Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/2116/20

24.05.21 22-ц/812/1075/21 Провадження №22-ц/812/1075/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 травня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді -Бондаренко Т.З., суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання: Лівшенком О.С., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу №490/2116/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 29 квітня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Гуденко О.А., в приміщенні того ж суду, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів, В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів. Позивачка зазначала, що рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мініміму щомісячно починаючи з 09 грудня 2014 року і продовжувати до досягнення повноліття. Відповідно до розрахунку Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за виконавчим листом № 490/15006/14-ц від 14 лютого 2015 року виданого Центральним районним суду м.Миколаєва заборгованість на момент повноліття дитини станом на 13 листопада 2019 року становить 567089 грн. 18 коп. Позивачкою визначено суму неустойки за прострочення сплати аліментів у 5530425 грн. 10 коп. пізніше уточнено вимоги та остаточно вона просила стягнути з відповідача пеню за період з 01 січня 2015 року по 24 березня 2021 року в розмірі 571575 грн. 46 коп. 23 квітня 2021 року представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження до ухвалення рішення та набрання ним законної сили по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо нарахування розміру заборгованості за аліментами. Ухвалою Центрального районного суду від 29 жовтня 2020 року заяву відповідача задоволено та зупинено провадження у даній справі до ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили по цивільній справі № 490/15006/14-ц за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо нарахування розміру заборгованості за аліментами. У вказаній ухвалі суд прийшов до висновку про можливість задоволення заяви щодо зупинення провадження по даній справі до розгляду іншої оскільки фактично оспорюються неправомірні дії державного виконавця та розмір нарахованої суми заборгованості за аліментами. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивачка оскаржила її до суду апеляційної інстанції. Доводи скарги зводяться до того, що вказані у клопотанні про зупинення провадження у справі відомості не відповідають дійсності. Відповідач умисно затягує розгляд справи. ОСОБА_1 вказує, що в діях відповідача наявна беззаперечна вина у виникненні заборгованості по аліментам, а тому відсутні підстави для зупинення провадження по справі до розгляду справі за його скаргою на дії держвиконавця. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 29 квітня 2021 року про зупинення провадження у справі. Відповідач в клопотанні про зупинення провадження наголошує, що вина безпосередньо відповідача в тому, що виникла заборгованість по сплаті аліментів, на яку ще й нараховано пеню, відсутня. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в тому числі ухвала суду про зупинення провадження у справі. (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, суд апеляційної інстанції проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З аналізу вказаної норми закону вбачається, що підставою для зупинення провадження у справі є сукупність наступних умов: наявність справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; встановлення обставин у такій справі може прямо вплинути на розгляд справи, про зупинення провадження якої ставиться питання, тобто, справи є пов`язаними між собою; розгляд справи є неможливим до вирішення іншої, пов`язаної справи. Відповідно до роз`яснень, які наведені у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду. Як вбачається з матеріалів справи позов ОСОБА_1 пред`явлений до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Центрального районного суду від 29 квітня 2021 року заяву відповідача задоволено та зупинено провадження у даній справі до ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили по цивільній справі № 490/15006/14-ц за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо нарахування розміру заборгованості за аліментами. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що предметом розгляду у іншій справі №490/15006/14-ц є правильність розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів. З урахуванням того, що обставини у справі №490/15006/14-ц можуть вплинути на розгляд даної справи районний суд прийшов до правильного висновку про обґрунтованість клопотання та зупинення провадження у даній справі №490/2116/20. Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та встановлено колегією суддів, на розгляді Центрального районного суду м.Миколаєва знаходить цивільна справа №5490/15006 за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій скаржник вважає неправомірними дії щодо розрахунку заборгованості по аліментам. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 березня 2021 року справу призначено на 20 травня 2021 року. Рішення по суті не прийнято. Приймаючи до уваги, що предметом розгляду у даній справі є стягнення пені за прострочення виплати аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість, а у справі №490/15006/14-ц предметом спору є неправомірні дії щодо здійснення розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що встановлення обставин в іншій справі може вплинути на розгляд даної справи. У зв`язку з чим суд обґрунтовано зупинив провадження у даній справі до вирішення по суті справи №490/15006/14-ц за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця щодо його неправомірних дій по розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Апеляційна скарга не спростовує вказані висновки суду першої інстанції та не містить посилання на обставини, які б свідчили по порушення місцевим судом норм процесуального права. Доводи апелянта про те, що відповідач сплатив суму заборгованості а тому, як вона вважає він її визнав не спростовує висновки суду про те, що вимоги вказаних справ є взаємопов`язані. Отже, висновки місцевого суду про те, що встановлення обставин у справі №490/15006/14-ц може вплинути на розгляд даної справи, а відповідно, і щодо зупинення провадження, є вірними. За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд правильно застосував норми процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2021 року про зупинення провадження у справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Судді: Т.З.Бондаренко Т.В.Крамаренко В.І.Темнікова