Постанова 4851 № 480/1390/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 р.Справа № 480/1390/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: П`янової Я.В. , Перцової Т.С. , за участю: секретаря судового засідання - Севастьянової А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 (суддя Глазько С.М.; м. Суми; повний текст рішення складено 22.06.2020) по справі № 480/1390/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги в частині, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі по тексту позивач, ТОВ «СМНВО») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач-1), Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту відповідач-2, ГУДПС у Сумській області), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників ДФС від 18.02.2019 №73-50 в частині визначення суми податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 9090646, 54 грн., в тому числі: штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 413261,50 грн., пеня - 8677385,04 грн.. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач-1 протиправно включив до оскаржуваної вимоги суми податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 9090646,54 грн., оскільки щодо частини вказаної суми є такі, що набрали законної сили рішення судів в підтвердження протиправності зазначення у картці платника податків позивача, вказаних сум. Також позивач зазначає, що відповідачем-1 була нарахована пеня за межами строку давності, визначеного ст.102 Податкового кодексу України. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі № 480/1390/19 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги в частині задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Офісу великих платників ДФС від 18.02.2019 №73-50 в частині визначення суми податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 9084058,31 грн., в тому числі: штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 413261,50 грн., пеня - 8670796,81 грн. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, Сумська область, 40004, код ЄДРПОУ 34013028) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) суму судового збору в розмірі 19196,55 грн.. Відповідач-1, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі № 480/1390/19 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «СМНВО» в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що сума нарахування, яка є предметом оскарження за 2017 рік, в розмірі 3529757, 25 грн. вже була відкоригована відповідачем-1 у індивідуальній картці платника позивача, на підставі відповідних рішень судів, а тому вказана вимога не може бути оскаржена. Зазначає, що звернення з подібними позовними вимогами є передчасними, оскільки питання законності чи незаконності вжиття заходів стягнення має розглядатися безпосередньо у справі про стягнення податкового боргу. Також зауважує, що порушені, на думку позивача, права були поновленні при винесенні рішення у справах № 818/2389/18 та № 480/1304/19, якими контролюючий орган було зобов`язано відкоригувати дані ІКП шляхом скасування нарахованої пені. Вказує, що станом на час прийняття спірної вимоги були відсутні рішення суду, що набрали законної сили, які б встановлювали протиправність дій відповідача-1 та зобов`язували відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків, у зв`язку з чим вважає, що відповідач-1 діяв виключно в межах і у спосіб, передбачений законом, тобто визначив суму податкового боргу станом на день винесення вимоги на підставі даних інтегрованої картки платника податків. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0000111501 від 22.01.2015 взагалі не увійшло до спірної податкової вимоги, отже у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. Щодо включення суми штрафних санкцій за межами строку давності, визначеного ст. 102 ПК України, зазначив, що жодним нормативним документом не встановлено заборону контролюючого органу на включення до суми податкового боргу зобов`язань за межами 1095 днів. Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що не підлягає доказуванню в межах даної справи протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування у 2017 2018 роках в інтегрованій картці з податку на прибуток пені у загальному розмірі 8670796, 81 грн., отже і безпідставне включення пені до структури податкового боргу станом на 17.02.2019, що відображена в спірній податковій вимозі., оскільки рішеннями у справах № 818/2389/18 та № 480/1304/19 встановлено протиправність включення такої суми до інтегрованої картки платника податків. Зазначає, що під час формування податкової вимоги контролюючим органом безпідставно до структури податкового боргу включена сума штрафу в розмірі 413261,50 грн., що є «безнадійним» податковим боргом в силу положень п. 102.4 ст. 102 ПК України. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 480/1390/19 замінено відповідача по справі № 480/1390/19 - Офіс великих платників податків Державної податкової служби, на його правонаступника - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що відповідач-1 оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Офісом великих платників ДФС в особі заступника начальника Харківського управління Офісу великих платників ДФС прийнята податкова вимога від 18.02.2019 №73-50 (далі - вимога), якою повідомлено TOB СМНВО, що станом на 17.02.2019 сума податкового боргу вказаного платника податків становить - 100325578,48 грн., в тому числі: - з податку на прибуток 65049598,80 грн., в тому числі: основний платіж 44066050,94 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 513310,67 грн., пеня - 20470237,20 грн.; - з податку на додану вартість - основний платіж - 29214551,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 2232727,18 грн., пеня - 3828701,49 грн.. Вказана вимога отримана позивачем 19.02.2019. Не погоджуючись з податковою вимогою в частині нарахованої пені з податку на прибуток у загальному розмірі 9090646,54 грн., в тому числі: штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 413261,50 грн., пеня - 8677385,04 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, судом встановлено, що протиправність включення пені до структури податкового боргу позивача станом на 17.02.2019 вже була предметом дослідження у ході розгляду інших судових справ та в подальшому підтверджена судовими рішеннями у вказаних справах, зокрема: - у розмірі 3529757,25 грн., нарахованої на суму погашеного боргу у 2017 році (рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 по справі №818/2389/18, що набрало законної сили 26.03.2019); - у розмірі 5141039,56 грн., нарахованої на суму погашеного боргу у 2018 році (рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 по справі №480/1304/19, що набрало законної сили 06.02.2020). Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, по справі №818/2389/18, позовну заяву ТОВ СМНВО до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби по нарахуванню в інтегрованій картці ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" з податку на прибуток пені у загальному розмірі 3529757,25 грн. на суму погашеного у 2017 році податкового боргу. Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 3529757,25 грн., нарахованої на суму погашеного у 2017 році податкового боргу. Отже, судовим рішенням у справі №818/2389/18 визнані протиправними дії контролюючого органу про нарахування у 2017 році пені з податку на прибуток у загальному розмірі 3529757,25 грн.. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020, по справі №480/1304/19, позов ТОВ СМНВО до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 5141039,56 грн. на суму погашеного у 2018 році податкового боргу. Отже, судовим рішенням по справі №480/1304/19 зобов`язано контролюючий орган відкоригувати дані ІКП TOB СМНВО з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 5141039,56 грн. на суму погашеного у 2018 році податкового боргу. З урахуванням вимог п.4 ст.78 КАС України, колегія суддів зазначає, що не підлягає доказуванню в межах розгляду даної справи протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування у період з 2017 по 2018 роки в інтегрованій картці з податку на прибуток пені у загальному розмірі 8670796,81 грн., а отже і безпідставне включення пені до структури податкового боргу станом на 17.02.2019, що відображена у податковій вимозі Офісу великих платників ДФС від 18.02.2019 №73-50. Також судовим розглядом встановлено, що відповідачем-1 протиправно включено до податкового боргу за межами строку давності, визначеного ст.102 Податкового кодексу України, суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на прибуток у загальному розмірі 413261,50 грн.. Так, сума штрафу у розмірі 413261,50 грн. застосована до ТОВ СМНВО у відповідності до податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, а саме: - № 0000111501 від 22 січня 2015 року про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 47443,43 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по авансовому внеску з податку на прибуток; - № 0000121501 від 22 січня 2015 року про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 365818,07 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по авансовому внеску з податку на прибуток. Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені ТОВ СМНВО у судовому порядку до Сумського окружного адміністративного суду, справа №818/1476/15. Відповідно до ч. 4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 по справі №818/1476/15, відмовлено у задоволенні позову ТОВ СМНВО до ДПІ у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у м.Сумах ТУ Міндоходів у Сумській області від 22 січня 2015 року № 0000111501 та №0000121501. Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 по справі №818/1476/15 набрала законної сили 26.08.2015. Отже, сума грошових зобов`язань (штрафу), визначених у податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області від 22 січня 2015 року № 0000111501 та №0000121501 у загальному у розмірі 413261,50 грн., була узгодженою 26.08.2015 після закінчення процедури судового оскарження. Податковий борг, в розумінні підпункту 14.1.135 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до підпункту 14.1.11. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями щодо яких минув строк позовної давності. Списання безнадійного податкового боргу регламентовано статтею 101 Податкового кодексу України, за положеннями пункту 101.1 якої, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України передбачено, що під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом. Так, за змістом положень ст.102 Податкового кодексу України, строк давності складає 1095 днів для нарахування та/або стягнення грошових зобов`язань, що обраховується, зокрема, з дати настання граничного строку сплати вказаних грошових зобов`язань. Відповідно до п. 102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Сума штрафу у загальному розмірі 413261,50 грн. набула статусу податкового боргу з 26.08.2015 та не була погашеною протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, тобто до 26.08.2018. Отже, стягнення податкового боргу за межами 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу є протиправним. За таких обставин, під час формування податкової вимоги, що є правовою передумовою, передбаченою ст.95 Податкового кодексу України для вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу, контролюючим органом безпідставно до структури податкового боргу включена сума штрафу у загальному розмірі 413261,50 грн, що є безнадійним податковим боргом. Відповідач-1, заперечуючи доводи позивача у вищевказаній частині зазначає, що всі суми, які увійшли до спірної податкової вимоги, включені в межах строку давності, передбаченого нормами діючого законодавства. При цьому, скаржник посилається на положення ст. 264 ЦК України щодо переривання строків давності та вказує на те, що рішення про визнання такої заборгованості безнадійною не приймалося, а отже, відсутні правові підстави вважати, що вказана сума податкового боргу неправомірно включена у податкову вимогу №73-50 від 18.02.2019. З даного приводу колегія суддів зазначає, що спеціальною нормою, що врегульовує строки давності та їх застосування у спірних правовідносинах є ст.102 Податкового кодексу України. Сплив строку давності, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України щодо стягнення податкового боргу зі сплати суми штрафу, визначеного у податкових повідомленнях - рішеннях ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області від 22 січня 2015 року № 0000111501 та №0000121501 у загальному у розмірі 413261,50 грн., є підставою для прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу. У п.101.5 ст.101 Податкового кодексу України вказано, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577), у пункті 2.1 якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України (підпункт 3 пункту 2.1 Порядку №577). При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться без участі платника податків. Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 (справі № 1440/2201/18), від 4 вересня 2018 року (справа №813/4430/16), від 9 липня 2019 року (справа №0240/2269/18-а) та від 23 грудня 2019 року (справа №813/3277/18), у правовідносинах, що є релевантними в даній справі. За таких обставин, неприйняття відповідачем рішення про списання безнадійного податкового боргу, не свідчить про правомірність дій контролюючого органу по включенню суми боргу до податкової вимоги поза межами 1095 днів з дати виникнення податкового боргу. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Порядок № 422). Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Інтегрованою карткою платника (в подальшому - ІКП) є форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (пункт 2 розділу І Порядку № 422). Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 422 визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення (підпункт 4 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 422). Виходячи з того, що нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов`язань платника податків, його податкового боргу, розрахунки з бюджетом здійснюються в інтегрованій картці платника податків, то у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем-1, всупереч положенням ст. 101, 102 Податкового кодексу України, до податкової вимоги, сформованої станом на 17.02.2019, включено суму податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 413261,50 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги у вказаній частині підлягає задоволенню. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року по справі № 480/1390/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Я.В. П`янова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 25.05.2021 року