Постанова 4876 № 904/5596/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.05.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5596/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач) суддів: Берекіної О.В., Антоніка С.Г. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 (повне рішення складено 02.03.2021, суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/5596/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, м.Дніпро до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ, в особі Дніпропетровського регіонального управління АТ КБ "Приватбанк", м.Дніпро про стягнення 37 514,96 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулося з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ, в особі Дніпропетровського регіонального управління АТ КБ "Приватбанк", в якому просило суд стягнути з Відповідача на свою користь 37 514,96 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5596/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Дніпропетровського регіонального управління Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області 18848,30 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2063,72 грн. В решті позову відмовлено. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним: - лист що надійшов від позивача щодо повернення коштів, перерахованих на особистий рахунок ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 37560, 72 грн, до якого не було додано документального підтвердження факту смерті ОСОБА_1 - апелянт вважає, що документальним підтвердженням факту смерті ОСОБА_1 має бути відповідне свідоцтво яке не було надано позивачем відповідачу, а також суду. - доказів щодо неможливості отримання вказаного свідоцтва про смерть позивачем також не надано. Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до суду не було подано клопотання про витребування доказів у визначеному законодавством порядку. - позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем його прав, а отже звернення до суду за їх захистом є передчасним. - щодо застосування ст.1212 Цивільного кодексу України, скаржник вказує, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного цією нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. - власником коштів, виплачених особі є безпосередньо одержувач, а не банківська установа, у якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат. Отже, кошти перераховані Банком на погашення кредитної заборгованості не можуть вважатися безпідстано набутими. Зауваження щодо припинення зобов`язання за кредитним договором в зв`язку із смертю боржника, вважаємо безпідставним, зважаючи на відсутність документального підтвердження даного факту. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: У відзиві на апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області вказує, що: - згідно з вимогами чинного законодавства свідоцтво про смерть видається другому з подружжя та близьким родичам померлого (його дітям, у тому числі й усиновленим, братам і сестрам померлого, онукам, діду і бабі померлого як з боку батька, так і з боку матері) або особі, яка є спадкоємцем, якщо родинні стосунки або право на спадщину підтверджуються документально. Робочі органи Фонду соціального страхування України не мають законного права на отримання свідоцтва про смерть фізичних осіб. - Факт смерті гр. ОСОБА_1 документально підтверджений листом уповноваженого на те органу, а саме: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та листом Черкаського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.02.2020 №284/16.20-01.10. Лист, що підтверджує факт смерті гр. ОСОБА_1 було надано і суду, і відповідачу в додатках до позовної заяви. - обов`язок банку щодо договірного списання коштів з поточного рахунку ОСОБА_1 припинився з 01.01.2018, в зв`язку зі смертю клієнта. - Отже в момент смерті клієнта банку всі договори, укладені ним за життя, припиняють свою дію, а відповідно і зобов`язання відповідача за такими договорами також припиняються. Тобто підстава набуття коштів відпала з дати смерті клієнта банку. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5596/20. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 18.01.2018 між Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі-Фонд) та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі-Банк) укладено договір № 3 (далі - Договір). На обліку Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області знаходився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , який відповідно до Закону №1105 отримував щомісячні страхові виплати на особовий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк". У зв`язку з відсутністю інформації про смерть ОСОБА_1 Дніпровське відділення продовжувало щомісяця перераховувати на вказаний рахунок страхові виплати. Після отримання верифікації страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві стало відомо, що ОСОБА_1 помер в січні 2018 року. Дата смерті ОСОБА_1 підтверджується листом відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03.12.2019 №6108/03.1-41 та листом Черкаського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.02.2020 №284/16.20-01.10 (арк.с. 68-69). 19.12.2019 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області прийнято постанову №0402/6324/6324/17 про припинення щомісячної страхової виплати (арк.с. 67), якою постановлено припинити потерпілому ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 1162,07 грн. Підстава припинення: смерть потерпілого. Виплату припинити з 01.01.2018 року. Платіжним дорученням №189 від 07.02.2018 на суму 3757040,32 грн. на рахунок ОСОБА_1 перераховано за повний місяць січень 2018 щомісячну страхову виплату в сумі 1418,46 грн. По день смерті за січень 2018 ОСОБА_1 належали кошти в сумі 45,76 грн. (розрахунок: 1418,46:31*1=45,76 грн., де 1418,46 - щомісячна страхова виплата, 31 - загальна кількість днів у січні, 1 - кількість днів життя у січні 2018). Таким чином за січень 2018 переплата становить 1372,70 грн. (1418,46-45,76). Платіжним дорученням №339 від 07.03.2018 на суму 3809778,16 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1418,46 грн. Платіжним дорученням №567 від 04.04.2018 на суму 4520793,42 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №947 від 04.05.2018 на суму 4549356,30 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №1389 від 06.06.2018 на суму 4484288,42 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №1863 від 04.07.2018 на суму 4494045,61 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №2389 від 06.08.2018 на суму 4518058,44 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №2831 від 04.09.2018 на суму 4463803,83 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №3255 від 04.10.2018 на суму 4481765,49 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн Платіжним дорученням №3762 від 07.11.2018 на суму 4476890,01 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №4165 від 10.12.2018 на суму 4486064,62 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №13 від 09.01.2019 на суму 4650593,78 грн. перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №84 від 04.02.2019 на суму 4666845,64 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №179 від 05.03.2019 на суму 4645820,58 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1702,15 грн. Платіжним дорученням №245 від 10.04.2019 на суму 4838837,84 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. Платіжним дорученням №322 від 07.05.2019 на суму 4853861,95 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. Платіжним дорученням №424 від 04.06.2019 на суму 4855481,16 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. Платіжним дорученням №566 від 09.07.2019 на суму 4833644,38 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. Платіжним дорученням №694 від 06.08.2019 на суму 4816362,23 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. Платіжним дорученням №849 від 06.09.2019 на суму 4847211,89 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. Платіжним дорученням №957 від 09.10.2019 на суму 4710579,03 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. Платіжним дорученням №1031 від 04.11.2019 на суму 4895606,92 грн перераховано в тому числі на рахунок ОСОБА_1 1787,25 грн. За період після смерті ОСОБА_1 . Дніпровським відділенням було перераховано страхових виплат на загальну суму 37514,96 грн Листом від 11.12.2019 за №31.1-07/9574 "Про повернення коштів" Дніпровське відділення звернулось до АТ КБ "Приватбанк" з повідомленням про смерть ОСОБА_1 та проханням повернути зайво перераховані кошти з рахунку померлого (арк.с. 70). Листом від 12.12.2019 №20.1.0.0.0/7-191211/4093 АТ КБ "Приватбанк" повідомив, що повернути кошти неможливо, в зв`язку з відсутністю таких на рахунку (арк.с. 71). 27.12.2019 на адресу родичів померлого направлено лист №31.1-07/9978 (арк.с. 72) щодо повернення безпідставно отриманих коштів, на який родичкою померлого в телефонному режимі було повідомлено Дніпровському відділенню, що померлий ОСОБА_1 за життя мав кредитні зобов`язання перед АТ КБ "Приватбанк", які не виконував, а тому ще задовго до смерті всі кошти, які надходили від Фонду на його особовий рахунок, списувались банком на погашення кредиту. Тому кошти, які надходили на рахунок вже після його смерті, також списувались на погашення кредиту, оскільки за померлим залишилась ще велика сума боргу. 25.06.2020 листом №31.1-06/3815 "Про повернення коштів, списаних банком по кредиту" (арк.с. 73-76) Дніпровське відділення звернулось до АТ КБ "Приватбанк" з метою з`ясування підстав списання з рахунку померлої особи коштів, перерахованих Фондом на йор рахунок після дати його смерті, законність такого списання та отримання копі: документів, підтверджуючих цей факт. 07.07.2020 листом №20.1.0.0.0/7-200626/276 (арк.с. 77) АТ КБ "Приватбанк" повідомив, що перерахування коштів з поточного рахунку одержувача на кредитний або депозитний рахунки ОСОБА_1 відбувалось на підставі договору, який діяв між банком та клієнтом. Оскільки перерахування коштів відбулось до того, як банк дізнався про смерть клієнта, то на дату отримання запита відділення про повернення коштів на поточному рахунку одержувача належних сум до повернення не було, тому банк не може повернути відповідні кошти. 01.09.2020 Дніпровське відділення направило Відповідачу претензію №31.1-06/5103 "Про повернення коштів, списаних банком після смерті потерпілого" (арк.с. 78-80) з проханням в десятиденний термін з моменту отримання претензії повернути суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 37 514,96 грн. 16.09.2020 листом №20.1.0.0.0/7-200904/2534 (арк.с. 81) АТ КБ "Приватбанк" на претензію повідомив про неможливість повернення коштів в сумі 37514,96 грн з рахунку ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог (арк.с. 163-166), в результаті підрахувань Позивачем встановлено, що Відповідачем з рахунку ОСОБА_1 після його смерті було перераховано коштів: на списання для погашення простроченої заборгованості - 18 848,30 грн; на переказ на депозит "Скарбничка" - 89,61 грн; на платіж за страховку "Захист на кожен день" - 260,00 грн, а всього на суму 19 197,91 грн. Вказану суму Відповідачем добровільно не повернуто. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного. Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до відповідача про стягнення щомісячних страхових платежів, які перераховувалися на рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 після його смерті протягом березня 2018року - грудня 2019 року з урахування заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 163-166), становить матеріально-правова вимога про стягнення 19 197,91 грн. Відповідно до довідки Головного територіального управління юстиції у Дніпропертовській області № 6108/03.1-41 від 03.12.2019р., відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропертровській області повідомив, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлені актові записи про смерть, серед яких № 12 від 07.02.2018р. по виконавчому комітету Будищенсої сільської ради Черкаського району Черкаської області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата смерті - січень 2018року (а.с. 68). Згідно листа Черкаського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Центального міжрегіонального управління міністерства юстиції від 19.02.2020р. № 284/16.20-01.10: « … З актового запису про смерть вбачається, що місце смерті померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - Україна, Черкаська обл., Черкаський р-н с. Будите. Тому смерть і була зареєстрована у виконавчому комітеті Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області… … Конфіденційна інформація про фізичну особу, яка міститься в актовому записі цивільного стану (дані про національність, освіту, сімейний стан, а також адресу, лату і місце народження фізичної особи), може бути повідомлена працівниками органу державної реєстрації актів цивільного стану запитувачу інформації за бажанням фізичної особи та лише за її згодою на підставі заяви, справжність підпису на якій засвідчена в установленому порядку. Тому, надати будь яку інформацію щодо заявника відділ не має право. Разом з тим, звертаємо увагу, що реєстрація смерті проведена на підставі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/6). де лікарем встановлена неповна дата смерті особи, а саме «січень 2018»» (а.с. 69). Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України:

1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

2. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. З урахуванням вищевикладеного, докази надані позивачем на підтвердження смерті ОСОБА_1 в січні 2018 року ( довідка Головного територіального управління юстиції у Дніпропертовській області № 6108/03.1-41 від 03.12.2019р. та Черкаського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Центального міжрегіонального управління міністерства юстиції від 19.02.2020р. № 284/16.20-01.10) є більш вірогідними, ніж відсутність доказів на спростування відповідної обставини з боку відповідача, в зв`язку із чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції : « Дата смерті ОСОБА_1 підтверджується листом відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03.12.2019 №6108/03.1-41 та листом Черкаського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.02.2020 №284/16.20-01.10 (арк.с. 68-69)». Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до частини 1,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. З урахуванням відсутності доказів на спростування відомостей, які містяться в довідці Головного територіального управління юстиції у Дніпропертовській області № 6108/03.1-41 від 03.12.2019р. та Черкаського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Центального міжрегіонального управління міністерства юстиції від 19.02.2020р. № 284/16.20-01.10, доводи апеляційної скарги в частині того, що єдиним належними і допустимим доказом на підтвердження смерті ОСОБА_1 у січні 2018року, може бути лише свідоцтво про його смерть відхиляються як такі, що суперечать інституту вірогідності доказів, передбаченного статтею 79 Господарського процесуального кодексу України і будуються на концепції негативного доказу, яка сама по собі суперечить принципу змагальності господарського судочинства, про що зазначалося вище. З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність встановлення місцевим господарським судом обставин: Укладання 18.01.2018 між Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі-Фондом) та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі-Банкок) договору № 3 (далі - Договору); перебування на обліку Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , який відповідно до Закону №1105 отримував щомісячні страхові виплати на особовий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк"; прийняття 19.12.2019року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області прийнято постанови №0402/6324/6324/17 про припинення щомісячної страхової виплати, якою постановлено припинити потерпілому ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 1162,07 грн. Підстава припинення: смерть потерпілого. Виплату припинити з 01.01.2018 року; перерахування відділенням Фондом за період після смерті ОСОБА_1 Банку страхових виплат на загальну суму 37514,96 грн. Положення статті 1054 Цивільного кодексу України визначають, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За приписами статті 1071 Цивільного кодексу України- банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Відповідно до п.п.1.4, 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р. власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції Згідно визначень наведених у п.п. 1.38, 1.39 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. На підставі п. 26.4. ст. 26 вказаного Закону у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг. Відповідно до виписці по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору SAMDNFF000091354212 від 07.06.2013р. за період 01.11.2017-01.01.2020р. всього надійшло 41 046,93 грн які повністю витрачені. Кредитний ліміт 0,00, баланс на початок періоду 0,00; баланс на кінець періоду 0,00, сума комісій 0,00. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог (арк.с. 163-166), в результаті підрахувань Позивачем встановлено, що Відповідачем з рахунку ОСОБА_1 після його смерті було перераховано коштів: на списання для погашення простроченої заборгованості - 18 848,30 грн; на переказ на депозит "Скарбничка" - 89,61 грн; на платіж за страховку "Захист на кожен день" - 260,00 грн, а всього на суму 19197,91 грн. З аналізу операцій, які проводилися протягом лютого 2018року- листопада 2019року колегією суддів встановлено, що дійсно в дні надходження коштів за операціями «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_5 » відбулося списання коштів на загальну суму 18 848,30 грн, «Переказ в свою «Скарбничку» 26**40. Округлення залишку по картці до 10 UAH» на загальну суму 89,61 грн та «Щомісячний платіж за страховку «Захист на кожень день» на загальну суму 260,00 грн. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності списання коштів за операцією «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_5 ». Зазначення в виписці по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору SAMDNFF000091354212 від 07.06.2013р. про нульовий кредитний ліміт виключає можливість віднесення операції «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_5 » до операції, пов`язаної з погашенням кредиторської заборгованості по картці картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ). Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. В своїй позовній заяві Фонд зазначав, що на адресу родичів померлого було направлено лист від 27.12.2019 №31.1-07/9978 щодо повернення безпідставно отриманих коштів, на який родичкою померлого в телефонному режимі було повідомлено Дніпровському відділенню, що померлий ОСОБА_1 за життя мав кредитні зобов`язання перед АТ КБ «Приватбанк», які не виконував, а тому ще задовго до смерті всі кошти, які надходили від Фонду на його особовий рахунок, списувались банком на погашення кредиту. Тому кошти, які надходили на рахунок вже після його смерті, також списувались на погашення кредиту, оскільки за померлим залишилась ще велика сума боргу. Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Відповідач не заперечив проти обставин укладання з ОСОБА_1 іншого кредитного договору, за яким відбувалося автоматичне списання коштів. З урахуваванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що списання коштів з картки /рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) по операції «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_6 відбувалося на погашення кредиту. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України:

1. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 608 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою. Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що Відповідач погасив кредитні зобов`язання померлого клієнта банку фактично за рахунок Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ці кошти є отриманими Відповідачем безпідставно, а тому підлягають поверненню Позивачеві на суму 18848,30 грн. На обов`язок з повернення цих коштів не впливає, чи знав на момент перерахування банк про смерть свого клієнта. Доводи апеляційної скарги в частині неможливості застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України відхиляються як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні на свою користь відповідачем відповідної норми матеріального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5596/20 слід залишити без змін. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. (а.с. 210) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5596/20 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5596/20 - залишити без змін. Витрати зі сплатти судового збору у сумі 3 153,00 грн. покласти на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570; адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30) Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя С.Г. Антонік Суддя О.В. Березкіна