LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/4406/21

від 17.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/4406/21 скасувати.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" травня 2021 р. Справа № 910/4406/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Владимиренко С.В. Ходаківської І.П. за участю секретаря судового засідання: Ващенка В.А. за участю представників учасників апеляційного провадження: від ТОВ "МНТ-АГРО": Соколенко А.В. від АТ "Українська залізниця": Никипорець І.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 (суддя Ковтун С.А.) у справі № 910/4406/21 Господарського суду міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-АГРО" про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа, яка може отримати статус відповідача, Акціонерне товариство "Українська залізниця" ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави вимог заявника

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МНТ-АГРО" (далі - ТОВ "МНТ-АГРО", заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просило суд заборонити Акціонерному товариству "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця"): - здійснювати притримання, утримання, стягнення чи списання з особового рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "МНТ-АГРО" грошових коштів для сплати (погашення) неустойки та інших штрафних санкцій (штраф, пеня), нарахованих на підставі додатку 1-8 "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника", що є невід`ємною частиною договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 від 25.02.2020, укладеного між АТ "Українська залізниця" і ТОВ "МНТ-АГРО" (повідомлення про укладення договору № 43-40464329/2020-001 від 24.03.2020), замовлення ТОВ "МНТ-Агро" № 40464329/2020-00007 від 26.08.2020, яке погоджено АТ "Українська залізниця" 27.08.2020; - зупиняти та припиняти надання послуг по договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 від 25.02.2020 (повідомлення про укладення договору № 43-40464329/2020-001 від 24.03.2020) з підстав наявності несплаченої неустойки ТОВ "МНТ-АГРО", нарахованих на підставі додатку 1-8 "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника", що є невід`ємною частиною договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 від 25.02.2020, укладеного між АТ "Українська залізниця" і ТОВ "МНТ-АГРО" (повідомлення про укладення договору № 43-40464329/2020-001 від 24.03.2020), замовлення ТОВ "МНТ-АГРО" № 40464329/2020-00007 від 26.08.2020, яке погоджено АТ "Українська залізниця" 27.08.2020; - затримувати видачу вантажу, притримувати вантаж чи застосовувати право застави на майно, переданого як вантаж, з підстав наявності несплаченої неустойки ТОВ "МНТ-АГРО" чи для забезпечення гарантії її сплати або для реалізації заставленого майна для покриття заборгованості зі сплати неустойки, нарахованих на підставі додатку 1-8 "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника", що є невід`ємною частиною договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 від 25.02.2020, укладеного між АТ "Українська залізниця" і ТОВ "МНТ-АГРО" (повідомлення про укладення договору № 43-40464329/2020-001 від 24.03.2020), замовлення ТОВ "МНТ-АГРО" № 40464329/2020-00007 від 26.08.2020, яке погоджено АТ "Українська залізниця" 27.08.2020.

2. Заявник послався на те, що має намір звернутися до суду із позовом до АТ "Українська залізниця" про розірвання з 01.01.2021 додатку "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" (далі - Додаток 1-8) до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 (далі - договір) і визнання недійсними п. 3.1.7 та п. 7.2 додатку 1-8 до договору в частині підстав правомірності нарахування позивачу неустойки та її розміру. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 заяву ТОВ "МНТ-АГРО" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, зазначені в заяві.

4. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування наведених у заяві заходів забезпечення позову, з яким має намір звернутись ТОВ "МНТ-АГРО", є ефективним запобіжником настання дії, яка може призвести до незворотніх наслідків, або для усунення наслідків якої, у випадку задоволення позову, необхідні значні зусилля. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погодившись з прийнятою ухвалою, АТ "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/4406/21 та відмовити ТОВ "МНТ-АГРО" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

6. В обґрунтування наведеної позиції, скаржник посилається на те, що заходи забезпечення позову не співмірні із позовними вимогами, з якими позивач має намір звернутись до суду.

7. Також АТ "Українська залізниця" зазначає, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 справу № 910/4406/21 передано колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/4406/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.05.2021 о 10:30; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 11.05.2021. Позиції учасників справи 10. 13.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ "МНТ-АГРО" на апеляційну скаргу у справі № 910/4406/21, надісланий на адресу суду поштою 12.05.2021 та додатково надісланий на адресу суду 13.05.2021 електронною поштою. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "МНТ-АГРО" просить суд поновити пропущений строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу як такий, що пропущений з поважних причин. 11. 17.05.2021, до початку судового засідання, до Північного апеляційного господарського суду надійшли електронною поштою письмові пояснення АТ "Українська залізниця" від 16.05.2021 у даній справі.

12. У силу приписів ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

13. У даному випадку ТОВ "МНТ-АГРО" було пропущено строк - до 11.05.2021, встановлений судом (ухвалою суду від 26.04.2021) для подання відзиву на апеляційну скаргу.

14. Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

15. При цьому, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яке ще не вчинена. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 906/72/16.

16. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах строку, встановленого ухвалою суду від 26.04.2021 (до 11.05.2021), ТОВ "МНТ-АГРО" не зверталося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

17. Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

18. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "МНТ-АГРО" про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу та про залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України як такого, що поданий після закінчення процесуального строку, встановленого судом.

19. Також, на підставі приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без розгляду письмових пояснень АТ "Українська залізниця" у даній справі від 16.05.2021 як таких, що подані після закінчення процесуального строку, встановленого судом, а саме ухвалою суду від 26.04.2021, для подання пояснень (до 11.05.2021). Явка представників учасників справи

20. У судове засідання, призначене на 17.05.2021, з`явились представники ТОВ "МНТ-АГРО" та АТ "Українська залізниця".

21. Представник АТ "Українська залізниця" (скаржника) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

22. Представник ТОВ "МНТ-АГРО" у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23. Заявник обґрунтовує необхідність звернення до суду з позовом до АТ "Українська залізниця" тим, що останній, використовуючи своє домінуюче монопольне становище на ринку залізничних вантажоперевезень, шляхом пониження розміру стандартної ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, фактично нівелювало конкурентну перевагу ставки плати за послугу з використання вагону-зерновозу з узгодженими строками та обсягами, що надається в рамках додатку 1-8 до договору. На підтвердження цих обставин заявник вказує, що на час укладання цього додатку до договору шляхом приєднання, АТ "Українська залізниця" надало ТОВ "МНТ-АГРО" конкурентну перевагу по використанню вагонів перевізника шляхом встановлення ставки плати за використання вагонів у розмірі 584 грн (без ПДВ) за добу, тоді як стандартна плата становила 1 136 грн (без ПДВ) за добу. Умовою надання такої переваги була довгостроковість контракту - на 12 місяців, та з наперед визначеною щомісячною кількістю рухомого складу - погоджено 266 вагонів. Однак, вже через тиждень після укладення додатку 1-8 до договору АТ "Українська залізниця" почало понижувати розмір стандартної ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, розмір якої з січня 2021 року становить менше ставки плати за послугу з використання вагону-зерновозу з узгодженими строками та обсягами (у січні 550 грн (без ПДВ), у лютому 450 грн (без ПДВ), у березні 350 грн (без ПДВ). Не зважаючи на одноосібне рішення АТ "Українська залізниця" щодо різкого зменшення стандартної ставки, а також на можливість через систему "ProZorrо.Продажі" придбати послуги за низькою ціною, перегляд ставки на перевезення вантажу за довгостроковими контрактами з узгодженими строками та обсягами з боку АТ "Українська залізниця" жодного разу не відбувся.

24. Наведені зміни ставки плати за використання власних вагонів перевізника абсолютно нівелюють переваги послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами і істотно порушують умови договору. Вагони за довгостроковим замовленням не мають жодних конкурентних переваг. Фактично ТОВ "МНТ-АГРО" взяло на себе збиткові зобов`язання з відправки вантажу у вагонах перевізника, не отримуючи той розмір різниці між стандартною ставкою та ставкою за довгостроковими контрактами. Інші суб`єкти господарювання можуть без довгострокових зобов`язань та меншій ціні отримувати аналогічні послуги.

25. Заявник зазначив, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову до його подачі зумовлено тим, що п.п. 3.15, 7.2 додатку 1-8 до договору передбачено, що замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій, ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, зобов`язаний сплатити неустойку. 26. 31.01.2021 з особового рахунку ТОВ "МНТ-АГРО" № НОМЕР_1 списано 1 087 408,00 грн неустойки за січень 2021, а 28.02.2021 - 1 087 408,00 грн неустойки за лютий 2021 року. Це вказує на те, що існує потенційна можливість списання в майбутньому неустойки, оскільки відповідне право є імперативним у межах створених за власною волею АТ "Українська залізниця" правовідносин, що створює загрозу нівелювання мети звернення з майбутнім позовом до суду - захист майнових інтересів заявника від безпідставного стягнення з нього значного обсягу коштів як неустойки чи блокування можливості здійснення ним своєї господарської діяльності в цілому.

27. Отже, надаючи в користування вагони, АТ "Українська залізниця" розуміє, що контрагенти, уклавши з ним єдиний договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, який поєднує в собі послуги з перевезення вантажів та надання в користування вагонів, будуть змушені сплачувати штрафні санкції за простій вагонів, навіть якщо це відбудеться з вини Залізниці.

28. Крім того, стягнення штрафних санкцій за рахунок коштів, що знаходяться на особовому рахунку, призведе до відсутності або недостатності коштів, у розмірі, необхідному для оплати провізних та інших платежів, що надасть право перевізнику припинити надання послуг за договором та притримати видачу вантажу. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

29. Відповідно до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

30. За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

31. Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

32. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

33. Пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

34. Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

35. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

36. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

37. Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

38. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

39. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

40. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

41. Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

42. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20.

43. Заявник, відповідно до змісту заяви про забезпечення позову, має намір звернутись до суду із позовом до АТ "Українська залізниця" про розірвання з 01.01.2021 додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 і про визнання недійсними п. 3.1.7 та п. 7.2 додатку 1-8 до договору в частині підстав правомірності нарахування позивачу неустойки та її розміру.

44. Отже, у разі задоволення такого позову ТОВ "МНТ-АГРО", таке судове рішення не вимагатиме примусового виконання, тому суду необхідно дослідити, чи достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

45. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що вирішенням вимоги про розірвання додатку 1-8 до договору з 01.01.2021 (у випадку її задоволення) матиме наслідком припинення правовідносин сторін щодо надання послуги з використання вагону-зерновозу з узгодженими строками та обсягами. Це вказуватиме на відсутність правових підстав вважати ТОВ "МНТ-АГРО" таким, що не виконало узгоджені обсяги перевезення, за які можуть бути нараховані санкції. Тобто, задоволення майбутнього позову (у випадку визнання доводів позивача обґрунтованими) матиме своїм правовим наслідком ретроспективну дію щодо прав АТ "Українська залізниця" для застосування відповідних санкції по відношенню до ТОВ "МНТ-АГРО". Отже, такий захід забезпечення позову як заборона здійснювати притримання, утримання, стягнення чи списання з особового рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "МНТ-АГРО" грошових коштів для сплати неустойки та інших штрафних санкцій (штраф, пеня), право на які є предметом судового розгляду, є нерозривно та безпосередньо пов`язаний з цим предметом. Суд вважає, що оскільки зі сторони АТ "Українська залізниця" у січні та лютому 2021 року уже мало місце списання з особового рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "МНТ-АГРО", подібне списання їх у майбутньому носить реальний характер, який може носити критерій надмірного обтяження фінансової спроможності заявника. Це все у своїй сукупності вказує на те, що застосування такої заборони є ефективним запобіжником настання дії, яка може призвести до незворотніх наслідків, або для усунення наслідків якої, у випадку задоволення позову, необхідні значні зусилля.

46. Цими ж аргументами місцевий господарський суд керувався при вирішенні питання вжиття заборони зупиняти та припиняти надання послуг за договором та заборони затримувати видачу вантажу, притримувати вантаж чи застосовувати право застави на майно, переданого як вантаж. Такі обмежувальні заходи зі сторони АТ "Українська залізниця" можуть бути застосовані за невиконання ТОВ "МНТ-АГРО" умов додатку 1-8 до договору, чинність яких з 01.01.2021 є спірною.

47. Апеляційний господарський суд вважає, що такий висновок не відповідає приписам ч.ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

48. Отже, у випадку задоволення позову ТОВ "МНТ-АГРО" про розірвання додатку 1-8 до договору, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не матимуть ефективного впливу на захист прав позивача, оскільки право АТ "Українська залізниця" нараховувати передбачені договором неустойки за його порушення буде припинено лише з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Натомість встановлена судом заборона не позбавить АТ "Українська залізниця", у разі порушення ТОВ "МНТ-АГРО" умов договору у період від дати такої заборони до моменту набрання рішенням у справі за позовом ТОВ "МНТ-АГРО", здійснити нарахування штрафних санкцій та списати кошти з рахунку заявника вже після набрання таким рішенням законної сили, незалежно від результату розгляду справи.

49. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ "МНТ-АГРО" про забезпечення позову, оскільки заявник не навів достатніх доказів та припущень стосовно того, що невжиття, зазначених ним, заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

50. Вимога про визнання недійсними п. 3.1.7 та п. 7.2 додатку 1-8 до договору у частині підстав правомірності нарахування ТОВ "МНТ-АГРО" неустойки та її розміру, з якою заявник має намір звернутись до суду із позовом, також не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб, який просить заявник.

51. Так, відповідно до ст. 204, ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

52. Задовольнивши заяву про забезпечення позову у спосіб, який просило ТОВ "МНТ-АГРО", суд першої інстанції фактично вирішив позов по суті, що суперечить вимозі ч. 11 ст. 137 ГПК України, відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

53. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ "МНТ-АГРО" про забезпечення позову, з яким він має намір звернутись до суду. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

54. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

55. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

56. Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

57. Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову є помилковим і таким, що не відповідає нормам матеріального права, апеляційна скарга АТ "Українська залізниця" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у забезпеченні позову. Судові витрати.

58. Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

59. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України).

60. На підставі викладеного, із заявника на користь АТ "Українська залізниця" належить стягнути 2 270,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/4406/21 скасувати.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МНТ-АГРО" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-АГРО" (вул. Княжий Затон, буд. 21, приміщення 566, 576, м. Київ, 02095, код 40464329) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код 40075815) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 21.05.2021. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді С.В. Владимиренко І.П. Ходаківська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»