Постанова 4857 № 380/3249/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3249/20 пров. № А/857/5251/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Стельмаха П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року (суддя Гавдик З.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту 26.01.2021р.), в адміністративній справі №380/3249/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС К» до Галицької митниці Держмитслужби, про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови, встановив: У квітні 2020 року позивач ТОВ «ОНІКС К» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Галицької митниці Держмитслужби, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів №UA209000/2019/900064/2 від 05.12.2019 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2019 року №UA209180/2019/01430; 2) стягнути з відповідача судовий збір, 4500 грн. вартості проведеної експертизи, витрати на правничу допомогу. Відповідач Галицька митниця Держмитслужби позовних вимог не визнав, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованим, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано Рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за №UA209000/2019/900064/2 від 05.12.2019 року. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2019 року №UA209180/2019/01430. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ТОВ ОНІКС К 4424,65 грн. сплаченого судового збору. У задоволенні присудження позивачу судових витрат на проведення експертизи в сумі 4500 грн. - відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції від 16.01.2021 року не погодився відповідач Галицька митниця Держмитслужби та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає висновки суду в оскаржуваному рішенні такими, що не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, були недоведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД від 05.12.2019 №UA209180/2019/081760, було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товару супровідних документах та виявлено ряд розбіжностей. Вважає апелянт, що подані декларантом основні та додаткові документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість товарів неможливо згідно ч.2 ст.58 МК України. Товар випущено у вільний обіг із застосуванням положень ч.7ст.55 MКУ. Відповідно до вимог ст.57 МКУ було проведено консультації з декларантом та повідомлено про неможливість застосування наступних методів визначення, митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UА500020/2019/011738 від 18.10.2019. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Вважає апелянт, що у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товару UА209000/2019/900064/2 від 05.12.2019, з дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до якого митну вартість скориговано па підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України, а тому таке не підлягає скасуванню. Зазначає апелянт, що у мотивувальній частині рішення суду відсутня оцінку кожного аргументу, наведеного відповідачем. Судом першої інстанції не взято до уваги, що CMR у графі 22 не містить підпису чи печатки відправника. Відзначає скаржник, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. За результатами апеляційного розгляду апелянт Галицька митниця Держмитслужби просить оскаржене рішення суду від 16.01.2021р. скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Позивач ТОВ «ОНІКС К» не погодився з доводами апеляційної скарги, подавши на неї відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції від 16.01.2021р. без змін. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.10.2018 між Компанією STORM-GROUP Sp.z.o.o. (продавець) та ТОВ ОНІКС К (покупець) укладено контракт поставки №ОК 2018/10/02-1, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити Товар відповідно до інвойсів. Відповідно до п.5.2 контракту №ОК2018/10/02-1 загальна вартість контракту складає 400000 євро. Згідно п.5.3 контракту №ОК2018/10/02-1 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку (а.с. 14-19). 25.06.2019 року продавець відвантажив на адресу покупця товар ключі гайкові, ручні, нерозвідні; T type spark plug wrench / Ключ гайковий т-подібний, свічний 3000 шт; T type spark plug wrench / Ключ гайковий т-подібний, свічний 2000 шт; Cross wrench / Ключ гайковий, хрестовин 7600 шт; L type wheel wrench / Ключ гайковий, г-подібний 3000 шт; L type wheel wrench / Ключ гайковий, г-подібний 3000 шт; Cross wrench / Ключ гайковий, хрестовин 5000 шт. на загальну суму 31933,20 дол. США, відповідно до інвойсу N OK2019/12-008 від 03.12.2019 року до Контракту ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 року (а.с. 20). З метою митного оформлення товару по контракту та згідно з інвойсом №OК2019/06-008 від 03.12.2019 року та підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, позивачем 05.12.2019 року було надано до митниці: ЕМД UA №209180/2019/081760 (а.с. 138-139) , копію контракту №ОК2018/10/02-1 від 02/10/2018 року; копію інвойсу N ОК2019/12-008 від 03.12.2019 року; копію CMR від 04.12.2019 року (а.с. 21, 150); копію довідки транспортних витрат ПП Аван-Т №2026 від 03.12.2019 року (а.с. 22, 149); копію рахунку-фактури ПП Аван-Т №2026 від 02.12.2019 року (а.с. 23, 144); копію митної декларації країни відправлення 19PL402010Е1403379 (а.с. 27, 28, 146, 147); копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0324927 від 03.12.2019 року (а.с. 29, 145). За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем 05 грудня 2019 року зроблено висновок, що у зв`язку з відсутністю відомостей про складові митної вартості такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості, митний орган зобов`язав позивача надати додаткові документи, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товари або сировини (а.с. 198). На електронне повідомлення митниці декларант додатково надав 05 грудня 2019 року до митного органу додаткові документи: висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/416 від 04.12.2019 року (а.с. 30-53); прайс-лист продавця (а.с. 155-157); договір №051018/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 05.10.2018 р. між ТОВ «Онікс К» та ПП «Аван-Т» (а.с. 184-186); договір №300816/1-Т про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міському сполученні від 30.08.2016 року між ПП «Аван-Т» та WIELOBRANZOWE PRZEDSIEBIORSTWO AGATA STRUGALA (а.с. 187-188). За результатами розгляду електронної митної декларації UA №209180/2019/081760 від 05.12.2019 року та доданих документів Львівською митницею ДФС у Львівській області прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 №UA209000/2019/900064/2 (а.с. 108-109, 140-141), відповідно до якого митну вартість товару було визначено у сумі 52371,15 доларів США та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2019 №UA 209180/2018/01430 від 05.12.2019 року (а.с. 111-112). Вказаною карткою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з причин: неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішенням рішення про коригування митної вартості товару від 25.11.2019 UA209000/2019/900061/2) ст.54 п.6, ст.55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 №450, наказ МФУ від 30.05.2012 року №631., наказ МФУ від 30.05.2012 року №651. У графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 №UA209000/2019/900064/2 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (інвойси від виробника товару, вартість складових митної вартості, які передбачені зовнішньоекономічним договором); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок між перевізником та експедитором); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: виписку з бухгалтерської документації; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості; під час розгляду документів було встановлено, відповідно до п.3.3 зовнішньоекономічного контракту №ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 тара і упаковка товару не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі №ОК2019/12-008 від 03.12.2019 відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару, а саме тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Також підчас опрацювання документів та вивчення характеру зовнішньоекономічної операції було встановлено з відкритих реєстрів Республіки Польща (www.krs-online.com.pl), що власниками фірми контрагента з польської сторони є громадяни України, що в свою чергу може містити ознаки фіктивності даної зовнішньоекономічної операції. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (інвойси від виробника товару, вартість складових митної вартості, які передбачені зовнішньоекономічним договором); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір та рахунок між перевізником та експедитором); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Додатково наданий прайс-лист не від виробника товарів. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та відсутності інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б ст. 60 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UА500020/2019/011738 від 18.10.2019. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у проведенні митного оформлення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за №UA209000/2019/900064/2 від 05.12.2019 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2019 року №UA209180/2019/01430, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України). Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України). Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України). Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України). Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України). Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України). Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019р. (справа №805/2713/16-а). Крім цього, відповідно до ч.5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно ч.ч. 1-3 ст.54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Колегія суддів звертає увагу, що в частині четвертій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р.. Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Крім цього, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Згідно ч.ч. 1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч.4, ч.5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару інструментальних ключів, поданих 05.12.2019 року до митного оформлення згідно ЕМД UA №209180/2019/081760 на загальну суму 31933,20 доларів США відповідно до Контракту №ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 року та інвойсу №OK2019/12-008 від 03.12.2019 року. У графі 33 оскарженого рішення про корегування митної вартості №UA209000/2019/900064/2 від 05.12.2019р. зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України. Крім того, в даному Рішенні вказано, під час розгляду документів було встановлено, відповідно до п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту №ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 тара і упаковка товару не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі №ОК2019/12-008 від 03.12.2019 відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару, а саме тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Також під час опрацювання документів та вивчення характеру зовнішньоекономічної операції було встановлено з відкритих реєстрів Республіки Польща (www.krs-online.com.pl), що власниками фірми контрагента з польської сторони є громадяни України, що в свою чергу може містити ознаки фіктивності даної зовнішньоекономічної операції. Колегія суддів звертає увагу на те, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Колегією суддів встановлено, що декларант надав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а саме: копію контракту №ОК2018/10/02-1 від 02/10/2018 р.; копію інвойсу №ОК2019/12-008 від 03.12.2019 р.; копію CMR від 04.12.2019 р.; копію довідки транспортних витрат ПП Аван-Т №2026 від 03.12.2019 р.; копію рахунку-фактури ПП Аван-Т №2026 від 02.12.2019 р.; копію митної декларації країни відправлення 19PL402010Е1403379; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0324927 від 03.12.2019 р. Додатково декларант надав митному органу висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/416 від 04.12.2019 р., прайс-лист продавця, договір №051018/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 05.10.2018 р. між ТОВ «Онікс К» та ПП «Аван-Т», договір №300816/1-Т про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міському сполученні від 30.08.2016 р. між ПП «Аван-Т» та WIELOBRANZOWE PRZEDSIEBIORSTWO AGATA STRUGALA. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни судом не встановлено розбіжностей у поданих декларантом документах щодо ціни ввезеного товару. Апелянт (відповідач) зазначає, що в інвойсі ОК 2019/12-008 від 03.12.2019 відсутні дані щодо числових значень вартості товару , а саме - тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару та в графі 22 СМR відсутній підпис відправника і декларантом не було надано проформу. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.«в» п.2 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно з пунктами 3.2 та п, 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 02.10.2018 року №ОК2018/10/02-1 Продавець зобов`язаний поставити Товари в упаковці, що відповідає характеру Товару, що поставляється і забезпечує захист від пошкодження протягом транспортування. Тара і упаковка Товару не повертається і входить у вартість товару. Отже, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму STORM-GROUP Sp.z.o.o. (Польща) та при постачанні товару у тарі та упаковці постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню. Встановлено, що поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару та її вартість входить у ціну товару. На підтвердження цього декларант при заповненні графі «37. Процедура» митної декларації вказав наступне значення «ZZ00», яке позначає незворотну тару. Таким чином, поставка розмитнюваного позивачем товару була здійснена у тарі Постачальника товару, відповідно, її вартість вже входила у ціну товару. Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, шо додатково включаються у митну вартість товару. Вказаним спростовуються доводи скаржника про те, що в інвойсі ОК2019/12-008 від 03.12.2019 відсутні дані щодо числових значень вартості товару , а саме - тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що графа 22 CMR не містить підпису чи печатки відправника, слід зазначити, що в копії CMR, зокрема у графі 22 міститься печатка відправника - STORM -GROUP Sp.z.o.o., що узгоджується зі змістом ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, якою передбачено, що Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Відповідно до п.3 ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Оскільки товар був об`єктом купівлі-продажу, позивач надав саме рахунок-фактуру, який підтверджує вартість придбаного товару, а тому не мав обов`язку надавати до митного оформлення рахунок-проформу, що спростовує відповідні доводи відповідача. Що стосується розбіжностей у декларації країни відправлення щодо вартості товару, то, як пояснює позивач, у декларації країни відправлення вартість товару зазначена у злотих та відповідає вартості товару зазначеному у долученому інвойсі. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Львівська митниця ДФС, приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним 3 методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, використовуючи джерелом інформації для коригування митної вартості: МД №UА500020/2019/11738 від 18.10.2019 року, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, зокрема умови контрактів, партії товару, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішенням. Як уже зазначалося, за умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, лише, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника. Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним. Колегія суддів вважає, що відповідач не підтвердив належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Тому правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована. Суду не доведено наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (статті 57, 60 МК України). Тому доводи апелянта про те, що заявлена митна вартість товару є документально непідтвердженою, суд вважає необґрунтованими. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржуване рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року в адміністративній справі №380/3249/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС К» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 21.05.2021 року