Ухвала КЦС ВС № 243/1447/18

Ухвала 20 травня 2021 року м. Київ справа № 243/1447/18 провадження № 61-7181ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, ВСТАНОВИВ: 22 лютого 2018 року до Слов`янського міськрайонного суду надійшов позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку регресу. Позов обґрунтований тим, що позивачі були поручителями за кредитним договором, що укладала відповідач. Й позивачі добровільно виплачували гроші на користь банку. Поручителем ОСОБА_1 сплачено 46 110 доларів США за період з 30 жовтня 2012 року по 02 лютого 2018 року. Поручителем ОСОБА_2 сплачено 85 250 доларів США за період з 30 жовтня 2012 року по 31 січня 2018 року. Посилаючись на норми Цивільного кодексу України, які регламентують виконання поручителем зобов`язання та перехід прав кредитора, просили стягнути зазначені суми з відповідачки. 05 квітня 2018 року до суду від позивачів надійшла уточнена позовна заява, в якій просили стягнути з ОСОБА_3 : - на користь ОСОБА_1 - 46 085, 53 доларів США, що складає 1 215 275,43 грн, а також понесені судові витрати. - на користь ОСОБА_2 - 85 250 доларів США, що складає 2 248 942,50 грн, а також понесені судові витрати. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 : - на користь ОСОБА_1 - 46 101, 13 доларів США, що складає 1 308 174,89 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 18 934,00 грн. - на користь ОСОБА_2 - 85 250 доларів США, що складає 2 419 071,05 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 18 934,00 грн. Постановою Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2020 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку регресу відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору по 13 215,00 грн з кожного. Ухвалу про забезпечення позову від 13 лютого 2018 року у справі № 243/1120/18, провадження 2-з/243/2/2018, якою накладено арешт на 1/4 частину нежитлових будівель та споруд бази відпочинку батьків з дітьми « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 269 466,50 грн, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 10 січня 2008 року, виданого Святогірською міською радою, скасовано. 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року. Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень (пункт перший частини першої статті 389 ЦПК України) зазначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на те, що: - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); - суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана в межах строку визначеного статтею 390 ЦПК України та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити. До касаційної скарги додана заява про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року в частині стягнення з заявників на користь відповідача витрат по сплаті судового збору та зупинення дії вказаної постанови в частині скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову. Заява обґрунтована незадовільним матеріальним станом ОСОБА_3 , що ускладнить поворот виконання у разі задоволення касаційної скарги через відсутність коштів у відповідача. Також заявники зазначили про те, що ОСОБА_2 - одинока мати, яка виховує дитину віком до чотирнадцяти років, а ОСОБА_1 на час подання касаційної скарги хворіє на Covid-19, проходить курс лікування та потребуватиме реабілітації. Просили врахувати, що вказані обставини вливають на майновий стан заявників. Заява про зупинення дії постанови Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року в частині скасування ухвали про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_3 вчиняє дії по відчуженню свого майна шляхом дарування, тому існує ризик відчуження ОСОБА_3 нерухомого майна, яким було забезпечено позов, що унеможливить виконання можливого судового рішення у разі задоволення касаційної скарги. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною першою статті 436 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови. Заявниками не надано доказів, що на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року в частині стягнення судових витрат державним виконавцем відкрито виконавче провадження та здійснюється примусове виконання оскарженої постанови в частині стягнення судових витрат. Тому колегія суддів вважає, що вимоги клопотання про зупинення виконання оскарженої постанови в частині стягнення судового збору обґрунтовані не в повній мірі, тому в цій частині не підлягають задоволенню. Підстави зупинення дії постанови Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року в частині скасування ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про забезпечення позову від 13 лютого 2018 року заявниками також необґрунтовані належним чином та не надано доказів на підтвердження необхідності зупинення дії судового рішення, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваного судового рішення, тому клопотання в про зупинення дії постанови в цій частині не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року в даній справі. Витребувати із Слов`янського міськрайонного суду Донецької областіцивільну справу № 243/1447/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку регресу. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року в частині стягнення витрат по сплаті судового збору та зупинення дії в частині скасування ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про забезпечення позову від 13 лютого 2018 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Петров А. А. Калараш О. С. Ткачук