Постанова Харківський апеляційний суд № 619/3970/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 619/3970/19 Головуючий І інстанції Жорняк О.М. Провадження № 33/818/30/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И / по справі про адміністративне правопорушення / 19 травня 2021 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шкляра І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , 1977 року народження, громадянин України, мешканець смт. Солоніцевка Дергачівського району Харківської області, - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. Постановою встановлено, що 16.09.2019 о 06 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 на 9км автодороги Харків-Охтирка, в порушення п.2.9а Правил Дорожнього руху України, знаходився в стані алкогольного сп`яніння. В присутності двох свідків виказав бажання продуття газоаналізатора «Alcotester Drager 6820». Результати продуття становлять 0,73%. ОСОБА_1 від дачі пояснень та від підписів відмовився в присутності двох понятих. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2019 року скасувати, а провадження по справі закрити, посилаючись на те, що працівники поліції безпідставно зупин його автомобіль. Зазначає, що суд першої інстанції не допитав свідків у справі. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння був порушений, а саме те що він був не згоден із показаннями алкотестеру Драгер та просив проїхати до медичного закладу. 19 травня 2021 року захисник Шкляр І.М. в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 19 травня 2021 року в судове засідання в суд апеляційної інстанції також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 19 травня 2021 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій зазначено, що він просить перенести розгляд справи, оскільки хворіє та не може з`явитись в судове засідання. Проте, до своєї заяви ОСОБА_1 не додав будь-яких відомостей офіційного характеру, які свідчать про його хворобу та про неможливість прибути в судове засідання в суд апеляційної інстанції. Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 19 січня 2021 року ОСОБА_1 разом із своїм захисником ОСОБА_2 були присутні та надали власні пояснення щодо своїх апеляційних доводів, вимог та обставин події, за якою складався протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, в судовому засіданні судом апеляційної інстанції неодноразово оголошувалась перерва за клопотаннями ОСОБА_1 та його захисника Шкляра І.М. Зокрема, у зв`язку із клопотанням ОСОБА_1 та його захисника Шкляра І.М. 19.01.2021 року оголошено перерву у зв`язку із необхідністю виклику в судове засідання свідка ОСОБА_3 . 17.02.2021 року розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 перенесено, оскільки захисник Шкляр І.М. зазначав, що свідок ОСОБА_3 перебуває у відрядженні, а його допит, на його думку, є необхідним. 07.04.2021 року розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 перенесено у зв`язку із тим, що 06.04.2021 року до канцелярії суду надійшла заява захисника Шкляра І.М., в якій він посилався на свою хворобу. Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 та ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 без його участі та без участі його захисника Шкляра І.М., які в черговий раз обидва не з`явились в судове засідання, будучи повідомленими про час та місце його проведення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Шкляра І.М., які підтримали, в судовому засіданні19.01.2021 року, свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Переглядаючи оскаржувану постанову за апеляційними доводами ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, враховуючи наявність доказів, які були вивчені судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, в письмових поясненнях свідків. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (арк. 1), ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. В присутності двох свідків виказав бажання продути газоаналізатор Драгер. Результат продуття 0,73 проміле. Від підписів та дачі пояснень відмовився в присутності двох понятих. Від водія ісходить різький запах алкоголю з порожнини рота, шатка хода, червоні очі, неадекватна поведінка. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржував. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до роздруківки алкотестеру Драгер від 16.09.2019 року (арк. 10), вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі склав 0,73 проміле. Поряд з цим, відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (арк. 2, 3) вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 продув газоаналізатор Драгер, результат якого був 0,73 % алкоголю. Від підпису та дачі будь яких пояснень в протоколі ОСОБА_1 відмовився. В наркодиспансер для здачі аналізу проїхати відмовився, від отримання тимчасового дозволу відмовився. З урахуванням доводів ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції відмовив в допиті свідків, суд апеляційної інстанції, з метою перевірки цих доводів, направляв судові виклики свідкам, які дублювались направленням ним телефонограм. Але свідки, які зазначені в протоколі, в телефонному режимі повідомили, що не можуть прибути в судове засідання в суд апеляційної інстанції та просили врахувати їх письмові пояснення. Також, свідок ОСОБА_3 , якого ОСОБА_1 та захисник Шкляр І.М. просили викликати в судове засідання, викликався шляхом направлення йому судової повістки на зазначену в матеріалах справи поштову адресу. Однак відповідно до зворотного поштового повідомлення, поштові повістки повернуті за закінченням терміну зберігання та у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Тобто, суд апеляційної інстанції зробив всі можливі процесуальні дії для виклику цих свідків в судове засідання, але примусово доставити їх в судове засідання суд апеляційної інстанції не має процесуальної можливості. 16 лютого 2021 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_4 , який зазначений в протоколі як свідок, де він зазначив, що в вересні 2019 року був залучений працівниками поліції в якості свідка. У його присутності водій ОСОБА_1 продувся у Драгер і він показав позитивний результат був п`ян. В судове засідання, яке призначене на 17.02.2021 року з`явитись не зможе, оскільки зайнятий на роботі. Всі показання, які він надавав працівникам поліції підтримує у повному обсязі. До своєї заяви ОСОБА_4 додав фотокопію свого паспорту, що свідчить про те, що саме він надав суду апеляційної інстанції цю заяву. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ані ОСОБА_1 , ані захисник Шкляр І.М. не заперечували, що ОСОБА_4 був свідком події проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а тому суд апеляційної інстанції вважає показання свідка ОСОБА_4 такими, що відповідають дійсності, а тому їх належить оцінювати в сукупності з рештою відомостей. Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції допитаний працівник поліції, ОСОБА_6 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, який повідомив, що дійсно він складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Пояснив, що подія відбувалась вранці у світлий час доби у м. Подворки Дергачівського району Харківської області. Вказує, що зупинив автомобіль «Ауді», під керуванням ОСОБА_1 , який керував автомобілем, а в салоні автомобілю більш нікого не було. Причиною зупинки було те, що автомобіль рухався на великій швидкості та у цього автомобіля не було заднього бамперу. Також у працівника поліції викликав підозру незвичний спосіб керування автомобілем ОСОБА_1 .. Зупинивши ОСОБА_1 працівник поліції повідомив йому причину зупинки. Під час оформлення постанови ОСОБА_1 був у збудженому стані. Працівник поліції почув від ОСОБА_1 характерний запах алкоголю з порожнини рота та інші ознаки характерні для алкогольного сп`яніння. Після цього, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснив йому порядок проходження цього огляду, а саме на місці зупинки з використанням газоаналізатору Драгер, а також у медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці його запинки із використанням газоаналізатору Драгер. Перший раз ОСОБА_1 продув газоаналізатор, однак результат не був встановлений, оскільки останній видохнув не достатньо повітря у газоаналізатор. ОСОБА_1 було запропоновано повторно продути, він погодився, продув, результат був позитивний, що свідчило про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Цей результат був оглянутий свідками. На пропозицію проїхати до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Пояснив, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився у присутності двох свідків, в якості яких були залучені сторонні особи. ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Свідок зазначає, що ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції «порешать» це питання на місці, однак йому було відмовлено та роз`яснено, що це є неправомірна вигода і за ці дії передбачена відповідальність згідно Кримінального кодексу України. Після цього приїхав знайомий ОСОБА_1 , пред`явив своє посвідчення водія та йому було передано керування транспортним засобом. Відповідно до відомостей рапорту працівника поліції (арк. 5) вбачається, що право керування а автомобілем було передано ОСОБА_3 . При цьому належить врахувати, що статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Крім того, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 12.12.2005 року «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що 16.09.2019 року ОСОБА_1 керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції. У ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та в присутності двох свідків останній пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці йог зупинки з використанням алкотестеру Драгер та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а тому дії працівників поліції щодо виявлення підстав для складення протоколу відповідають вимогам ст.266 КУпАП, що вбачається з положень з вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України. Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави. Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з офіційних джерел та надав ним належну правову оцінку. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9А Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, отже посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков