Постанова 4852 № 804/4826/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 травня 2021 року м. Дніпро справа № 804/4826/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (головуючий суддя Кадникова Г.В.) у справі № 804/4826/18 за позовом Східного офісу Держаудитслужби до Комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Східний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, в якому просив: стягнути з відповідача кошти у сумі 280000,00 грн. та перерахувати їх на реєстраційний рахунок №33211857700007, відкритий в Управлінні ДКСУ в Центральному районі м.Дніпра, МФО 805012, за кодом бюджетної класифікації 21010301 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету»; стягнути з відповідача кошти у сумі 272232,24 грн. та перерахувати їх на реєстраційний рахунок №31411535700002, відкритий в Головному управлінні ДКСУ у Дніпропетровській області, (код ЄДРПОУ отримувача 37988155), МФО 805012, за кодом бюджетної класифікації 21080500 «Інші надходження». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР позивачем виявлено, що відповідачем в порушення вимог рішення Дніпропетровської міської ради від 30.12.2010 №3/7 «Про міський бюджет на 2011 рік» не нараховано та не перераховано до міського бюджету частину чистого прибутку у розмірі 15% від його суми, що призвело до недоотримання міським бюджетом по загальному фонду надходжень у сумі 280000,00 грн., чим завдано міському бюджету матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму; в порушення вимог п. 2.3 рішень Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 №20/14 та від 30.11.2011 №37/11 підприємством не перераховано до міського бюджету кошти, отримані від ліквідації основних засобів у сумі 272232,24 грн., чим завдано міському бюджету матеріальної шкоди (збитків ) на вказану суму; необґрунтовано завищено на 2011 рік фінансовий результат, внаслідок віднесення вартості проведених ремонтів вагонів на загальну суму 4 327 714 грн. 89 коп. на свої витрати, замість збільшення первісної вартості необоротних активів на цю суму, а саме: при отриманому, відповідно до Звіту про фінансові результати за 2011 рік форми №2, збитку у сумі 4'327,7 тис. грн., фактично за результатами діяльності за 2011 рік підприємством не отримано прибуток у сумі 1'866,7 тис. грн. та через невиконання рішення Дніпропетровської міської ради «Про міський бюджет на 2011 рік» від 30.12.2010 №3/7 також не перераховано у дохід міського бюджету частину чистого прибутку у розмірі 15% - 280 тис.грн., чим завдано міському бюджету матеріальної шкоди (збитку) на вказану суму. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №804/4463/17 визнано протиправними та скасовано обов`язкові вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 03.07.2017 №04-06-15/5741 у повному обсязі, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне дослідження доказів і встановлення обставин у справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 804/4463/17 не може бути преюдиційним судовим рішенням, оскільки в цій справі не надавалась оцінка обґрунтованості порушень, що містили пункти 4 та 5 вимоги від 03.07.2017 № 04-06-15/5741 і невиконання яких зумовило звернення позивача з цим позовом до суду. Суд першої інстанції не здійснив перевірку правильності обчислення та обґрунтованості збитків, завданих відповідачем бюджету та покладених в основу позовних вимог. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Під час розгляду апеляційної скарги у зв`язку з оскарженням в касаційному порядку постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №804/4463/17 провадження у справі №804/4826/18 зупинялось до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 804/4463/17. Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 804/4463/17 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. По суті виявлених ревізією порушень сторони подали суду апеляційної інстанції додаткові пояснення з підтверджуючими доказами. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Східного офісу Держаудитслужби проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради за період з 01.01.2011 по 31.03.2017, за результатами якої складений акт ревізії фінансово-господарської діяльності №06-21/04 від 29.05.2017. Під час ревізії встановлено фінансові порушення на загальну суму 14 153 560,98 грн. У зв`язку з тим, що виявлені фінансові порушення залишилися не відшкодованими у сумі 9207079,85 грн., Східним офісом Держаудитслужби на адресу Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради направлено лист-вимогу від 03.07.2017 року № 04-06-15/5741, в якому, серед іншого зазначено, що: в порушення вимог рішення Дніпропетровської міської ради від 30.12.2010 року №3/7 «Про міський бюджет на 2011 рік», МКП «Дніпропетровський електротранспорт» не нараховано та не перераховано до міського бюджету частину чистого прибутку у розмірі 15% від його суми, що призвело до недоотримання міським бюджетом по загальному фонду надходжень у сумі 280000,00 гривень, чим завдано міському бюджету матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму (п.4 вимоги); в порушення вимог п. 2.3 рішень Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 №20/14 та від 30.11.2011 №37/11, підприємством не перераховано до міського бюджету кошти, отримані від ліквідації основних засобів у сумі 272232,24 грн., чим завдано міському бюджету матеріальної шкоди (збитків ) на вказану суму (п.5 вимоги). Враховуючи, що станом на 01.06.2018 із загальної суми виявлених за результатами вищезазначеної ревізії фінансових порушень залишалися неусуненими порушення по пункту 4 вимоги на суму 280 000,00 грн, які виникли через не нарахування та неперерахування відповідачем до міського бюджету частини чистого прибутку у розмірі 15 % від його суми та по пункту 5 вимоги на суму 272232,24 грн, внаслідок неперерахування до міського бюджету коштів, отриманих від ліквідації основних засобів Офіс звернувся до суду з цим адміністративним позовом про стягнення заборгованості. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції. Як зазначено вище, правомірність вимог, викладених у листі про усунення порушень від 03.07.2017 №04-06-15/5741, в тому числі, вимог в п. 1, п. 2, п.4, п. 5, п. 8 (частково), п.9, п.10, п.11, була предметом судового розгляду в межах адміністративної справи № 804/4463/17 за позовом Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради. Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 804/4463/17 у задоволенні позову Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про оскарження вимог відмовлено. За правовою позицією Верховного Суду у цій постанові збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудітслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII. Частиною першої статті 2 Закону № 2939-ХІІ визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 цього Закону орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; Статтею 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.8); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13). Частиною другою статті 15 Закону № 2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Положенням про Державну аудиторську службу України (Держаудитслужба), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції на час звернення позивача до суду, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до п.4 Положення Держаудітслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, інспектування (ревізії). Здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; усуненням виявлених недоліків і порушень; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь; З аналізу наведених правових норм вбачається, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати відповідний державний фінансовий контроль і в разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Отже дослідженню у цій справі підлягає питання правильності обчислення збитки, в тому числі підстави їх визначення. Стосовно визначених позивачем збитків на суму 280000,00 грн. (п. 4 вимоги від 03.07.2017 №04-06-15/5741), як свідчать обставини справи, рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.12.2010 №3/7 «Про міський бюджет на 2011 рік» передбачено сплату господарськими організаціями, які належать до комунальної власності територіальної громади міста, або у статутних фондах, яких є частка комунальної власності, до загального і фонду міського бюджету частку прибутку (доходу) у розмірі 15%, що залишається в їх розпорядженні після оподаткування. Під час ревізії позивачем встановлено, що позивачем було придбано трамвайні вагони, які раніше експлуатувалися в Німеччині - вагони типу «Т» виробництва «ЧКД Прага», які виготовлялися заводом-виробником під колію 1435 мм та 1524 мм, що зазначено в «Керівництві по експлуатації та ремонту рухомого складу». Ревізією витрат МКП «Дніпропетровський електротранспорт» виявлено, що структурним підрозділом підприємства вагоноремонтною майстернею на підставі відомостей розбраковки трамвайних вагонів, з переформуванням осей колісних пар довжиною 1435 мм. на осі колісних пар довжиною 1524 мм у 2011 році виконано роботи з ремонту 48 одиниць трамвайних вагонів (інвентарні номери вагонів №№1415-1462), з саме: установка осей колісних пар (переформування довжини 1435 мм на довжину 1524 мм) з новими бандажами, підшипниками, редукторами; заміна негодних балок; заміна і відновлення до проектних розмірів усіх елементів ричагово-тягової системи колодочного тормоза, ремонт і випробування колодочного тормоза; ремонт центрального ресорного підвішування із заміною непридатних елементів; ремонт і відновлення башмаків і підвіски рейкового тормоза; ремонт і випробування тягових двигунів; заміна проводів і кабелів; повне окрашування зовнішньої поверхні і салону трамваю; відповідні заміри опору ізоляції; заміна змащування в картерах редукторів та змащування частин, що труться; виконано після ремонтну обкатку на 50 кілометрах і усі регламентні роботи по доведенню і регулюванню устаткування; інші роботи та випробування відповідно до дефектних відомостей розбраковки трамвайних вагонів. Вагоноремонтною майстернею у 2011 році вартість робіт з переформування осей колісних пар довжиною 1435 мм на осі колісних пар довжиною 1524 мм, на суму 4327714,89 грн. віднесено до витрат, тоді як за твердженням позивача мали бути віднесені на збільшення первісної вартості об`єкта основних засобів МКП «Дніпропетровський електротранспорт» у 2011 році на зазначену суму. При цьому позивач керувався, зокрема, п. 14 П (С)БО 7 «Основні засоби», яким визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, повязаних з поліпшенням обєкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вимог, первісно очікуваних від використання обєкта, а саме: для отримання прибутку від організації перевезення пасажирів електротранспортом на маршрутах міста. Виходячи з наведеного, позивач зробив висновок про завищення підприємством витрат за 2011 рік на суму 4327714,89 грн. При отриманому відповідно до Звіту про фінансові результати за 2011 рік Ф №2 збитку у сумі 2461,0 тис. грн., фактично підприємством за результатами діяльності за 2011 рік отримано прибуток у сумі 1866,7 тис. грн. Перевіркою банківських виписок підприємства було встановлено, що підприємством не перераховано в дохід бюджету частину чистого прибутку у розмірі 15% у сумі 280000,00 грн. (1866,7 тис. грн. х 15%). Таким чином, не нарахування та неперерахування відповідачем до міського бюджету частини чистого прибутку у розмірі 15 % від його загальної суми, як того вимагало рішення Дніпропетровської міської ради від 30.12.2010 №3/7, призвело до заподіяння міському бюджету збитків у вказаній вище сумі 280000,00 грн. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок позивача помилковим з огляду на таке. За позицією позивача здійснене підприємством переформування осей колісних пар трамвайних вагонів з довжини 1435 мм на довжину 1524 мм має кваліфікуватися як доведення основних засобів до стану, у якому вони придатні до використання із запланованою метою, а саме: з метою отримання прибутку, витрати на яке включаються до вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92. Вказане положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. За визначенням в п.4 П (С)БО 7 «Основні засоби» первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Відповідно до п.8 П (С)БО 7 «Основні засоби», на який посилається позивач, первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв`язку з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. За правилами п.14 П (С)БО 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція що), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів. Відповідно до п.15 П (С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Отже в даному випадку відображення витрат в бухгалтерському обліку підприємства залежить від виду та мети виконуваних підприємством робіт. Так, витрати відносяться на збільшення первісної вартості об`єкта основних засобів, коли роботи спрямовані на поліпшення техніко-економічних характеристик об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигід від його використання, зокрема, збільшиться строк експлуатації об`єкта основних засобів та/або поліпшяться його технічні характеристики. Якщо ж роботи здійснюються для підтримки об`єкта у придатному для використання стані та можливості отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, вартість таких робіт має відноситись до складу поточних витрат підприємства. В спірному випадку, підприємство на підставі дефектних відомостей розбраковки трамвайних вагонів виконувало капітальний ремонт трамвайних вагонів, які раніше експлуатувалися в Німеччині, з доведенням трамвайних вагонів до робочого стану, а саме: заміни осей колісних пар довжиною 1435 мм на осі колісних пар довжиною 1524 мм. При цьому ніяких конструктивних змін рухомого складу не здійснювалось. Такі дії не суперечать нормам, що регулюють питання введення в експлуатацію та подальшу роботу електротранспорту, який був у користуванні. Відповідно до пп. 3.5.3.2 Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу № 103 від 10.12.1996, діючих на час виконання відповідачем відповідних робіт, капітальний ремонт повинен забезпечити близьке до повного технічного ресурсу відновлення кузова, агрегатів, вузлів та систем рухомого складу із заміною або відновленням будь-яких частин, включаючи базові. Відповідно до п. 5.2.7.2 СОУ ЖКГ 60.2 35077234.0005:2008 «Вагони трамвайні. Загальні технічні вимоги до капітального ремонту» під час проведення ремонту у разі необхідності треба замінити на нові такі деталі та агрегати візків: шестерні, втулки, фланці, притискачі, накривки, вальниці, карданні вали, осі колісних пар, маточини з дисками, прижимні гайки пакетів коліс, щітки струмозаземлюючого пристрою, усі гумові, текстолітові та пластмасові деталі, бризковики з кронштейнами, кронштейни пісочниць, електропроводи та клемні коробки. В результаті проведення робіт з доведення трамвайних вагонів до робочого стану відповідач не збільшив та не мав підстав збільшувати первісну вартість придбаних трамвайних вагонів. За поясненнями відповідача, що підтверджено листом представника фірми «Wilhelm Schock Ost-West e.K» з наведеними характеристиками та технічними показниками трамвайних вагонів (а.с.133-138), трамвайні вагони поставлялись відповідачу вже модернізованими. Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не допущено порушень при відображенні в бухгалтерському обліку операцій з ремонту трамвайних вагонів, відповідно, фінансовий результат за 2011 рік, про що зазначає позивач, не завищений, тому висновок позивача про завдання міському бюджету матеріальної шкоди (збитків) на суму 280000,00 грн. є помилковим, позов в цій частині задоволенню не підлягає. Стосовно висновку позивача про заподіяння відповідачем збитків міському бюджету на суму 272232,24 грн. (п. 5 вимоги від 03.07.2017 №04-06-15/5741), як свідчать обставини справи, Дніпропетровською міською радою рішеннями від 29.07.2011 №20/14, від 30.11.2011 № 37/17 надано дозвіл МКП «Дніпропетровський електротранспорт» на списання основних засобів, що перебувають на балансі підприємства, при цьому кошти, отримані від ліквідації основних засобів, підлягали направленню до міського бюджету. Матеріалами справи встановлено, що у 2011 році на підприємстві відбулося списання основних засобів та здача металобрухту. Кошти, отримані від здачі металобрухту є «іншими коштами, одержаної внаслідок господарської діяльності». У фінансовій звітності підприємства вказані кошти обліковувалися як інші операційні доходи від іншої операційної діяльності. Позивач в ході ревізії встановив, що підприємство у порушення вимог п.2.3 вищевказаних рішень міської ради кошти, отримані від ліквідації основних засобів у 2011 році, не перерахував до міського бюджету в сумі 272232,24 грн., чим було завдано матеріальної шкоди. За поясненнями відповідача у цей період, у 2011 році, на підприємстві обраховувалася прострочена заборгованість по заробітній платі, яка склала 9808,0 тис. гривень. Керуючись ст. 97 КЗпП України, відповідно до якої оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці, відповідач вищевказані кошти спрямував зменшення заборгованості по заробітній платі. Згідно довідки Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури від 29.06.2017 № 5/13-436 завдяки вжитим заходам, оптимізації інших доходів прострочена заборгованість по заробітній платі була ліквідована станом на 01.01.2012. Підприємство не заперечує проти факту не перерахування до міського бюджету коштів у сумі 272232,24 грн., які були отримані від здачі металобрухту, пояснює, що не перерахування коштів було пов`язане зі скрутним матеріальним положенням підприємства і ці кошти направлені на виплату заробітної плати. Також, за поясненнями відповідача, оскільки його втрати як перевізника відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про міський електричний транспорт» не були відшкодовані за рахунок коштів відповідних бюджетів, перераховувати кошти, отримані від здачі металобрухту, було недоцільно. До матеріалів справи відповідачем долучено інформаційну довідку щодо використання коштів, отриманих від списання основних засобів, складену радником директора з фінансових питань КП «Дніпровський електротранспорт» 06.04.2017 за запитом головного державного аудитора Східного офісу Держаудитслужби, відповідно якої власник (міська рада) не заперечував щодо фінансової політики адміністрації підприємства, яка існувала на той час. Одночасно зазначено, що пізніше було прийняте рішення міської ради, згідно якому МКП «Дніпровський електротранспорт» був наданий дозвіл на використання коштів, отриманих від списання з балансу основних коштів для погашення заборгованості із заробітної плати та оплату обов`язкових податків і зборів. Втім, як встановлено судом, не спростовано відповідачем, ані на час проведення позивачем ревізії, ані на час вирішення спору між сторонами у цій справі Дніпровською міською радою не приймалось рішень щодо використання коштів, отриманих відповідачем від списання з балансу основних засобів, на погашення заборгованості підприємства із заробітної плати. Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги також те, що відповідач в установленому порядку не наділений повноваженнями самостійно розпоряджатися коштами від списання основних засобів, що перебувають на балансі МКП «Дніпровський електротранспорт», суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок позивача про заподіяння міському бюджету збитків на суму 272232,24 грн. Судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового про часткове задоволення позову. Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі № 804/4826/18 скасувати, прийняти нове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради кошти у сумі 272232,24 грн. до місцевого бюджету бюджету Дніпровської міської ради. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко