LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/6190/20

від 20.05.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністрат…

УХВАЛА 20 травня 2021 року Київ справа №420/6190/20 адміністративне провадження №К/9901/6669/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів: Уханенка С.А., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №420/6190/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів від 16.06.2020 року № 10-дс, № 324-о, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів від 16.06.2020 року: №10-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади державної служби"; №324-0 "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлення її на посаді начальника управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС в Одеській області; стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 16.06.2020 року № 10-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади державної служби". Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 16.06.2020 року № 324-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС в Одеській області. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на день поновлення на посаді у розмірі 65249,40 грн. (шістдесят п`ять тисяч двісті сорок дев`ять грн. 40 коп.). Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху та надано скаржнику час для усунення недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в розмірі 3 363,20 грн. 20 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду продовжено строк на виконання вимог ухвали від 15 березня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху. 14 травня 2021 року на електронну пошту суду надійшла заява про заміну сторони та клопотання про долучення платіжного доручення. 17 травня 2021 року від скаржника поштою надійшло клопотання про долучення платіжного доручення. Отже скаржником виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху у визначений судом строк. Перевіркою змісту вказаної касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. В обґрунтування скаржником зазначено, що під час ухвалення оскаржених рішень судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги висновки Верховного Суду у таких справах: № 826/7299/15 від 11.06.2020 року, у якій визначено, що порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них; № 826/10854/17 від 27.04.2020 року, передбачено, що у частині першій статті 36 Закону №889-VIII наведено текст присяги державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки". З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно- правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі №2-РП/2011. Таким чином, на думку скаржника, під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Також порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Також, скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Однак, вірно пославшись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Оскільки скаржником не обгрунтовано посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України належним чином, то суд відхиляє дане посилання. Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки. Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України. Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, - УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №420/6190/20. Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду №420/6190/20 Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді С. А. Уханенко Н. В. Шевцова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»