її ім?я, через свою систему «Приват 24» провела переказ грошових коштів в сумі 57969,80 грн на свою картку для виплат Голд № НОМЕР_1 . За результатами перевірки проведеною банком встановлено, що переказ через систему Приват 24 з рахунку ОСОБА_2 було здійснено навмисно, з умислом на майбутнє розлучення, без згоди держателя картки. Як вбачається з наданих відповідачем доказів звернення ОСОБА_2 до банку (а.с. 100) зателефонувавши 04.08.2020 до каналу БОК банку клієнт повідомив, що 29.07.2020 він звертався до банкіра з проханням заблокувати картки, картки було заблоковано, але його дружина змогла перевести суму з заблокованої картки на іншу свою картку. 29.07.2020 картку № НОМЕР_2 було заблоковано за заявкою з Приват 24. 31.07.2020 було змінено статус картки за заявкою з Приват

24. Але 8100 рахунок було заблоковано лише 03.08.2020, але 02.08.2020 через Приват 24 позивач перевела кошти з рахунку чоловіка на свій рахунок для соціальних виплат. 03.08.2020 було змінено статус карти № НОМЕР_2 . 04.08.2020 банкір блокував картку через робочий стіл клієнта. В Приват 24 можливо заблокувати лише картки, не блокується первинний рахунок 8100, що дало змогу провести платіж в Приват 24 між картками (а.с. 100). Отже, підсумовуючи викладено, встановлено, що 29.07.2020 року чоловік позивача звернувся до банку з заявою про блокування додаткової картки на його рахунок, яка була видана дружині - ОСОБА_6 за його згоди та була заблокована банком. 31.07.2020 року ОСОБА_6 через додаток Приват 24 її розблокувала за допомогою інструкції, наданої банком. 02.08.2020 року з додаткової картки на картку № НОМЕР_1 ОСОБА_6 перерахувала кошти в сумі 56 000 грн, після чого картка № НОМЕР_1 була заблокована банком. Згідно з ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положенням ч. 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку. Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Таким чином, дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають, зокрема, відповідати вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 року. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 вказаного Закону банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочі дні з дня зупинення (включно). Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Частиною 5 статті 17 цього Закону передбачено, що в разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкту первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів. Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають. Відповідно до п. 91 постанови Правління Національного банку України від 26.06.2015 року № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов`язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій. Таким чином, правомірність блокування карткового рахунку є можливою лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму», а також за умови дотримання строків зупинення фінансових операцій та блокування картки. У матеріалах справи відсутні докази дотримання банком зазначених вище вимог, а також здійснення позивачем незаконних операцій, на підставі чого було заблоковано її соціальний картковий рахунок. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» належним чином не обґрунтувало правомірність блокування карткового рахунку, відкритого на ім`я позивача, доказів на підтвердження наявності порушень позивачем вимог законодавства, за наслідками яких було заблоковано її картковий рахунок, не надало та, не зважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 , не вчинило дій, направлених на розблокування карткового рахунку. Крім того, призупинення видаткових операцій діяло понад строки, встановленні чинним законодавством. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані при вирішенні справи. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В зв`язку з тим, що дана цивільна справа відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, тому в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а), г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Повне судове рішення складено 26 травня 2021 року. Головуючий - С.С. Ткачук Судді: В.І. Криворотенко Т.А. Левченко