Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/16489/2020
від 18.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 р.Справа № 520/16489/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служба України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків,, повний текст складено 15.03.21 року по справі № 520/16489/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " СТРОЙ-ДІСКОНТ" до Державної податкової служби України , Державної податкової служба України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: - визнати протиправними рішення Головного управління Державної податкової служби Харківської області, як комісії регіонального рівня №2100897/40304048 від. 04.11.2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної №33 від 09.10.2020 на загальну суму поставки 50016,52 грн. (з яких 8336,09 грн. податкового кредиту з ПДВ) та рішення № 2100896/40304048 від 04.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 09.10.2020 на загальну суму поставки 105448,97 грн. (з яких 17574,83 грн. податкового кредиту з ПДВ), що складені та подані до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ДІСКОНТ» ; - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 09.10.2020 на загальну суму поставки 50016,52 грн. (з яких 8336,09 грн. податкового кредиту з ПДВ) та податкову накладну №36 від 09.10.2020 на загальну суму поставки 105448,97 грн. (з яких 17574,83 грн. податкового кредиту з ПДВ), що складені та подані до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ДІСКОНТ» . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №2100897/40304048 від 04.11.2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №33 від 09.10.2020 та рішення № 2100896/40304048 від 04.11.2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної №36 від 09.10.2020, що складені та подані до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ДІСКОНТ». Зобов`язано Державну податкову службу у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 09.10.2020 та податкову накладну №36 від 09.10.2020, що складені та подані до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ДІСКОНТ» . В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Представник позивача, в особі адвоката - Романченко О.М. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просили суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021р. доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року у справі №520/16489/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (даті - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. ГУ ДПС у Харківській області заперечує щодо стягнення витрат на правничу допомогу, вважає, що сума у розмірі 15 000,00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою представника позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, є суттєво завищеною та не є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи па репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказує, що зі змісту акту здачі-передавання наданої правової допомоги вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків. Посилається на те, що деякі види надання послуг, такі як формування правової позиції по справі та аналізування документів, якими супроводжувались господарські операції є, на нашу думку, подібними діями представника позивача під час яких здійснюється формування позиції позивача при підготовці адміністративного позову щодо спірних правовідносин, аналізу судової практики, надання пояснень, тощо. Окрім цього, зазначає, що дана справа не є складною, відноситься до справ незначної складності га Верховним Судом неодноразово висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин. Посилається на рішення Великої Палата Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц. На підставі наведеного, просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15|.03.2020 у справі № 520/16489/2020, прийнявши у справі нове судове рішення, яким зменшити ТОВ «СТРОЙ-ДІСКОНТ» розмір витрат на правничу допомогу. Від ТОВ «СТРОЙ-ДІСКОНТ», до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з апеляційною скаргою не погоджується. Вказує, що з боку апелянта не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій доказів або належних обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат, або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. З урахуванням наведеного просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 без змін. Також від ТОВ «СТРОЙ-ДІСКОНТ», до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. Учасники справи в судове засідання не прибули про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи . Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню в повному обсязі. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Як вбачається з матеріалів даної справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. представник позивача подав до суду першої інстанції наступні документи: - копію договору про надання правової допомоги №01/11-ПД від 01.11.2020 року; - додаткову угоду №1 від 01.11.2020 року; - платіжне доручення №134 від 18.02.2021 року на суму 15000,00 грн.; - акт виконаних робіт №1 по договору №01/11-ПД від 18.02.2021. Як вбачається з копії акту виконаних робіт, адвокатом Романченко О.М. , який представляв інтереси по даній справі, надавалися позивачу послуги щодо підготовки позовної заяви від 19.11.2020 року, підготовки відповіді на відзив від 11.12.2020 року, підготовки заяви щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу від 14.12.2020 року, підготовки заяви про проведення підготовчого засідання без участі позивача від 11.01.2021 року, прийняття участь у судових засіданнях, призначених на 14.12.2020, 17.02.2021. Зазначено, що загальний час, витрачений адвокатом становить 7 годин. Колегія суддів зазначає, що вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року по справі №200/10535/19-а, від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем, з огляду на наведене вище, не було надано такого клопотання, в якому б останній обґрунтовував саме неспівмірність заявлених судових витрат на правничу допомогу із заявленими позовними вимогами. За таких обставин, з огляду на підтвердження позивачем фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, колегія суддів вважає правомірним стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 11.02.2021 року по справі №804/8237/17. При цьому, стягуючи у повному обсязі судові витрат по даній справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що фактично позов задоволено у повному обсязі, тому що прийняті та розглянуті судом вимоги позивача фактично задоволено в повному обсязі. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги ст. 139,252 КАС України, копія заяви про ухвалення додаткового рішення була надана відповідачу, про що свідчить супровідний лист зі штампом про отримання (а.с. 153). Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що ряд послуг, які надавались позивачу не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та те, що деякі види надання послуг є подібними діями представника позивача під час яких здійснюється формування позиції позивача при підготовці адміністративного позову, оскільки всі надані адвокатом послуги безпосередньо стосуються розгляду справи та фактично є деталізованим . Що стосується посилання відповідача на те, що ця справа є справою незначної складності та по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, колегія суддів зазначає, що як вже неодноразово зазначено у постановах Верховного Суду, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 12 КАС України дана справа не віднесена до справ незначної складності, та не визначена такою судом першої інстанції. Зауваження апелянта щодо стягнення витрат на правничу допомогу із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц судом, також, не приймаються, оскільки, відповідачем жодним чином необґрунтовано із посиланнями на відповідні докази про неспіврозмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу з реальною складністю справи та реальним часом, необхідним для надання консультацій та підготовки позовної заяви адвокатом. При цьому, судом першої інстанції, на переконання колегії суддів, надано повну та всебічну оцінку понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку висновки суду першої інстанції, в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу не суперечать висновкам Європейського суду з прав людини. Колегія суддів зауважує, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається, у чому саме проявляється неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу в частині задоволених вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та не вказує на конкретні підстави для зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу. Колегія суддів, переглядаючи висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, дійшла висновку про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, яка підтверджується належними доказами, а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. Доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено принципи пропорційності, чесності, справедливості, колегія вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду даної справи. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції додаткового рішення. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване додаткове рішення є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та є ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 520/16489/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 24.05.2021 року