Постанова 4856 № 240/21724/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/21724/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М. Суддя-доповідач - Курко О. П. 24 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Іваненко Т.В. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 28.07.2020. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), звернувся 16.09.2020 до відповідача із заявою № 7212 за призначенням пенсії (а.с.48-49), за наслідками розгляду якої останнім 24.09.2020 прийнято рішення (а.с.50-51) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років та підтвердженого вимогами законодавства стажу водія міського пасажирського транспорту - 12 років 6 місяців. Позивач, вважаючи що йому протиправно не призначили пенсію, звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 16.09.2020 позивач не мав 30 років страхового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно п.8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, для правильного вирішення справи, суд повинен встановити, чи мав ОСОБА_1 станом на 16.09.2020 право на призначення пенсії відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), що набрав чинності з 1 січня 2004 року, яким передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: ля чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців. Тобто вказаною нормою передбачено, що пенсія на пільгових умовах водію міського пасажирського транспорту (трамваю) може бути призначена: - після досягнення 55 років; - за наявності певного страхового стажу. Як свідчать матеріали справи, на момент звернення із заявою за призначенням пенсії ОСОБА_1 мав вік 55 років. Щодо страхового стажу не менше 30 років, суд зазначає, що в ст. 1 Закону № 1058-IV зазначено: "страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Питання обчислення і сплати страхових внесків врегульовані ст. 20 Закону № 1058-IV. Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (ч. 1 ст. 21 Закону № 1058-IV). Згідно части 2, 3 ст. 21 Закону № 1058-IV, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки, і яка повинна містити, крім іншого, відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом (п.1 ч.2 ст.22 Закону № 1058-IV). Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV). Тобто з 01.01.2004 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, зараховуються не всі періоди трудової діяльності, а лише ті, протягом яких особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за яки щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу форма ОК-5 (а.с.88-91), не за всі періоди трудової діяльності позивача після 01.01.2004, відображені трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.58-73), сплачені страхові внески і, відповідно, не всі вони можуть бути віднесені до його страхового стажу. З розрахунку страхового стажу позивача (а.с.41,42), обчисленого відповідачем відповідно до ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV, видно, що станом на день звернення за призначенням пенсії він складає 29 років 6 місяців 23 дня. Суд звертає увагу, що позивачем ніяких доказів та доводів щодо неправильного обчислення вказаного страхового стажу ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано. Колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про необхідність застосування п. "з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції від 09.12.2012 р., що застосовувалась до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", оскільки пенсія призначається згідно вимог діючого законодавства. Оскільки станом на 16.09.2020 позивач не мав 30 років страхового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що він не мав права на призначення такої пенсії. Щодо наявності страхового стажу не менше 12 років 6 місяців, то суд зазначає, що наявність такого стажу при відсутності загального страхового стажу не менше 30 років не є підставою призначати та виплачувати пенсію за віком відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 28.07.2020 . Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Іваненко Т.В. Гонтарук В. М.