Постанова Одеський апеляційний суд № 522/147/21

Номер провадження: 33/813/560/21 Номер справи місцевого суду: 522/147/21 Головуючий у першій інстанції Іванов В.В. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.05.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого судді - Князюк О.В., за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року в адміністративній справі відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,- ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за редакцією від 01.01.2021 року, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн. на користь держави. Не погодившись із постановою суду 29 березня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: -поновити пропущений строк оскарження Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року -скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року, та визнати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду не отримував, про наявність оскаржуваного рішення суду від 24 лютого 2021 року дізнався тільки 17.03.2021 року, відповідно коли прибув до поліції, щоб повернути посвідчення водія у зв`язку з завершенням дії тимчасового талону. З урахуванням зазначеного, просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що вважає Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2021 року ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, підійшов формально до вивчення справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення, як вид покарання за адміністративне правопорушення, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що відповідь «Ні», що зафіксована на відеозаписі, - не є відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, а є відмовою на больовий прийом співробітника поліції. Також апелянт зазначає, що є неприпустимим розгляд справи без доведеності (технічними засобами) провини ОСОБА_1 , оскільки нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активуватися працівниками патрульної поліції та знаходитися в режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами. ОСОБА_1 також зазначив, що будь-яких доказів керування ним автомобілем перед приїздом патрульних не існує. Окремо звертає увагу суду на відозапис наданий співробітниками поліції, як доках провини ОСОБА_1 , а саме: -файл № 01362@2020122220182110 - 18:18 хвилина відео ряду в якій співробітник поліції, який здійснює відео фіксацію (мова оригіналу): «Говорят его задержали, а все было как? Я подошел такой, шо случилось пятое-десятое дайте ваше водительськое, ну а потом ка он дал водительськое и вышел с машины - все по процедуре. Было бы круто если бы было видео как он ехал». -Файл № 01362@2020122220182110 - 18:18 хвилина відео ряду в якій співробітник поліції, який здійснює відео фіксацію засмучений, що він не може підтвердити факт руху автомобіля НОМЕР_1 . -Файл № 01362@2020122220282110 - 18:29 хвилина відео ряду в якій співробітник поліції, який здійснив відео фіксацію радиться з колегою (мова оригіналу): «У него нарушения не было по сути мы это самое» після чого співробітник поліції, який здійснює відео фіксацію згадує, що веде фіксацію і примусово вимикає бодікамеру, наступна зйомка починається через 3 хвилини (18:33), що обговорювали співробітники не важко здогадатись - як оформити адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. З огляду на зазначене, апелянт вважає, що факту керування транспортним засобом не було встановлено, тому немає підстав для проходження огляду на стан сп`яніння, алкогольного, наркотичного чи іншого. Тобто, сама відсутність причини такого огляду, на сто відсотків унеможливлює будь-які подальші дії що пов`язані зі з`ясуванням цих обставин. Також ОСОБА_1 зазначив, що вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення не передбачені заздалегідь підготовлені пояснення свідків, які написані заздалегідь співробітниками поліції на підготовленому аркуші. Таким чином, апелянт дійшов висновку, якщо навіть припустити, що він знаходився в стані алкогольного сп`яніння, то це тільки його особисті справи, оскільки транспортним засобом він перед зустріччю з співробітниками поліції не керував, двигун його автомобіля був вимкнутий та холодний, руху іншого транспорту не перешкоджав, знаходився не в забороненому для стоянки місці, будь яких доказів того, що автомобіль рухався перед приїздом патрульних, не існує. Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 вважає, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року підлягає скасуванню. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 у судове засідання, яке було призначено на 24.02.2021 року не з`явився. У зв`язку з цим та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , з постановою апелянт ознайомився лише 17.03.2021 року. У зв`язку з вище наведеним не мав можливості оскаржити постанову у встановлений законодавством десятиденний строк. Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд приходить до висновку, що причина пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, є обґрунтованою, тому строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню. В судове засідання 28.04.2021 року ОСОБА_1 не з`явився, розгляд справи відкладено на 19.05.2021 року на 11:15. 19 травня 2021 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неяви суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав. Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та відповідно вказана інформація щодо справи № 521/147/21 була невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України. Протягом майже двох місяців з моменту подання апеляційної скарги ОСОБА_1 не цікавився розглядом даної справи про адміністративне правопорушення. На адресу, зазначену у апеляційній скарзі як місце проживання ОСОБА_1 були відправленні судові повістки, проте конферт повернусвя із вказівкою "адресат відсутній", що є належним сповіщенням особи про розгляд справи. Дата судового засідання відповідна до даних з комп`ютерної програми загальних судів «Д-3» 06.05.2021 року була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Згідно стаття

4. Закону України про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. З огляду на вищевказане. апеляційний суд вважає за можливо розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . Перевірка доводів апеляційної скарги. Позиція апеляційного суду Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу, впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Як вбачається з матеріалів справи, а 22 грудня 2020 року, о 17 год. 40 хв. громадянин ОСОБА_1 знаходячись в місті Одесі, по вул. Єлісаветінська, керуючи т.з. «Nissan Tiida» д.н.з. НОМЕР_1 , явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. та у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився у присутності двох свідків, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Викладене підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №066778 від 22.12.2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, поясненнями ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_3 , відеозаписом, напрацьованим поліцейськими УПП на бодікамери на DVD - диску: 01362, 001408. Крім того, доказом провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є оглянутий під час підготовки до апеляційного розгляду відеозапис з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на вимоги співробітників поліції, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу так і у медичному закладі, при цьому працівниками поліції йому було роз`яснено як порядок проходження такого огляду, так і наслідки відмови від його проходження. Крім того, з зазначеного відео вбачається, що ОСОБА_1 веде себе зухвало, його поведінка не відповідає обстановці, у нього виражене порушення мови, та координація рухів, що дозволяє апеляційному суду дійти висновків про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Також, суд вважає за необхідне зазначити той факт, що ОСОБА_1 чинив опір працівникам поліції, та, відповідно намагався уникнути складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, на факт чого, працівниками поліції було застосовано спеціальні засоби (наручники). Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що відеозапис, доданий до матеріалів справи, є неналежним доказом, оскільки ці відеозаписи зроблені з нагрудних камер працівників поліції, застосування яких передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію». Жодних зауважень до протоколу, а також заперечень щодо перебування за кермом транспортного засобу ОСОБА_1 під час складення протоколу зазначено не було, від підписання протоколу відмовився, жодних пояснень не надавав. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо припущення факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки вказане, що притягується до адміністративної відповідальності не заперечувався. Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №066778 від 22.12.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутні при затриманні водія ОСОБА_1 та підтвердили факт його відмови від проходження перевірки на приладі «Драгер», а також відмову у проходженні огляду у закладі охорони здоров`я, відеозаписом з нагрудної камери співробітників поліції. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП. Суд відхиляє доводи апелянта з приводу розгляду справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки про дату, час та місце розгляду такої йому було повідомлено відповідно до відеозапису напрацьованого поліцейськими УПП на бодікамери на DVD - диску: 01362, 001408., та протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №066778 від 22.12.2020 року, який особа підписати відмовилась. Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. За загальним правилом статті 9 КУпАП наявність складу правопорушення є необхідною підставою для адміністративної відповідальності. Частиною першої ст. 9 КУпАП передбачено, що особа підлягає адміністративній відповідальності лише за те правопорушення, відносно якого встановлена вина. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 частиною 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, відповідно до положень ст. 130 КУпАП, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року), судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ Україні від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція). Підпунктом 1.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 2.12. Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на місці або в умовах медичного закладу, що було встановлене в передбаченому законом порядку. Суд відхиляє доводи апелянта стосовно відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та вважає за необхідне зазначити, що автомобіль знаходився на проїзній частині. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, особою що притягується до адміністративної відповідальності жодних заперечень щодо вказано факту не зазначалось. Посилання апелянта на файл відеозапису з нагрудних капер поліцейського та його слів не спростовують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також вказані слова вирвані апелянтом з контексту та відповідно не відповідають дійсній смисловій нагрузці. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, а тому висновок Приморського районного суду м. Одеси викладені у постанові про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст.33 КУпАП на накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 21.05.2021 року. Суддя О.В. Князюк