Постанова 4856 № 240/22046/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/22046/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 20 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : у грудні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пісок Полісся» (ТОВ «Пісок Полісся») до Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) в якому просило: -визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття у строк, визначений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону за заявою позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, зареєстрованою за вхідним №14485/02/12-19 від 17 липня 2019 року; - зобов`язати Державну службу геології та надр України надати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин Анастасіївського родовища піску, яке розташоване на відстані близько 700 м на північний схід від с. Тарасівка, Житомирського району, Житомирського області, на відстані близько 100 м від залізничної колії Житомир-Фастів, строком на 20 років, без проведення аукціону, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, зареєстрованою за вхідним №14485/02/12-19 від 17 липня 2019 року; - визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 13 березня 2020 року №92 "Про прийняття рішення про відмову в наданні спеціальним дозволів на користування надрами" в частині пункту 9 додатку №1 до вказаного наказу; - встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Державної служби геології та надр України подати звіт про його виконання до Житомирського окружного адміністративного суду у строк п`ятнадцять днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі. 09 лютого 2021 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення позову частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття у строк, визначений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07. Зобов`язано Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин Анастасіївського родовища піску, яке розташоване на відстані близько 700 м на північний схід від с. Тарасівка, Житомирського району, Житомирського області, на відстані близько 100 м від залізничної колії Житомир-Фастів, строком на 20 років, без проведення аукціону, відповідно до заяви ТОВ "Пісок Полісся" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07. Визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 13 березня 2020 року №92 "Про прийняття рішення про відмову в наданні спеціальним дозволів на користування надрами" в частині пункту 9 додатку №1 до вказаного наказу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, на виконання приписів п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, ТОВ "Пісок Полісся" 17 липня 2019 року подало до Державної служби геології та надр України заяву вих. №17/07 та визначені згаданим Порядком документи згідно з наданим описом. До заяви позивачем було надано документи згідно додатку 1 Порядку №615, зокрема: -супровідний лист; - виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - пояснювальну записку; - протокол №4558 засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 25.10.2018 року; - каталог географічних координат кутових точок ділянки надр із зазначенням її площі; - оглядова карта (масштаб: 1:200 000); - ситуаційний план, (масштаб: 1:25:000); - план підрахунку запасів (масштаб 1:2000); - геологічні розрізи по лініях І-І, ІІ-ІІ, ІІІ-ІІІ; - повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля №20181232299 від 04.12.2018 року; - знімок з екрану з єдиного реєстру ОВД (20121232299) (матеріали висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-20181232299/1 від 23.08.2019, звіту з ОВД, оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД, зауважень та пропозицій до обсягу досліджень органу влади, зауважень і пропозицій громадськості до планової діяльності, обсягу досліджень, звіту про громадське обговорення; - програму робіт із введенням родовища в експлуатацію пісок родовища Анастасіївське; - диск з електронною версією документів. На виконання положень абз. 3 п. 25 Порядку 615 та з метою отримання пропозицій щодо надання спеціального дозволу, листом №13124/14/12-19 від 18.07.2019 року, відповідач проінформував Міністерство екології та природних ресурсів України про надходження заяви позивача від 17.07.2019 року. Також, на виконання приписів п.9 Порядку №615 та з метою отримання погодження за результатами розгляду на найближчій сесії, заяву позивача від 17.07.2019 року з доданими до неї документами було направлено на погодження до Житомирської районної ради та Станишівської громади, що підтверджується листом №13122/14/12-19 від 18.07.2019 року. Проте, питання щодо погодження надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами - не було розглянуто у 45-денний термін та не було надано позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії. При цьому, листом від 23.03.2020 року №482/01/11-20 позивача повідомлено про повернення заяви з доданими документами у зв`язку із невідповідності документів, поданих документів, поданих суб`єктів господарювання, вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30 травня 2011 року №615 (редакції постанови КМУ від 19.02.2020 №124) підпункт 1 якого викладено у новій редакції: а саме: "Видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затверджених запасів". Також, керуючись пунктом 19 Порядком та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 №2-РГ/2020 наказом Держгеонадр від 13.03.2020 №92 відмовлено у наданні ТОВ "Пісок Полісся" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків Анастасіївського родовища. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян регулюється Кодексом України про надра. Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Згідно з ст. 5 Кодексу України про надра родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що у надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи; лікувальні, оздоровчі заклади та ін); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб. Згідно зі ст. ст. 15, 16 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку. Права та обов`язки користувача надрами визначені ст. 24 Кодексу України про надра. Так, користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції. Користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою. Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов`язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою. Так, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011року №615 (Порядок №615) (у редакції чинній на момент подання позивачем заяви про отримання відповідного дозволу). Відповідно до п. 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком. На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл, що встановлено п. 3 Порядку №615. Підпунктом 1 п. 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу. Так, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку

1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку. Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття. Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу. Пунктом 9 Порядку №615 визначено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з: -Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; - відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення. Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл. У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено. Вказане узгоджується із вимогами п. 22 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змісту якої встановлено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно до закону питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу. Згідно абз. 11 п. 9 Порядку №615 у разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено. Тобто, Порядком №615 передбачено, що у разі ненадання органами, які уповноважені погодити надання надр у користування, будь-якої відповіді (позитивної чи негативної) за результатами розгляду документів, надісланих Держгеонадарами (але не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу), вважається, що надання дозволу ними погоджено. Як встановлено з матеріалів справи, позивач 17 липня 2019 року звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою вих. №17/07 та необхідними документами про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. На виконання положень абз. 3 п. 25 Порядку 615 та з метою отримання пропозицій щодо надання спеціального дозволу, листом №13124/14/12-19 від 18.07.2019 року, відповідач проінформував Міністерство екології та природних ресурсів України про надходження заяви позивача від 17.07.2019 року. На виконання приписів п.9 Порядку №615 та з метою отримання погодження за результатами розгляду на найближчій сесії, заяву позивача від 17.07.2019 року з доданими до неї документами було направлено на погодження до Житомирської районної ради та Станишівської громади, що підтверджується листом №13122/14/12-19 від 18.07.2019 року. Проте, станом на день подання позовної заяви та з моменту направлення листа №13122/14/12-19 від 18.07.2019 року, питання щодо погодження надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами - не було розглянуто у 45-денний термін та не було надано позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо несвоєчасного розгляду поданої ТОВ "Пісок Полісся" заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, що в подальшому призвело до недотримання строку прийняття відповідного рішення. При цьому, наказ №92, яким відповідачем відмовлено товариству у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, прийнятий 13 березня 2020 року, з підстав визначених п. 8 Порядку №615 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №124. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Враховуючи те, що заява ТОВ "Пісок Полісся " надійшла до Державної служби геології та надр України 18.07.2019 року, а тому відповідачем при прийнятті наказу №92 від 13.03.2020 року протиправно застосовано Порядку №615 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124. Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів у контексті розгляду цієї справи вважає за необхідне звернути увагу на те, що Держгеонадра України як орган держави, до відання якого віднесено вирішення питань стосовно видачі спеціальних дозволів на користування надрами (а також їх переоформлення, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну їх дії, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії в разі зупинення) при здійсненні своїх повноважень зобов`язана діяти у той спосіб, який передбачено наведеними вище положеннями законодавства. Проте, в даному випадку відповідач за результатами розгляду заяви позивача не приймав відповідного рішення у вигляді наказу починаючи з 18.07.2019 року, у зв`язку із чим Держгеонадра порушена процедура, встановлена Порядком №615, тобто відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, чим порушив права позивача. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Рисовський проти України" (рішення від 20.10.2011, заява № 29979/04, п. 71) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Застосовуючи ці принципи до справи, що розглядається, колегія суддів звертає увагу, що позивач мав підстави сподіватися на те, що дії Держгеонадра є добросовісними і дотримані умови, необхідні для надання дозволу. За таких обставин покладення на ТОВ «Пісок Полісся» негативних наслідків недотримання процедури надання оспорюваного дозволу, до того ж поза аукціоном є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.