Постанова 4857 № 460/4260/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/4260/20 пров. № А/857/5881/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року, ухвалене суддею Махаринець Д.Є. у м. Рівне у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі №460/4260/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про визнання протиправним та скасування рішення - ВСТАНОВИВ: 12 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)», у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнень про застосування до засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани у зв`язку з допущенням порушення встановленого порядку відбування покарання, оформленого протоколом №23 від 01.04.2020. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про недотримання процедури проведення дисциплінарного провадження. Зазначає, що засудженого ОСОБА_1 у визначеному законом порядку за добу до засідання дисциплінарної комісії повідомлено про час та місце проведення засідання, ознайомлено із пам`яткою про його права, у тому числі і щодо права користуватись послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором або звернутись до адміністрації установи про надання можливості звернутись за отриманням правової допомоги, а також роз`яснено про можливість продовження розгляду дисциплінарного проступку не більш як на дві доби за умови подання відповідної заяви. Покликаючись на те, що засуджений свідомо будь-яких дій, спрямованих на отримання правової допомоги, шляхом відправлення листа чи телефонного дзвінка суб`єктам надання такої допомоги не вживав, вважає доводи позивача про ненадання йому можливості звернення за отриманням правової допомоги необґрунтованими та безпідставними. Крім того зазначає, що персонал установи не повідомляє захисників про час та дату засідання дисциплінарної комісії та не надає захисників. Згідно з п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 засуджений 15.04.2019 Богунським районним судом м.Житомира за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 263, 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. З 27.12.2019 позивач відбуває покарання в Державній установі "Городищенська виправна колонія (№96)". Рішенням дисциплінарної комісії з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнень державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" від 01.04.2020, оформленим протоколом №23, до засудженого ОСОБА_1 в порядку ст.ст 132, 134 КВК України застосовано дисциплінарне стягнення - догану. ОСОБА_1 , вважаючи рішення комісії Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнень про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани у зв`язку з допущенням порушення встановленого порядку відбування покарання, оформленого протоколом №23 від 01.04.2020, протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Згідно з положеннями п. 13-1 ч.1 ст.537, п.1 ч.2, ч.9 ст. 539 КПК України засудженим надане право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність адміністрації установи виконання покарання до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, в порядку адміністративного судочинства. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кримінально-виконавчим кодексом України, який є складовою частиною кримінально-виконавчого законодавства України, що регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими, а також Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Відповідно до ч.2 ст.7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Згідно із ч.ч.1, 2 ст.9 КВК України засуджені зобов`язані: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації. Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність. В розумінні ч.1 ст.102 Кримінально-виконавчого Кодексу України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених. У відповідності до ч.3 ст.107 КВК України засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами. Також відповідно до ч. 2 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.09.2018 року за № 1010/32462 (далі - Правила), засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами. В силу приписів ч.2 ст.9 КВК України невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність. Так, згідно із ч.1 ст.132 КВК України за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців. Водночас дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою (ч.1 ст.131-1 КВК України). Частинами 1, 16 ст.134 КВК України передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов`язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис. Згідно з ч.1 ст.135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. При цьому, ч.ч.5-7 наведеної статті забезпечено особі, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Згідно тверджень відповідача позивачем вчинено дисциплінарний проступок, що виразився у порушення правил листування. Так, відповідно до рапорту старшого інспектора ВСВПР майора Лисенко В.В. про те, що 16.03.2020 на адресу установи було скеровано лист засудженого Павлова О.