Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.004383

УХВАЛА 20 травня 2021 року м. Київ справа № 1.380.2019.004383 адміністративне провадження № К/9901/11645/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №1.380.2019.004383 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області 02.04.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №1.380.2019.004383 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також, як вбачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень заявлено клопотання про його поновлення. Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що Головне управління ДПС у Львівській області вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №1.380.2019.004383 раніше, втім Верховний Суд ухвалою від 09.09.2020 подану відповідачем касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 повернув скаржнику з підстав невиконання останнім вимог ухвали від 27.05.2020, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху (надання документа про сплату судового збору). Відповідач вважає, що дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та відкриття касаційного провадження у даній справі. Також, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідач вказує, що особливості фінансування суб`єкта владних повноважень, тривалість проведення процедури зі сплати судового збору та блокування рахунків відповідача в межах інших виконавчих проваджень за якими останній є боржником є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку касаційного оскарження при черговому зверненні до суду. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; частини четвертої статті 330 цього ж Кодексу, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, тривалістю у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку та усунути недоліки касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору. Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 16.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 29.04.2021 надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області про усунення недоліків касаційної скарги, до якої скаржником долучено: - заяву про відстрочення сплати судового збору; - заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його з подальшим відкриттям провадження у справі. Разом з тим, розглянувши вказану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідач зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Львівській області не наводить. Відповідач повторно наголошує, що дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та відкриття касаційного провадження у даній справі. Відповідач вказує, що особливості фінансування суб`єкта владних повноважень, тривалість проведення процедури зі сплати судового збору та блокування рахунків відповідача в межах інших виконавчих проваджень за якими останній є боржником є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку касаційного оскарження при черговому зверненні до суду. Також, як на підставу поважності причин пропуску процесуального строку, скаржник посилається на запровадження карантину на всій території України. Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Тривалість проведення процедури зі сплати судового збору та відсутність належного фінансування може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Статтею 330 КАС України передбачено, що однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Як зазначено вище, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Проте, на підтвердження доводів викладених у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог закону. Також, Верховний Суд окремо наголошує, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №1.380.2019.004383 закінчився 25.05.2020, а також факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше без виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження, контролюючому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі, та які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Втім, таких доказів відповідачем не надано. Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 09.09.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. В поданні повторної касаційної скарги лише 02.04.2021, тобто більше аніж через шість місяців з моменту коли особа дізналася про повернення судом поданої нею вперше касаційної скарги, Суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Крім того, у зв`язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину. Вподальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено п. 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.». Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020. Органи державної влади, зокрема органи Державної фіскальної служби, на період дії карантину не припиняли свою діяльність, при цьому доказів неможливості вчинення процесуальної дії через впровадження карантину заявником касаційної скарги суду не надано. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Також Верховний Суд звертає увагу, що за відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі з причин визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, підстав пропуску такого строку неповажними, Суд не оцінює заяву контролюючого органу про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі з точки зору наведення обґрунтувань необхідності такого відстрочення. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, - у х в а л и в: Відмовити Головному управлінню ДПС у Львівській області у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №1.380.2019.004383. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №1.380.2019.004383 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова