Постанова 4854 № 420/6557/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/6557/20 Категорія: 1060300000 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 03.09.2020 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И Л А : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової академії (м. Одеса) про: - визнання протиправними дій військової академії (м. Одеса) щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року включно; - зобов`язання військової академії (м. Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він з 11 листопада 2014 року по 15 січня 2018 року проходив військову службу у військовій академії (м. Одеса). У період проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 11 січня 2014 року по 15 січня 2018 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову. 03 березня 2020 року позивач звернувся до військової академії (м. Одеса) з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. Проте отримав відмову, у зв`язку з чим звернувся до суду. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовуються із 01 грудня 2015 року). Відповідач у відзиві вказує, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних України з січня 2016 року по січень 2018 року у Міністерства оборони України не було. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової академії (м. Одеса) щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року включно. Зобов`язано військової академії (м. Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги: - суд першої інстанції не враховано, що відповідно до пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 (далі Постанова №1013) підвищено посадові оклади працівникам відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298. Однак, позивач не отримує кошти на підставі постанов Кабінету Міністрів України перелік яких наведено в Постанові№1013. Більш того, позивач є військовослужбовцем, а не працівником; - місяцем для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) в розумінні Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно є січень 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 (далі Постанова №1294), яка набрала чинності з 01 січня 2008 року та якою було востаннє підвищено посадові оклади військовослужбовцям. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року військовою академією (м. Одеса) не оскаржено. Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині позовних вимог ОСОБА_1 в задоволенні яких відмовлено. У відзиві військової академії (м. Одеса) на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги є незаконними та необґрунтованими. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: ОСОБА_1 з 11 листопада 2014 року по 15 січня 2018 року проходив військову службу у військовій академії (м. Одеса). Відповідно до наказу начальника військової академії (м. Одеса) (по стройовій частині) №9 від 15 січня 2018 року Мостика з 15 січня 2018 року виключений зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення. Згідно довідок №6/67/108 від 27 квітня 2020 року виданих військовою академією (м. Одеса) позивачу, у період проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 11 листопада 2014 року по 15 січня 2018 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову. 20 лютого 2020 року позивач звернувся до військової академії (м. Одеса) з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. Листом військової академії (м. Одеса) від 30 квітня 2020 року №6/21/320, відмовлено у задоволенні звернення позивача від 03 березня 2020 року та зазначено, що фінансування на виплату індексації грошового забезпечення в період з 11 листопада 2014 року по 15 січня 2018 року не проводилась. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу положень Постанови №1013 та Постанови №1078 суд доходить висновку, що після вжиття заходів, передбачених п.3 Постанови №1013 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Тому суд першої інстанції вважає, що підстави для застосування місяця "січень 2008 р." як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року відсутні. Колегія суддів частково вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 5-12, 77 КАС України, які регулюють спірні правовідносини. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, а тому відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав позивача, пов`язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації за період 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року, а тому доводи ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними. Таким чином, відсутні підстави вважати, що відбулося порушення прав позивача щодо застосування відповідачем базового місяця, який на думку ОСОБА_1 не повинен застосовуватись. Відповідно до положень ст. 5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. Оскільки виплату та розрахунок індексації відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця, з яким він не погоджується, не є порушеним. Отже, колегія суддів доходить висновку, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2008 року" відсутні. Аналогічного правого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19. Таким чином, колегія суддів вважає передчасними вимоги позивача в частині врахування "січня 2008 року" як базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення за період 01 грудня 2015 року по 15 січня 2018 року. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Разом з тим, колегія суддів зазначає, що застосування судом першої інстанції абз.2 п.3 Постанови №1013 та зазначення, що даний абзац встановлює базовий місяць для обчислення індексації є безпідставними, оскільки вказана правова норма містить застереження про те, що обчислення індексу споживчих цін здійснюється відповідно до Порядку №1078 в редакції з 09 грудня 2015 року. Тобто, абз.2 п.3 Постанови №1013 є бланкетною нормою, яка не може тлумачитися без урахування положень Порядку №1078. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак з помилковим застосування норма матеріального права, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення в частині підстав та мотивів його прийняття. Судові витрати у справі відсутні. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року змінити змінивши мотивувальну частину судового рішення, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні позовних вимог щодо застосування при нарахуванні та виплаті індексації місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) січня 2008 року, є висновки викладені у даній постанові. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 21 травня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.