Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 644/2939/14-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Бабенко Ю.П. 18 травня 2021 р.Справа № 644/2939/14-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року, прийняту за результатами розгляду подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової Оксани Володимирівни про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про зобов`язання призначити і нарахувати недоотримані суми соціальних виплат, стягнення недоотриманих сум соціальних виплат, - В с т а н о в и в: Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі № 644/2939/14-а, що прийнята за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , скасована постанова Орджонікідзевського районного суду від 18.04.2014 року та задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 . Зокрема, судовим рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради зобов`язано нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5.970 грн. 18.07.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на виконання судового рішення виданий виконавчий лист. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.11.2019 року задоволена заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі № 644/2939/14-а, зокрема, в частині якою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради зобов`язано нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5.970 грн. Судовим рішенням проведена заміна стягувача у виконавчому провадження з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновою О. від 23.01.2020 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню означеного вище судового рішення, реєстраційний номер виконавчого провадження: 61048986. 12.01.2021 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) О. Лактіонова звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з поданням про заміну способу і порядку виконання судового рішення. В обґрунтування подання державний виконавець зазначає про наявність обставин, що ускладнюють виконання вищеозначеного рішення суду. Вказує, що з метою недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження й забезпечення належного виконання судового рішення, а також дотримання законних прав стягувача, за захистом яких він звернувся до суду, на його думку, з підстав, встановлених ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 КАС України, слід змінити порядок та пособ виконання судового рішення, а саме шляхом стягнення з боржника на користь стягувача нарахованих коштів. До подання, окрім іншого, державний виконавець додав лист Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради від 04.02.2020 року № 10-29/1103-4-01/20, згідно з яким на виконання означеного вище рішення суду боржник у виконавчому провадження розпорядженням від 01.12.2015 року провів перерахунок допомоги на оздоровлення ОСОБА_3 за 2014 рік у розмірі 5.970 грн, однак за відсутністю належного фінансування не має можливості здійснити виплату нарахованої суми. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.01.2020 року у задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) О. Лактіонової про заміну способу і порядку виконання судового рішення відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що виконання рішення суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів на забезпечення виконання судових рішень через органи соціального захисту, виплата яких буде здійснена при вирішенні питання виділення відповідних коштів та при їх надходженні на рахунок управління, Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції. Також суд зазначив, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення просить змінити не спосіб виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права. Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.01.2020 року та задовольнити заяву, змінивши чи встановивши спосіб та порядок виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі № 644/2939/14-а. Аргументи, покладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, по суті є тотожними доводам, наведеним у заяві про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. У поясненнях державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонова О.В. просить скасувати ухвалу суду, та винести нове рішення про задоволення подання. Від Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради відзивів на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України скасуванню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 3 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006 року, заява № 30779/04). Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI) виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення. Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду. Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. З метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок № 440), пунктом 2 якого передбачено, що боржник - це зазначений у рішенні суду або виконавчому документі суб`єкт, який повинен сплатити кошти або вчинити інші дії майнового характеру щодо особи, на користь чи в інтересах якої ухвалено це рішення. Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 440 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Заявник подає до органу державної виконавчої служби: заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію); копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті або до паспорта яких внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків) та копію паспорта громадянина. Відповідно до абзацу 4 п. 10 Порядку № 440 якщо рішенням зобов`язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику, а у разі припинення боржника - юридичної особи його правонаступнику або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування та/або виплати боржник, його правонаступник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов`язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення з наданням відповідного документа про здійснення нарахування та/або виплати на день складення такого документа, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою. Пунктом 13 означеного Порядку встановлено, що передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, рішень зобов`язального характеру здійснюється після отримання від боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням. Якщо боржником не надано повідомлення про суму коштів, що підлягає виплаті заявникові за рішенням, яким зобов`язано боржника здійснити нарахування (перерахунок) коштів, або боржник відмовився визначити суму коштів, яка підлягає виплаті заявнику, керівник органу державної виконавчої служби надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення (п. 10 Порядку № 440). Згідно з п.п. 20, 21 Порядку № 440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (п. 20). Про погашення заборгованості за рішенням орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, повідомляє органу державної виконавчої служби (із зазначенням номера рішення, дати його прийняття та суду, яким ухвалено рішення / видано виконавчий документ) протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня перерахування коштів заявнику. Відомості про погашення заборгованості за рішенням вносяться відповідальною особою до Реєстру не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження повідомлення про перерахування коштів (п. 21). Згідно зі ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Згідно ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Судом установлено, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що розпорядженням боржника від 01.12.2015 року на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року здійснено нарахування ОСОБА_2 суми щорічної допомоги на оздоровлення, виплата якою передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 16). Колегія суддів зазначає, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ч. 2 ст. 245 КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Судам першої та апеляційної інстанцій не надано доказів, які б посвідчували ту обставину, що державний виконавець в рамках виконавчого провадження - реєстраційний номер виконавчого провадження: 61048986, вчинялись дії, передбачені Порядком №

440. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) О. Лактіонової про заміну способу і порядку виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі № 644/2939/14-а, шляхом стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 5.970 грн. При цьому, колегія суддів зазначає, що нормою ч. 1 ст. 378 КАС передбачено право суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Тобто, у даному випадку, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) О. Лактіонова із заявою про заміну способу і порядку виконання судового рішення повинен був звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки саме Харківським апеляційним адміністративним судом ухвалено рішення по справ № 644/2939/14-а, а суд першої інстанції неповноважний відмовляти у задоволенні означеного подання. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали порушив норми процесуального права, що відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду. Оскільки наведені вище обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, частково задовольняючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасовує судове рішення та приймає нове про відмову у задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) О. Лактіонової. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Інші доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України підстави для проведення розподілу судових витрат по справі відсутні. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2020 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової Оксани Володимирівни. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 24 травня 2021 року.