С СПС №2 через працівника відділу Рівненського МЦ з НБВПД ОСОБА_2 . Вказаний лист був надісланий з порушенням вимог ч.4 ст. 107 та ст. 113 КВК України. Відповідно до положень ст. 135 КВК України матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду. Отже, відповідно до змісту описаних вище норм КВК України дисциплінарним проступком є протиправне, винне діяння особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань. При цьому, довести факт вчинення дисциплінарного проступку конкретною особою та наявності в її діях усіх ознак дисциплінарного проступку зобов`язаний персонал установи виконання покарань. Для цього адміністрації колонії надано ряд повноважень та покладено певні обов`язки, зокрема, адміністрація повинна провести відповідну перевірку, отримати пояснення особи, яка, на думку адміністрації, вчинила проступок, провести засідання дисциплінарної комісії питання про доцільність застосування стягнення, про яке повідомити таку особу, заслухати пояснення цієї особи на засіданні комісії, забезпечити таку особу можливістю скористатися послугами адвоката або фахівця в галузі права як під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, так і на самому засіданні тощо. Наведене зумовлює висновок, що рішення адміністрації колонії про накладення на особу, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, буде правомірним лише у випадку, коли адміністрацією повністю дотримано процедури проведення перевірки певного факту, встановлено всі обставини та зібрано у встановленому законом порядку всі необхідні докази та забезпечено реалізацією зазначеною особою всіх наданих їй законом прав і гарантій. Як встановив суд, працівники ДУ "Городищенська ВК (№ 96)" за результатом розгляду матеріалів відносно засудженого ОСОБА_1 за обставинами, описаними у доданих до матеріалів справи рапортах, склали висновки про завершення перевірки та доцільність розгляду на засіданні дисциплінарної комісії колонії питання щодо притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності, згідно зі ст.132, 134 КВК України. Наявними в матеріалах доказами підтверджується доводи скаржника про належне повідомлення позивача про дату, час та місце засідання дисциплінарної комісії та про можливість у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права про участь на засіданні дисциплінарної комісії установи щодо доцільності застосування до нього заходів стягнення під розписку від 31.03.2020 (а.с.50). У згаданій розписці позивач шляхом підкреслення одного із двох можливих варіантів «не потребую/поребую» виявив бажання отримати правову допомогу зі сторони адвоката або фахівця у галузі права під час підготовки і розгляду його дисциплінарного проступку. Також позивач звернувся до центру надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою від 31.03.2020 про призначення адвоката. В матеріалах справи наявний супровідний лист ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)», адресований директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області, про надсилання заяви ОСОБА_1 про надання правової допомоги (а.с. 9). Разом з тим, вказаний супровідний лист датований 01.04.2020, тобто у день засідання дисциплінарної комісії з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнення та прийняття оскаржуваного рішення про застосування до позивача заходу стягнення. При цьому відповідач не надав жодних доказів фактичного надсилання вказаного звернення позивача супровідним листом №0006/1417 від 01.04.2020 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області у зазначену в супровідному листі дату, а супровідний лист містить дату отримання адресатом звернення засудженого ОСОБА_1 лише 09.04.2020. Тобто, на час засідання дисциплінарної комісії та винесення оскарженої постанови у відповідача були відсутні будь-які відомості як щодо отримання Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області заяви позивача про надання правової допомоги, так і відповідь Регіонального центру за результатами розгляду цієї заяви. Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами спростовуються доводи скаржника про свідоме невжиття позивачем заходів, спрямованих на отримання професійної правничої допомоги. Дослідивши та проаналізувавши наведені вище обставини та письмові докази, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач всупереч вимогам ч. 5 ст. 135 КВК України не забезпечив в межах своїх повноважень можливість ОСОБА_1 користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права в процесі перевірки та розгляду питань щодо застосування до нього оскарженого дисциплінарного стягнення. Також суд апеляційної інстанці зауважує, що в даному випадку відповідач діяв без належної оперативності, оскільки, зважаючи на стислі строки розгляду накладення стягнень на засуджених, які визначені ст. 134 КВК України (не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення), надсилання кореспонденції до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області лише засобами поштового зв`язку є невиправданим, так як високою є ймовірність несвоєчасного отримання Регіональним центром відповідних заяв та/або надання ним відповідей на ці заяви чи вчинення інших дій, передбачених законодавством. Крім того, судом першої інстанції слушно зазначено, що однією з основних гарантій засуджених в процесі вирішення питання щодо застосування до них дисциплінарних стягнень є отримання ними допомоги адвоката або фахівця в галузі права. При цьому, положеннями ст. 132 КВК України в імперативній формі встановлено обов`язок адміністрації установи виконання покарання надати засудженому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги, якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до такої допомоги. Особливо актуальним дана обставина є з врахуванням того, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, застосовуються певні правові обмеження, що робить цю категорію осіб вразливою та менш захищеною. Недотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження свідчить про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, та є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оформленого протоколом засідання дисциплінарної комісії з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнень Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» №23 від 01.04.2020. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановленні статтею 309 КАС України. Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі №460/4260/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний