Постанова 4811 № 461/9624/20

Справа № 461/9624/20 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. Провадження № 33/811/28/21 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2021 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бабій І.М. та представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2020 року, встановив: постановою Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50028,13 грн. Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1840/20900/19 від 17.09.2020 року конфісковано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 2768,39 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 420,40 грн. Відповідно до постанови, 17.09.2020 року близько 05 години 00 хвилин ОСОБА_1 повертався із службової поїздки з Польщі в Україну, в якості водія рейсового автобуса марки «VAN HOOL» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що прямував по маршруту «Плоцк-Тячів» через пункт пропуску «Грушів» митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби смугою руху «червоний коридор». Під час митного оформлення виникла підозра щодо наявності в даному транспортному засобі предметів та товарів, що підлягають обов`язковому декларуванню, або є обмеженими для переміщення через митний кордон України та товарів, що переміщується з приховуванням від митного контролю. У зв`язку з цим автобус марки «VAN HOOL» реєстраційний номер НОМЕР_1 було скеровано в місце поглибленого огляду транспортних засобів, де під час проведення поглибленого огляду з використанням технічних засобів митного контролю (ліхтарик, набір викруток, доглядові дзеркала) під декоративною обшивкою багажного відсіку автобуса було виявлено прихований товар: Огірок посівний Конні корнішон - 6 паперових мішків по 5 кг. ТМ «Safimex»; Насіння квасолі звичайної Богема - 15 паперових мішки по 5 кг. ТМ «Safimex»; Насіння Васильків 7 паперових мішків по 5 кг. ТМ «Safimex»; Насіння редьки «Красноє серце» 3 паперових мішки по 5 кг. ТМ «Safimex»; Насіння редьки «Марушка» 2 мішки по 5 кг ТМ «Safimex»; Насіння томату «Шарада» 2 мішки по 5 кг. ТМ «Safimex»; Насіння Капусти броколі 1 паперовий мішок по 5 кг ТМ «Safimex»; Насіння цибулі городньої «Глобус» 3 мішки по 5 кг ТМ «Safimex»; Насіння салату «Дивограй» 2 папорових мішки по 5 кг ТМ «Safimex»; Насіння броколі «Романеско» - 1 мішок по 5 кг; Насіння томатів в банках (60 банок по 250 грамів) ТМ «Safimex»; Насіння капусти білоголової в банка (20 банок по 500 грамів.) Доступ до предметів став можливий шляхом демонтажу декоративної обшивки багажного відсіку автобуса. Про наявність даного товару ОСОБА_1 під час усного опитування не заявив у митній декларації не вказав, проте місці виявлення визнав даний товар своїм. На постанову судді представник Галицької митниці Держмитслужби Васецький Є.І. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану постанову та винести нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті, а саме штраф у розмірі 587 880,90 грн.; конфіскацію у дохід держави товарів вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №1840/20900/19 від 17.09.2020 року; cтягнути з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 2768,39 грн. В обґрунтування апеляційних вимог представник митного органу покликається на те, що висновок суду першої інстанції є помилковим та необґрунтованим. Вказує, що суд першої інстанції об`єктивно прийшов до висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, проте застосував до неї стягнення у вигляді штрафу розміром 50 028,13 грн., яке відповідає вартості товару за документами невідомого походження. Крім цього, апелянт підкреслює, що вартість переміщуваного ОСОБА_1 товару, згідно наданих його представником документів становить 24 393,53 грн., яка менша більш ніж у десять разів від вартості цього товару, визначеної митним органом. Заслухавши представника Галицької митниці Держмитслужби на підтримання поданої апеляційної скарги, адвоката Бабія І.М., який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності, що ніким не оспорюється. Щодо призначення ОСОБА_1 покарання, зокрема розміру штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника. Так, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у розмірі 100 відсотків вартості вилученого товару, а саме 50028,13 грн., виходячи з наступного. Відповідно до п.3 ч.2 ст. 53 МК України, серед документів, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).ї Як вбачається із матеріалів справи, захисник Бабій І.М. долучила проформу інвойс від 13 липня 2020 року №10/07-20, згідно з яким вартість вилученого товару становить 1 498,40 євро, а саме 50 028 грн. Поряд з цим, у матеріалах справи наявний висновок експерта від 19 жовтня 2020 року № 1420003301-0840, згідно з яким вартість вилученого товару становить 587 880,90 гривні. Під час проведення дослідження маркування товару та відповідність його вимогам нормативно-технічної документації не перевірялися, тому вартість визначалася за умови відповідності нанесеному на ньому маркуванню та вимогам нормативно-технічної документації. З огляду на вищенаведене, вважаю необґрунтованими покликання апелянта на те, що суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги проформу інвойс, долучену до матеріалів справи захисником, згідно з яким вартість товару становить 1 498,40 євро, а саме 50 028 грн. Таким чином, покликання апелянта на те, що зазначений рахунок-фактура є сумнівного походження є необґрунтованими та голослівними. Крім цього, під час розгляду в суді апеляційної інстанції представником Галицької митниці Держмитслужби надано лист відповідь на запит Галицької митниці Держмитслужби № 7.4/20-01/14/3586 від 16 лютого 2021 року з відповіддю ТзОВ «Safimex Quedlinburg GmbH», проте такі суд апеляційної інстанції до уваги не бере з таких підстав. Так, основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, статтею 5 якого встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити. Згідно статті 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Так, з поданих матеріалів вбачається, що відповідь ТзОВ «Safimex Quedlinburg GmbH» не містить електронного підпису автора або підпису, прирівняного до власноручного підпису, що на думку суду апеляційної інстанції вказує про неналежність та недопустимість даного доказу. Також, суд апеляційної інстанції перевіряє постанову суду першої інстанції на час винесення останньої. Відповідь ТзОВ «Safimex Quedlinburg GmbH» представник Галицької митниці Держмитслужби надав лише в суді апеляційної інстанції, що підтверджує те, що даний лист не був предметом розгляду в суді першої інстанції та не був досліджений під час її винесення. Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з врахуванням вимог ст. 33 КпАП України. Керуючись ст. 294 КУпАП суд, постановив: апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І. - залишити без задоволення. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич