Постанова 4872 № 916/3178/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року Справа № 916/3178/20 м.Одеса, пр-т Шевченка, 29 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді М.А. Мишкіної суддів: О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко секретар судового засідання Кияшко Р.О. за участю представників учасників справи: від ОСОБА_1 - Дорошенко С.О. - за ордером; від ОК «ЖБК «Сонячний-4» - Целух М.А. - за ордером Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 02 березня 2021 року у справі №916/3178/20 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4» про скасування рішення загальних зборів суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2 час і місце прийняття рішення: 02.03.2021р., 16.12год. м.Одеса, Господарський суд Одеської області, зала судових засідань №14 повний текст рішення складено 11.03.2021р. Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 18.05.2021р. згідно ст.ст. 233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. встановив: 05.11.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4» (надалі - відповідач, Кооператив), в якому просила суд скасувати рішення загальних зборів членів ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний 4», яке оформлено протоколом №20 від 01.03.2013р., в частині виключення позивача з членів кооперативу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01.12.2005р. між нею та ЗАТ «Девелоперська компанія МС-ІНВЕСТ» був укладений Договір №06-С, за умовами якого позивач інвестувала у будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Позивач виконала свої зобов`язання та сплатила за об`єкт будівництва 292603,92 грн (що за курсом валют на час оплати складало = 58000 доларів США). ЗАТ «Девелоперська компанія МС-ІНВЕСТ» не виконало свої зобов`язання у встановлений в договорі строк, та рішенням виконкому Одеської міської ради №144 від 23.03.2010р. та сесії Одеської міської ради №5847-V від 14.04.2010 року будинок разом із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 було передано «Житлово-будівельному кооперативу «Сонячний -4» для продовження його будівництва та ведення його у експлуатацію. 15.11.2009р. позивач звернулась до відповідача з заявою про членство в ОК «ЖБК «Сонячний-4» та 27.11.2009р. рішенням загальних зборів її було прийнято до членів кооперативу. Тривалий час позивач як член кооперативу очікувала закінчення будівництва. В листопаді 2018р. позивачу стало відомо, що загальними зборами членів ОК «ЖБК «Сонячний-4», які відбулись 01.03.2013р., було прийнято рішення про виключення позивача зі складу членів кооперативу. Позивач не отримувала від відповідача будь-яких претензій про необхідність сплати цільових внесків, а також повідомлення про дату та час проведення загальних зборів, до порядку денного яких було включено питання про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу; на засіданні загальних зборів не було кворуму, необхідного для прийняття рішень. Отже оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині її виключення з членів кооперативу. З посиланням на норми ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.5,6,15 ЗУ «Про кооперацію», роз`яснення, які містяться у п.2.12-2.14, 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 21.09.2020р. відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та, зокрема, зазначив, що: - позивач була належним чином повідомлена про проведення 01.03.2013р. загальних зборів шляхом складення телефонограми; - статутом ОК «ЖБК «Сонячний-4» прямо не передбачено спосіб оповіщення членів Кооперативу про проведення загальних зборів; - позивач була обізнана про наявність у неї заборгованості зі сплати внесків, оскільки вказане питання було предметом розгляду на загальних зборах, які відбулись 21.09.2012р.; - жодним документом, рішенням загальних зборів ОК «ЖБК «Сонячний-4» не передбачений обов`язок відповідача формувати та виставляти персональні рахунки на сплату членських та пайових внесків Також у відзиві міститься клопотання про застосування до заявлених позивачем вимог позовної давності, оскільки строк позовної давності пропущений позивачем на 8 років. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.03.2021р. (суддя С.П.Желєзна) в позові відмовлено. Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.15,83,85,86, 256, 257, 260, 261 ЦК України, ст.3,63, 93, 94, 167 ГК України, ст.ст.2,6,9, 12,15, 23 (ч.5),8, 13 ЗУ «Про кооперацію» та вмотивоване наступним. Відповідно до п. 8.4 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» про дату, місце, час проведення та порядок загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Судом відхиляються доводи відповідача про належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів у телефонному режимі, оскільки вказана форма повідомлення, з огляду на правову позицію Верховного Суду про необхідність реального та персонального повідомлення учасника про проведення загальних зборів, має формальний характер та не дозволяє достеменно встановити безпосередньо факт обізнаності про дату, час та порядок денний загальних зборів. Отже відповідачем не було доведено у встановленому порядку факту направлення на адресу позивача повідомлення про проведення 01.03.2013р. загальних зборів відповідно до вимог Статуту та ЗУ «Про кооперацію». За результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку про відсутність належних доказів, які можуть підтвердити факт існування заборгованості ОСОБА_1 зі сплати внесків у розмірі 15349,50грн. Так, згідно рішення загальних зборів членів ОК «ЖБК «Сонячний-4», яке оформлено протоколом №14 від 17.12.2011р., розмір членського внеску складав 250 грн. на місяць з об`єкту, будь-якого іншого рішення загальних зборів, на якому вирішувалось питання про встановлення розміру членських внесків матеріали справи не містять. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт існування заборгованості ОСОБА_1 зі сплати внесків. Наведене, у урахуванням висновків суду про відсутність доказів належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів, дозволяє зробити висновок про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про скасування рішення загальних зборів. Вирішуючи заяву відповідача про застосування інституту позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 суд зазначив, що враховуючи проведення 21.09.2012р. загальних зборів членів ОК «ЖБК «Сонячний-4» , де, в тому числі, розглядалося питання щодо виключення позивача зі складу членів кооперативу, на яких остання була присутня, а також враховуючи вимоги чинного законодавства про необхідність проведення зборів членів кооперативу не рідше одного разу на рік, ОК «ЖБК «Сонячний-4»мало провести у 2013р. хоча б одні загальні збори. Таким чином, ОСОБА_1 у випадку відсутності у неї інформації про проведення загальних зборів, а також ненадходження від відповідача протягом 2013 року будь-яких повідомлень про їх проведення, повинна була з 01.01.2014р. вжити заходів з метою отримання інформації про діяльність відповідача, до якої відносяться і прийняті кооперативом рішення. Проте, будь-яких заходів з метою отримання інформації про діяльність відповідача або про проведення у 2013р. будь-яких загальних зборів позивачем вжито не було, лише у 2018р. позивач звернулась до відповідача із заявою про надання копії протоколу. З огляду на вищенаведені положення Закону України "Про кооперацію", а також Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4», ОСОБА_1 , будучи обізнана про передання відповідачу функцій замовника (забудовника) та об`єкту незавершеного будівництва, повинна була довідатися про порушення свого права з 01.01.2014р. Отже трирічний строк для звернення до суду із даним позовом сплинув 01.01.2017р., тобто до моменту звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом (05.11.2020р. - дата передання позовної заяви до суду засобами поштового зв`язку). Отже у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропуску позивачем трирічного строку позовної давності. 26.03.2021р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення від 02.03.2021р. (надіслана поштою 23.03.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, крім доводів, наведених у позовній заяві, зазначає наступне: - позивач не отримувала за період часу перебування в членах ЖБК «Сонячний -4» повідомлень про необхідність сплати внесків, її не ставили до відома про дату, час та місце проведення загальних зборів членів ЖБК «Сонячний - 4»; - здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і правлінні кооперативом, в тому числі прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбачених ст.15 ЗУ «Про кооперацію» та статутом кооперативу; - позивач не може погодитися з висновками суду, що позивач могла знати про порушення своїх прав. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачам було відомо про проведення 01.03.2013 р. загальних зборів ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4» та порушення її прав з боку Кооперативу, тому відсутні підстави рахувати строк позовної давності починаючи саме з 01.03.2013р.; - відповідачем не було надано підтвердження того, що позивач був ознайомлена з Статутом ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4»; позивач не є фахівцем в області права та не знайома з ЗУ «Про кооперацію»; до обов`язків члена кооперативу не входить обов`язок знати про діяльність кооперативу, про сповіщення членів кооперативу про його діяльність, такий обов`язок покладено на правління кооперативу; - суд у формуванні своєї позиції підкреслив, що позивач повинна була здійснити дії, а саме вжити заходи, таке формулювання притаманно обов`язку, з огляду на поняття обов`язку - мають на увазі, що в ньому відсутнє будь який елемент волі зобов`язаної особи. Такий обов`язок не входить у відповідності до ЗУ «Про кооперацію» та Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» до обов`язків позивача. Ухвалами суду апеляційної інстанції: - від 01.04.2021р. витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3178/20; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 02.03.2021р. у справі №916/3178/20 до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області; - від 07.04.21р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою від 07.04.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 02.03.21р. у справі №916/3178/20; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв з процесуальних питань до 23.04.2021р. ; - від 26.04.2021р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 18.05.2021р. з повідомленням учасників справи. 22.04.2021р. ОК «ЖБК «Сонячний-4» подало Південно-західному апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві, зокрема, зазначено, що: - скаржник не наводив жодної причини, а саме обставини, яка з об`єктивних, незалежних від нього підстав унеможливлювала, або істотно утруднювали своєчасне подання позову. Скаржник не наводив цих причин ані в позові, ані в ході розгляду справи, ані в апеляційній скарзі. - твердження скаржника про її необізнаність з статутом відповідача не відповідають дійсності, оскільки позивач в якості додатків до позовної заяви долучила копію Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» в редакції, що діяла в момент прийняття рішення про його виключення; - та обставина, що позивач не ознайомлена зі змістом ЗУ «Про кооперацію» не є підставою для звільнення скаржника від наслідків визначених законом в силу «презумпції знання законодавства»; - скаржником будь-яких доказів поважності причин пропуску нею строку позовної давності не надано ані в Господарському суд Одеської області, ані додано до апеляційної скарги та з огляду на відсутність клопотань про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності апеляційна скарга не підлягає задоволенню. У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з підстав законності оскаржуваного рішення. Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.12.2005р. між ЗАТ «Девелоперська компанія «МС Інвест» та ОСОБА_1 було укладено договір №06-С, відповідно до умов п.1 якого сторони зобов`язуються укласти договір про передачу ОСОБА_1 у власність окремої квартири в житловому будинку, який буде збудовано за адресою: АДРЕСА_2 , характеристики якої вказані в п. 1.4. договору, а ОСОБА_1 відповідно до даного та основного договору сплатить ЗАТ «Девелопорська компанія «МС Інвест» вартість спорудження об`єкту в національній валюті України з урахуванням ПДВ та суми індексу інфляції за час відстрочки здійснення внесків. Вартість спорудження об`єкту на момент укладання договору складає 243753,27грн., ПДВ - 48 750,65 грн., всього 292503,92грн. (а.с.а.с.39-42). 01.07.2007р. ЗАТ «Девелоперська компанія «МС Інвест» видало позивачу довідку №2-1/36 про сплату вартості об`єкта по договору №06-С від 01.12.2005р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 станом на 01.07.2007р. здійснено фінансування об`єкта за договором №06-С від 01.12.2005р. в повному обсязі із врахуванням індексу інфляції за час відстрочки платежу - внесено грошові кошти у сумі: 292503,92 грн., в тому числі ПДВ - 48 750,65грн. (а.с.35). 17.03.2010р. між ОК «Житлово-будівельний кооператив „Сонячний-4» (Новий Замовник) та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма „Укрділінг-R» (Первісний Замовник) було укладено договір про передачу функцій замовника (забудовника) та об`єкту незавершеного будівництва, відповідно до п. 1 якого Первісний Замовник безоплатно передає Новому Замовнику функції Замовника а саме: Первісний Замовник передає Новому Замовнику всі майнові та інші права на об`єкт незавершеного будівництва - секції А, секція Б, секція В, секція Г будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.37-38). Позивач до 01.03.2013р. була членом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4», прийнята до членів Кооперативу 27.11.2009р. Згідно із п. п. 1.1, 1.2 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4», затвердженого рішенням установчих зборів, оформленого протоколом від 30.04.2009р., кооператив є обслуговуючим, створеним по узгодженню громадян, шляхом їх добровільного об`єднання на підставі членства для спільної некомерційної господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, підвищення життєвого рівня членів та асоційованих членів, захисту їх майнових інтересів і соціальних прав, надання економічної та соціальної допомоги фізичним та юридичним особам з метою зростання їх матеріального добробуту та в цілях задоволення потреб членів кооперативу в житлі та іншому майні та покращення житлових умов членів кооперативу шляхом будівництва, інвестування в будівництво, набуття на первинному та вторинному ринку об`єктів нерухомого майна, ремонт об`єктів нерухомості за власні та інші кошти, а також для подальшої експлуатації та управління набутої нерухомості. Кооператив є некомерційною та неприбутковою організацією - обслуговуючим кооперативом, створеним згідно з Цивільним кодексом, Господарським кодексом України, Законом України «Про кооперацію» та іншими законодавчими актами, не має на меті отримання прибутку і не має права займатися підприємницькою діяльністю. Відповідно до п. 3.1 Статуту відповідача предметом діяльності кооперативу є добровільне об`єднання фізичних осіб та юридичних осіб для організації будівництва, інвестування в будівництво, отримання на первинному або вторинному ринку житлової або нежитлової нерухомості, ремонту набутої нерухомості, а також для подальшої експлуатації та управління набутими об`єктами нерухомості. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, додатково визначених правлінням. Рішення щодо прийняття до членів кооперативу приймається Правлінням і затверджується головою кооперативу (п.п. 5.3, 5.4 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4»). Відповідно до пп.5.7.1-5.7.6 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» основними правами члену кооперативу є: участь у господарській діяльності кооперативу, право голосу на його Загальних зборах, право обирати та бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю, у разі виходу з кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати відповіді на свої запити. Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків (пп. 5.8.1-5.8.4 п. 5.8 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4»). Відповідно до пп. 5.9.2 п. 5.9, п.5.12 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» членство в кооперативі припиняється у разі несплати пайових внесків у порядку, визначеному правлінням кооперативу. Член кооперативу може бути виключений правлінням у наступних випадках: при наявності більш як триразового прострочення сплати членських, додаткових та інших вкладів, встановлених різними цивільно-правовими договорами; систематичного (більше двох разів) порушення Статуту кооперативу; систематичного (більше двох разів) невиконання зобов`язань, правомочними органами кооперативу; у разі зміни проектних характеристик, пошкодження нерухомості, яка надана члену кооперативу у користування до повної сплати членом кооперативу пайових внесків. Згідно із п.7 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» органами управління кооперативом є загальні збори членів кооперативу; правління кооперативу; голова кооперативу; спостережна рада (до складу якої входе ревізійна комісія). Відповідно до п.8.2-8.4 Статуту відповідача до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. 17.12.2011р. відбулись загальні збори членів ОК «ЖБК «Сонячний-4», за результатами проведення яких були прийнятті рішення, оформлені протоколом №14, зокрема, про затвердження розміру членського внеску у розмірі 250 грн. на місяць з об`єкту (а.с.103-106). 21.09.2012р. відбулись загальні збори членів ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4», за результатами проведення яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №19 (а.с.72-74). До порядку денного вказаних загальних зборів було включено, зокрема, питання про виключення осіб із членів кооперативу за систематичне невиконання обов`язків, у тому числі і ОСОБА_1 , у зв`язку з наявністю у останньої заборгованості зі сплати внесків. Під час обговорення цього питання заслухали члена правління ОСОБА_3 з доповіддю про відсутність грошових надходжень від деяких членів кооперативу - як членських внесків, так і цільових. ОСОБА_3 запропонувала виключити тих осіб, які за 2011 та 2012 роки не сплатили свої членські внески а також внески до цільового фонду. По цьому питанню оголошено, що серед осіб, які не сплачують внески найбільш виділяються ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Ці члени кооперативу систематично, протягом 3-х років з моменту їх вступу до кооперативу не сплачують членські внески. Оскільки членські сплачуються щомісячно, кожен з наведених членів фактично більше 30 разів порушував зобов`язання зі сплати членських внесків. Членів кооперативу,які були присутні на зборах попередили, що систематичне невиконання рішень загальних зборів кооперативу, у тому числі і несплата ними членських внесків є підставою для виключення членів зі складу кооперативу. З цього питання було прийняте рішення про зняття з порядку денного питання про виключення членів кооперативу згідно списку, нагадати їм про наявну заборгованість, а також повернутись до питання про виключення на наступних зборах після 31.12.2012р.; поставити на голосування на наступних зборах членів кооперативу питання про виключення зі складу осіб, які не сплатять заборгованість по членським та цільовим внескам до 31.12.2012р. Позивач брала участь у проведенні загальних зборів 21.09.2012р., що підтверджується її підписом у списку присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Вказана обставина не заперечувалася ОСОБА_1 в суді першої інстанції та не спростована в ході розгляду справи в апеляційному господарському суді. 10.01.2013р. на засіданні правління ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4» було прийнято рішення про необхідність організації проведення загальних зборів та повідомлення членів про проведення загальних зборів у телефонному режимі (а.с.100-101). 20.02.2013р. на засіданні правління ОК «ЖБК «Сонячний-4» було заслухано доповідь заступника голови правління про повідомлення членів кооперативу про проведення 01.03.2013р. загальних зборів у телефонному режимі. ОСОБА_1 відмовилась сплачувати членські та цільові внески у зв`язку із відсутністю коштів (а.с.102). 01.03.2013р. відбулись загальні збори членів ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-4», за результатами проведення яких були прийнятті рішення, оформлені протоколом №20, зокрема, про виключення ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу за несплату внесків (членських та цільових), необхідність сплати яких визначена законодавством, Статутом ОК «ЖБК «Сонячний-4» та рішенням загальних зборів (а.с.77-86). З витягу з протоколу №20 від 01.03.2013р. вбачається, що ОСОБА_1 була виключена зі складу членів кооперативу з підстав несплати внесків протягом 2 років. Так, заборгованість зі сплати внесків ОСОБА_1 складала 5500,00грн. - членських внесків та 9849,50грн. - цільових внесків на проектні роботи; по інформації відповідального за збір коштів члена правління ОСОБА_6 член кооперативу ОСОБА_1 відмовилась сплатити заборгованість та платити внески по причині відсутності фінансової можливості, від заміни квартири на квартиру меншої площі ОСОБА_1 відмовилась. 01.10.2015р.відповідач надіслав ОСОБА_1 лист вих.№19 від 28.09.2015р., в якому просив повідомити йому поточний рахунок позивача для повернення грошових коштів у розмірі 165370грн. у зв`язку з виключенням позивача у 2013р. зі складу членів кооперативу. Обставина надсилання листа підтверджується копією фіскального чеку віл 01.10.2015р. та опису вкладення від цієї ж дати (а.с.96-98). Листом №357 від 05.12.2018р. відповідачем у відповідь на звернення ОСОБА_1 було надано останній витяг з протоколу загальних зборів членів ОК «ЖБК «Сонячний-4» №20 від 01.03.2013р. (а.с.16), з якого вона дізналася про виключення з членів Кооперативу. При цьому саме звернення позивачки, яке за її твердженням стосувалося з`ясування стану будівництва, а не членства в Кооперативі, в матеріалах справи відсутнє. Листом №2/06/19 від 26.06.2019р. ОК «ЖБК «Сонячний-4» у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_7 зокрема, повідомлено що ОСОБА_1 була прийнята до членів кооперативу згідно рішення від 27.11.2009р.; розміри внесків з 2011р. по 2013р., а також розміри цільових внесків на проекті роботи, порядок і строки їх оплати були визначені відповідними рішеннями загальних зборів членів кооперативу; а також про обізнаність ОСОБА_1 про проведення зборів у 2012р. та 2013р., наявною заборгованістю зі сплати членських внесків, а також наслідках несплати внесків (а.с.8-9). Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначила, що рішення відповідача про виключення з членів Кооперативу підлягає скасуванню, оскільки вона не була повідомлена про проведення загальних зборів кооперативу 01.03.2013р. та на зборах не було необхідного кворуму для прийняття рішень. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відмовивши при цьому у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем позовної давності. Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком з огляду наступного. Згідно із ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Згідно із ч.ч.1,2 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Відповідно до ст.94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів. Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається нормами ЗУ «Про кооперацію». Відповідно до ст.2,6, 23 ЗУ «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку. Отже обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів. За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, які вкладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019р. у справі №509/577/18, від 01.10.2019р. у справі №910/7554/18, від 17.12.2019р. у справі №904/4887/18. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин; підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої, зокрема ст. 15 ЗУ «Про кооперацію». Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.15 ЗУ «Про кооперацію» чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України (ст. 8 ЗУ «Про кооперацію»). Згідно із п.8.4 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний 4» про дату, місце, час проведення та порядок загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Верховним Судом у постанові від 27.03.2018р. у справі №904/6983/17 наголошено, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. При цьому, відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 02.05.2018р. у справі № 910/807/17, у випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється. Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про проведення 01.03.2013р. загальних зборів членів кооперативу - направлення повідомлення на адресу позивача повідомлення про проведення 01.03.2013р. загальних зборів кооперативу, або іншим зафіксованим документально способом. Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що повідомлення позивача про проведення зборів телефонограмою з огляду необхідності реального та персонального повідомлення учасника про проведення загальних зборів, має формальний характер та не дозволяє достеменно встановити безпосередньо факт обізнаності про дату, час та порядок денний загальних зборів. Згідно із ст.13 ЗУ «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду. Відповідно до пп.5.9.2 п. 5.9 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний 4» членство в кооперативі припиняється у разі несплати пайових внесків у порядку, визначеному правлінням кооперативу. У рішенні загальних зборів про виключення члена з кооперативу повинні бути наведені обґрунтовані причини виключення особи зі складу членів із наведенням відповідних фактів невиконання статутних обов`язків, невиконання яких стало підставою для виключення члена з кооперативу. При цьому, у випадку оскарження рішення загальних зборів кооперативу про виключення особи зі складу членів господарському суду необхідно перевірити обґрунтованість підстав для прийняття відповідного рішення. З витягу з рішення ОК «ЖБК «Сонячний-4», оформленого протоколом №20 від 01.03.2013р., вбачається, що ОСОБА_1 була виключена зі складу членів кооперативу з підстав несплати внесків протягом 2 років, загальна заборгованість позивача за внесками складала 15349,50грн. Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком місцевого господарського суду, що відсутність у матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували факт існування заборгованості позивача зі сплати внесків у розмірі 15349,50грн., може бути підставою для задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції констатує помилковість такого мотиву для задоволення вимог, враховуючи, що: - ОСОБА_1 не заперечена та не спростована відсутність заборгованості, її погашення протягом періоду часу 21.09.2012р. (загальні збори, на яких вона була присутня, де було вперше поставлене питання про її виключення) до 01.03.2013р. (дата оскарженого рішення зборів членів Кооперативу); - тягар доказування в даному випадку згідно ст.74 ГПК України покладається на обидві сторони(на позивачку - щодо відсутності боргу станом на 01.03.2013р.; на відповідача - щодо наявності заборгованості на цю дату). Проте виходячи з положень ст.79 ГПК України та відсутності доказів сплати внесків ОСОБА_1 обставина наявності заборгованості вважається доведеною відповідачем і є більш вірогідною. З урахуванням встановлення обставини відсутності доказів належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про скасування рішення загальних зборів від 01.03.2013р. в оскаржуваній нею частині. Відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції заявлено про пропуск позивачем позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»). Конституційний Суд України у рішенні від 22.02.20212р. №4-рп/2012 зазначив, що строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин. Згідно із ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"). Згідно із ст. 260, ч.3 ст.261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ч. ч.3, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Верховний Суд у постанові від 17.07.2018р. у справі №911/4006/16 зазначив, що порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Згідно із пп. 5.8.1-5.8.4 п.5.8 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» основними обов`язками члена кооперативу є додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Відповідно до ч.4 ст.15 ЗУ «Про кооперацію» чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Відповідно до п.8.3 ОК «ЖБК «Сонячний-4» чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Позивач була присутня на загальних зборах членів кооперативу 21.09.2012р., на якому було прийняте рішення, зокрема, повернутись до вирішення питання про виключення з членів кооперативу осіб, які мають заборгованість зі сплати внесків на наступних зборах після 31.12.2012р., на наступних зборах членів Кооперативу, у тому числі ОСОБА_1 . Враховуючи норми ч.4 ст.15 ЗУ «Про кооперацію» та положення п.8.3 ОК «ЖБК «Сонячний-4» суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач повинен був провести у 2013 році хоча б одні загальні збори. Отже ОСОБА_1 , як член кооперативу, у випадку відсутності у неї інформації про проведення загальних зборів, а також ненадходження від відповідача протягом 2013 року будь-яких повідомлень про їх проведення, повинна була з 01.01.2014р. вжити заходів з метою отримання інформації про діяльність ОК «ЖБК «Сонячний-4», до якої відносяться і прийняті кооперативом рішення, також будучи обізнаною щодо можливості повторного розгляду питання про її виключення з членів Кооперативу. Матеріали справи не містять доказів вжиття позивачем таких дій протягом 2013 року - позивач лише у 2018 році звернулась до відповідача із заявою про надання копії протоколу. Вважаючи себе членом ОК «ЖБК «Сонячний-4» після зборів, що відбулися 21.09.2012р., ОСОБА_1 повинна була дізнатися про стан свого суб`єктивного права членства в Кооперативі починаючи з 01.01.2014р., після спливу граничного для проведення щорічних зборів членів Кооперативу строку. В матеріалах справи відсутні докази переривання або зупинення строку позовної давності. Суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач могла довідатись про порушення свого права (про стан членства) починаючи з 01.01.2014р. та трирічний строк для звернення до суду із даним позовом сплинув 01.01.2017р., тобто до моменту звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом (05.11.2020р. - дата передання позовної заяви до суду засобами поштового зв`язку). За таких обставин підстави для задоволення позову були відсутні, оскільки позивачем пропущений трирічний строк на звернення до суду з позовом і висновок про відмову у позові ґрунтується на нормах ст.ст.261, 267 ЦК України. Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного Посилання позивача на те, що вона не отримувала від відповідача повідомлень про необхідність сплати внесків колегія суддів відхиляє, оскільки позивач була присутня на загальних зборах членів кооперативу 21.09.2012р., та їй було достеменно відомо про те, що ОК «ЖБК «Сонячний-4» має до неї претензії з приводу несплати членських внесків. Згідно із п.4.9.4 п.4.9 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» для виконання своїх статутних цілей та завдань кооператив зобов`язується надавати членам кооперативу копії даного Статуту, інших документів кооперативу. Ані нормами ЗУ «Про кооперацію», ані положеннями статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» не визначено обов`язку кооперативу ознайомлювати членів кооперативу зі статутом. Також колегія суддів звертає увагу на те, що в додатки до позовної заяви ОСОБА_1 було надано копію статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» в редакції, затвердженій рішенням установчих зборів відповідача від 30.04.2009р. Згідно із п.5.7.6 п.5.7 Статуту ОК «ЖБК «Сонячний-4» основними правами члену кооперативу є: право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати відповіді на свої запити. Позивач ані в позові ані в апеляційній скарзі не пояснює, коли та яким чином отримала цю копію статуту, а з матеріалів справи вбачається, що позивачу не надалась копія статуту за наслідком розгляду її звернення у грудні 2018 року та її представника у червні 2019 року. ОСОБА_1 зазначає, що не знайома з нормами ЗУ «Про кооперацію», проте відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Колегія суддів констатує, що позивач протягом тривалого часу (з 2012 по 2018р.р., тобто протягом майже 6 років), будучи членом ОК «ЖБК «Сонячний-4» та вклавши кошти у будівництво будинку, не вживала дій, спрямованих для з`ясування стану свого членства в Кооперативі та діяльності відповідача в цілому. Неповідомлення відповідачем про проведення загальних зборів 01.03.2013р., за умови присутності ОСОБА_1 на загальних зборах 21.09.2012р., не свідчить про звернення до суду з позовом у строк, визначений ст.257, ч.1 ст.261 ЦК України. Суд апеляційної інстанції відхиляє довод позивачки стосовно того, що до звернення у грудні 2018 року до відповідача та отримання листа №357 від 05.12.2018р. вона не могла дізнатися та не знала про виключення з членів Кооперативу, позаяк такі твердження не спростовують те, що вона могла довідатися про це після 01.01.2014р. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не спростовують висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення. Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення Господарського суду Одеської області від 02.03.2021р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Відповідно до п.п. «в» п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В даній справі витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 02.03.2021р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.03.2021р. у справі № 916/3178/20 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 . Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286, 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 24 травня 2021 року. Головуючий суддя М.А. Мишкіна Суддя О.Ю. Аленін Суддя Л.В. Лавриненко