Ухвала КЦС ВС № 707/1607/17

Ухвала 21 травня 2021 року м. Київ справа № 707/1607/17 провадження № 61-7709ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сучило Артем Олегович, на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Руськополянська сільська рада, державне агентство із земельних ресурсів в особі Черкаської регіональної філії державного підприємства «Укрспецзем», державний реєстратор виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Яжемчук Олена Анатоліївна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, звільнивши займану частину земельної ділянки, демонтувавши перешкоди і надавши вільний доступ на відновлення меж земельної ділянки, визнати право здійснити демонтаж встановлених перешкод без згоди іншого власника, та про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ №913038 від 20 листопада 2009 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , скасування рішення про державну реєстрацію прав та її обтяжень щодо державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Руськополянської сільської ради, державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Сафроненка Володимира Адольфовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасуванні рішення Руськополянської сільської ради від 07 вересня 2016 року про затвердження технічної документації, визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за якими зареєстровано право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на Ѕ частину земельної ділянки за кожним, ВСТАНОВИВ: 05 травня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Сучило А. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року. За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. I. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Повний текст постанови Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року складено 26 березня 2021 року. Касаційна скарга подана 05 травня 2021 року, тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України. За змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за заявою учасника справи. Однак відповідна заява (клопотання) про поновлення пропущеного строку, особою, яка звернулась із касаційною скаргою не подана. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. II. Щодо підстав касаційного оскарження Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі заявник підставами касаційного оскарження судових рішень одночасно зазначає пункти 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Оскільки підстави передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду) можуть бути взаємовиключними, особа, яка подає касаційну скаргу, у разі одночасного посилання на вказані пункти, має конкретизувати, яку саме норму (норми) права апеляційний суд застосував без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Підстави касаційного оскарження передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України можуть бути зазначені у касаційній скарзі одночасно лише у випадку, якщо норми права застосовані без урахування висновку Верховного Суду та норми права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду є різними. Відсутність такої конкретизації у касаційній скарзі свідчить про неналежне виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). III. Щодо зазначення в касаційній скарзі учасників справи та надання копій скарги Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Заявник у касаційній скарзі не зазначив передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про всіх учасників справи, а саме про: - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, за первісним позовом - державного реєстратора Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Яжемчук О. А.; - відповідача за зустрічним позовом - державного реєстратора Виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Сафроненка В. А. та не надав копій касаційної скарги для вказаних учасників. При цьому передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про учасників справи зазначаються в касаційній скарзі незалежно від того повністю чи частково оскаржене судове рішення. Вказані недоліки касаційної скарги необхідно усунути шляхом: 1) подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження; 2) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній: - підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі; - відомостей про всіх учасників справи. Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до числа учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сучило Артем Олегович, на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у цивільній справі № 707/1607/17 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 або його представнику копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а у разі, якщо не буде подана заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович