Постанова 4873 № 910/16423/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" травня 2021 р. Справа№ 910/16423/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Зубець Л.П. суддів: Алданової С.О. Мартюк А.І. секретар судового засідання: Пастернак О.С. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 18.05.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 (повний текст складено - 15.03.2021) про призначення судової експертизи у справі №910/16423/20 (суддя - Маринченко Я.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" про стягнення 100 973, 39 грн В С Т А Н О В И В: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/16423/20 призначено судову експертизу. На вирішення експерта поставлено наступні питання: - Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390, акті звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.20 по договору поставки №4717-ТДВ від 15.07.2019 власноруч ОСОБА_1 або іншою особою? Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Зупинено провадження у справі №910/16423/20 на час проведення експертизи. Місцевий господарський суд, постановляючи вищевказану ухвалу, мотивував своє рішення тим, що для встановлення обставин, які входять до предмету доказування у межах даної справи, а саме для встановлення факту підписання спірних видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390 та акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2019 по 29.04.2020 згідно договору поставки №4717-ТДВ від 15.07.2019, існує необхідність у спеціальних знаннях та призначенні у даній справі судової експертизи. Водночас, суд першої інстанції на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі на час проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України судової експертизи. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" (надалі - позивач, скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/16423/20, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає критеріям законності, у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого підлягає скасуванню. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом не досліджено всіх обставин справи, зокрема в частині дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, та не надано їм належної правової оцінки. Скаржник звертає увагу на те, що відповідачем не обґрунтовано доцільності призначення судової експертизи у даній справі, а поставлені відповідачем на вирішення експерту питання не потребують спеціальних знань. Водночас, позивач зазначає, що спірні видаткові накладні містять підпис, який засвідчений печаткою підприємства - покупця товарів, а тому вважаються належними доказами у справі. За вищевикладених обставин скаржник вважає, що призначення судової експертизи у даній справі є безпідставним та таким, що призведе виключно до затягування судового процесу. Окрім того, скаржником у тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя - доповідач) Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І. Судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів, є судом, встановленим законом, про що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/16423/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.05.2021. Разом з тим, вказаною ухвалою не прийнято до розгляду клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки апеляційну скаргу позивачем подано в межах встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України строку. Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції. Відповідач, у порядку ст. 263 ГПК України, скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача. Зокрема, позивач у своєму відзиві зазначає про те, що згідно положень ч. 3 ст. 58-1 Господарського кодексу України наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків, а тому виникає необхідність у дослідженні того, чи підписані спірні документи директором відповідача ОСОБА_1. чи іншою особою, що, у свою чергу, потребує спеціальних знань та проведення відповідної судової експертизи. Таким чином, відповідач вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. 07.05.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу. У судове засідання 18.05.2021 з`явилися представники сторін, які надали пояснення щодо апеляційної скарги. Так, у судовому засіданні 18.05.2021 представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд оскаржувану ухвалу скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржувану ухвалу без змін. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У судовому засіданні 18.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" (надалі - ТОВ "БК А Плюс", відповідач) про стягнення 85 818, 24 грн основного боргу, 11 630, 96 грн пені, 2 053, 62 грн 3% річних та 1 470, 57 грн інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №4717-ТД від 15.07.2019 (надалі - Договір) в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. Позов обґрунтовано тим, що позивачем вчасно та у повному обсязі здійснювалась поставка товару за Договором, а відповідачем частково здійснювалась оплата за виставленими рахунками-фактурами та видатковими накладними. При цьому, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідачем була повністю проігнорована вимога щодо сплати за поставлений товар на загальну суму 85 818, 24 грн за наступними первинними документами: рахунок-фактура №ТТДИк181736 від 05.12.2019 на суму 205, 20 грн та видаткова накладна №ТТДИк121128 від 05.12.2019; рахунок-фактура №ТТДИк178885 від 21.11.2019 на суму 77 105, 92 грн та видаткова накладна №ТТДИк122533 від 16.12.2019; рахунок-фактура №ТТДИк189630 від 23.01.2020 на суму 1 847, 40 грн та видаткова накладна №ТТДИк126695 від 24.01.2020; рахунок-фактура №ТТДИк189635 від 23.01.2020 на суму 1 739, 90 грн та видаткова накладна №ТТДИк126696 від 24.01.2020; рахунок-фактура №ТТДИк188777 від 20.01.2020 на суму 454, 02 грн та видаткова накладна №ТТДИк126697 від 24.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390; рахунок-фактура №ТТДИк188800 від 20.01.2020 на суму 4 164, 40 грн та видаткова накладна №ТТДИк127274 від 30.01.2020; рахунок-фактура №ТТДИк190596 від 28.01.2020 на суму 301, 00 грн та видаткова накладна №ТТДИк1267275 від 30.01.2020. 26.01.2021 відповідач подав до господарського суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке мотивоване тим, що відповідачем не підписувались видаткові накладні №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.20 згідно Договору. З огляду на викладене, відповідач просив суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу підписів проставлених у графі "Отримав" видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390 та у графі «Підпис сторін» акту звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.20 згідно Договору. Місцевий господарський суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи та, відповідно, оскаржуваною ухвалою від 09.03.2021 у даній справі призначив судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення судової експертизи, з огляду на наступне. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки, визначає Закон України "Про судову експертизу". Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду (ст. 1 Закону України "Про судову експертизу"). Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Відповідно до положень статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Згідно частини другої статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Таким чином, при призначенні судової експертизи обов`язковим є визначення предмета доказування та з`ясування дійсної потреби спеціальних знань для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмету доказування. Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вважає, що необхідність призначення у даній справі судової експертизи зумовлена наступним. Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом розгляду даної справи є стягнення з ТОВ "БК А Плюс" суми основного боргу у розмірі 85 818, 24 грн, 11 630, 96 грн пені, 2 053, 62 грн 3% річних та 1 470, 57 грн інфляційних втрат, що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №4717-ТД від 15.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що директором ТОВ "БК А Плюс" ОСОБА_1. не підписувались видаткові накладні №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390, які є підставою для стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача. Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, щодо існування сумнівів підписання директором відповідача видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390 та акту звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.20 по договору поставки №4717-ТДВ від 15.07.2019. Статтею 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1). Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі) (частина 3). Частиною 1 статті 102 ГПК України встановлено, що матеріали необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначені експертизи суд з урахуванням думки учасників справи, визначає які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Таким чином, з урахуванням необхідності у спеціальних знаннях для встановлення підписання спірних видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390 та акту звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.20 по договору поставки №4717-ТДВ від 15.07.2019, та, відповідно, встановлення обґрунтованості заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про призначення у даній справі судової експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання: - Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390, акті звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.20 по договору поставки №4717-ТДВ від 15.07.2019 власноруч ОСОБА_1 або іншою особою? За змістом ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу. Отже, у розумінні наведених положень, зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмету доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес. Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність спеціальних знань для вирішення питань, які виникли під час розгляду даної справи, а тому призначення судової експертизи є доцільним. При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статях 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством, та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень. Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17. За змістом пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу суду про призначення у даній справі судової експертизи обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Торговий дім "Інтерелектро" задоволенню не підлягає. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро". Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/16423/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/16423/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро".

4. Матеріали справи №910/16423/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 24.05.2021. Головуючий суддя Л.П. Зубець Судді С.О. Алданова А.І. Мартюк