Постанова 4818 № 642/3093/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м.Харків справа № 642/3093/20 провадження № 22-ц/818/1806/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого : Хорошевського О.М. суддів колегії: Бурлака І.В., Яцини В.Б. за участі секретаря - Пузікової Ю.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лагутіна Івана Володимировича на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року, постановлену суддею Вікторовим В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) про стягнення матеріальної допомоги, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку, ВСТАНОВИВ: 18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення матеріальної допомоги, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. 08 листопада 2020 року представником ОСОБА_1 подано заяву про компенсацію судових витрат. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Лагутіна І.В. відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представника позивача ОСОБА_1 - Лагутін І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про компенсацію судових витрат. Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд не взяв до уваги положення договору про надання правової допомоги, в якому чітко зазначено, що на користь адвоката підлягає стягненню 10% від суми стягнутої на користь клієнта. Сплатити такий гонорар згідно умов договору клієнт повинен сплатити після набрання рішенням (ухвалою) законної сили, але не пізніше 5 днів з момент виконання 9зарахування коштів) на користь Клієнта. У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство обслуговування повітряного руху України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Звертає увагу, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для частково задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив із необґрунтованості доводів заяви та недоведеності понесених витрат. Проте судова колегія не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне. Розглядом справи встановлено, що у листопаді 2020 року представник позивача - адвокат Лагутін І.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просив поновити процесуальний строк на подання доказів розміру судових витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи. В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що судові витрати покладаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу. Питання щодо стягнення сплаченого позивачем судового збору вирішено зазначеним судовим рішенням від 20.10.2020. В позовній заяві в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву про те, що докази знесених судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після валення рішення суду, оскільки розмір витрат прямо залежить від кількості вчинених процесуальних дій та підготовлених процесуальних документів. Оскільки, рішення по справі було отримано 27.10.2020 і представником позивача було в позовній заяві зроблено відповідну заяву, то дана заява про компенсацію судових витрат подається в розумний строк протягом п`яти днів з дня отримання рішення. ОСОБА_1 з Адвокатським бюро Максима Шипенка» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 02.06.2020 р. На підставі п. 3.1.6., 3.2. договору, на ім`я адвокатів Лагутіна І.В. та Бабича Ю.В. позивачем оформлено довіреність, за якою останні здійснювали представництво пересів ОСОБА_1 та складали відповідні процесуальні документи. Згідно п. 4.1. договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 02.06.2020, Гонорар за надання правової (правничої) допомоги, передбаченої п. 1.1. та п. 2.1 цього Договору, клієнтом сплачується у випадку ухвалення судом судового рішення на користь Клієнта, яке набрало законної сили («гонорар за прийняття рішення на користь Клієнта»), у розмірі 10% (десять відсотків) суми стягнутої на користь Клієнта 483 715,36 грн. х 10% = 48 371,54 грн. Отже сума гонорару, яка має бути сплачена позивачем на користь АБ «Максима Шипенка» складає 48 371,54 грн. Факт надання відповідних послуг підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)). У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72). З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Беручи до уваги вище викладене судова колегія з огляду на заперечення відповідача щодо розміру гонорара вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правову допомогу у розмірі 5% 349900,00 грн. х 5% = 17 495 грн. Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лагутіна Івана Володимировича - задовольнити частково. Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лагутіна Івана Володимировича про компенсацію судових витрат - задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги у сумі 17495,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.М.Хорошевський. Судді І.В.Бурлака. В.Б. Яцина. Повний текст судового рішення складено 24 травня 2021 року.