Ухвала КАС ВС № 400/2127/20

УХВАЛА 20 травня 2021 року м. Київ справа № 400/2127/20 адміністративне провадження № К/9901/11383/21 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/2127/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум-Нафта» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: ТОВ «Кворум-Нафта» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0001865313 від 23 березня 2020 року та податкове повідомлення-рішення №0001875313. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2020 року №0001865313 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 036 178 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 01 квітня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження відмовлено. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/2127/20 залишено без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано заяву про поновлення процесуальних строків. У вказаній заяві податковий орган зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Наведені скаржником у повторному клопотанні про усунення недоліків не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке. Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 23 грудня 2020 року, оприлюднено 28 грудня 2020 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 28 січня 2021 року, проте ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021року касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, яку ним отримано 15 лютого 2021 року, а повторно скаржником подано касаційну скаргу до поштового відділення лише 29 березня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Також, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити Офісу великих платників податків ДПС в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/2127/20. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/2127/20. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов