Постанова 4810 № 942/837/20

Головуючий суду 1 інстанції - Стеценко О. С. Доповідач - Луганська В.М. Справа № 942/837/20 Провадження № 22-ц/810/300/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Луганської В.М. суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю., за участю секретаря: Вовчанської С.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 01 лютого 2021 року, ухвалене судом у складі судді Стеценко О.С., за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» про стягнення заборгованості по орендній платі, відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» про стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 11 червня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач передала відповідачу в платне користування земельну ділянку загальною площею 6,28 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради. Після смерті матері позивачки - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачці як спадкоємиці перейшла спадщина, у виді земельної ділянки з кадастровим номером 4423385900:11:006:0047, розміром 6,2766 га та земельної ділянки з кадастровим номером 4423385900:11:009:0070, розміром 4,3100 га, які знаходяться на території Пісківської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 22.01.2019 року. Відповідно до договорів оренди землі від 11.06.2010 року та 30.06.2010 року, вищезазначені земельні ділянки перебували в оренді у відповідача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська». Відповідно до п.13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміні розмірі земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, в інших випадках, передбачених законом. Відповідач порушив зобов`язання щодо перегляду розміру виплати орендної плати, так, як збільшився розмір земельного податку, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Зазначила, що ніяких послуг в рахунок орендної плати вона не отримувала. На звернення до відповідача отримати повний розрахунок по договорам оренди не надає пояснень, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за користуванням земельною ділянкою площею 6, 28 га за 2015 рік 2178, 75, за 2016 рік -5228, 58 грн, за 2017 рік -8578,

22. За користування земельною ділянкою, площею 6,28 га та площею 4, 31 га складає за 2015 рік 3961, 32 грн, за 2016 рік -9506, 37 грн., за 2017 рік -15794, 45 грн. У відповідності до п.14 договору оренди землі у разі внесення з вини орендаря орендної плати в строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0, 03% несплаченої суми за кожен день прострочення, що станом на липень 2020 року складає 20397, 56 грн. Позивач зазначила, що відповідач не сплатив кошти на поховання матері позивача - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 грн. Позивач зазначила, що неправомірними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду. Просила суд поновити позивачу строки звернення до суду, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі в розмірі 50656, 70 грн, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 36000, 00 грн. Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивачка уточнила заявлені вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі у розмірі 29064, 21 грн, пеню у розмірі 1416, 74 грн, 1000, 00 грн на поховання ОСОБА_2 а всього -53149, 43 грн та моральну шкоду у розмірі 210000, 00 грн. Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 01 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди, відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій позивач посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заявлені вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що п.13 договорів оренди землі, визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів. Суд не врахував довідку Голови управління статистики від 09.07.2020 року про відображення підвищення цін вартості на сільськогосподарську продукцію, земельного податку. Згідно з Податковим кодексом України, рекомендовано підвищити орендну плату від нормативної грошової оцінки від 6% до 12%. Суд не взяв до уваги, що п.9 договору оренди зазначено, що розмір орендної плати не може бути меншим ніж встановлено законодавством. Пунктом 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди землі, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки та повинна бути не меншою 6%. Пунктом 13 договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем встановлено, що розмір орендної плати переглядається кожного разу у разі: зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, в наслідок інфляції, в інших випадках передбачених законом. Відповідач в добровільному порядку не вніс зміни до договору оренди в частині встановлення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки та визначення нового розміру орендної плати в сумі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач зазначила, що направляла відповідачу лист про намір не продовжувати договір оренди, але лист було повернуто, оскільки відповідач знаходився за іншою адресою, що свідчило про небажання відповідача повертати позивачу земельні ділянки, і як наслідок, відповідач продовжував користуватися земельними ділянками до кінця 2017 року. Судом першої інстанції не розглянуто клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення за судовим захистом. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди не врахував всі обставини, якими позивачка обґрунтовувала моральну шкоду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Зазначив, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку приватної власності, а отже і головним документом, що встановлює розмір орендної плати є договір оренди земельної ділянки. Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Пунктом 13 договору оренди передбачені випадки перегляду розміру орендної плати, пунктом 36 визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Однак додаткових угод до договору між позивачем та відповідачем не укладалося, тому орендна плата протягом дії Договору оренди сплачувалася відповідно до умов договору у розмірі 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Відповідно до п. 8 договорів, договір укладено на п`ять років. Відповідач не мав наміру на поновлення договору оренди землі та бажав припинити договірні відносини після закінчення договору оренди землі з позивачем, тому не надсилав на адресу позивача жодних повідомлень про поновлення договору оренди землі, при цьому, керувався п. 37 договору, відповідно до якого дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Врожай з земельних ділянок був зібраний до закінчення дії договору оренди землі, оскільки в 2016 році було засіяно озимий ріпак, врожай якого згідно з технологією вирощування було зібрано у першій декаді липня 2017 року. Зазначив, що моральної шкоди позивачу відповідачем не завдано, оскільки орендна плата за землю нараховувалася та виплачувалася відповідно до умов укладених договорів та вимог чинного законодавства. В судове засідання скаржниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином. Представник відповідача ФГ «АГРО- АВК» в судове засідання не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав свої зобов`язання за договорами оренди землі щодо сплати розміру орендної плати належним чином, не має підстав для нарахування пені та стягнення розміру орендної плати у збільшеному розмірі, яка не передбачена договором оренди землі. Суд дійшов висновку, що вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача коштів у сумі 1000,00 грн на поховання матері не підтверджено належними та допустимими доказами щодо обов`язку відповідача сплатити такі кошти. Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що позивачем не доведено наявність заподіяння такої шкоди позивачці. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду виходячи з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України). Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Частинами першою-третьою статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» (орендар) 11 червня 2010 року було укладено договір оренди землі б/н за умовами якого в оренду передається земельна ділянка ріллі загальною площею 6,28 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради. 11 червня 2010 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» (орендар) 11 червня 2010 року укладено договір оренди землі б/н за умовами якого в оренду передається земельна ділянка ріллі загальною площею 6,28 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради. 30 червня року 2010 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» (орендар) 11 червня 2010 року укладено договір оренди землі б/н за умовами якого в оренду передається земельна ділянка ріллі загальною площею 4, 31 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради. Згідно п.9 вказаних договорів орендна плата вноситься орендарем у змішаній формі (грошовій- згідно письмової заяви орендодавця та з урахуванням можливостей товариства в касі товариства, та, (або) відробітковій. Орендна плата за договором, укладеним між позивачкою та відповідачем становить 1688, 69 грн на рік. Орендна плата за договором оренди, укладеним між ОСОБА_2 від 11 червня 2010 року становить 1688, 69 грн на рік. Орендна плата за договором оренди, укладеним між ОСОБА_2 від 30 червня 2010 року становить 1381, 61 грн на рік. Згідно вказаних вище договорів оренди землі, всі зміни до орендної плати вказуються у додатку № 1 до договору. Розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим від розміру, встановленого діючим законодавством. Пунктом 10 договорів встановлено, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, пропорційно індексу інфляції за минулий рік. Згідно п.11 договорів оренди землі орендна плата вноситься у такі строки: з 01 серпня до 31 грудня - у натуральній формі та (або) відробітковій формі, з 01 по 25 грудня - у грошовій формі. (п.11). Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13). У разі невнесення з вини орендаря орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 % несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 14). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину від 22 січня 2019 року після смерті матері позивачки - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачці як спадкоємцю перейшла спадщина, у виді земельної ділянки з кадастровим номером 4423385900:11:006:0047, розміром 6,2766 га та земельної ділянки з кадастровим номером 4423385900:11:009:0070, розміром 4,3100 га, які знаходяться на території Пісківської сільської ради. Згідно розрахунку орендної плати позивачці з 01 січня 2015 року по 12 липня 2017 року позивачці відповідачем нараховувалася орендна плата в розмір 3% вартості земельної ділянки та виплачена за 2015 рік у розмірі 3638, 52 грн, у 2016 році 4208, 98 грн, у 2017 році по12.07.2017 року у розмірі 2214, 04 грн. Вказані суми орендної плати були отримані позивачкою . Згідно розрахунку орендної плати за 01.01.2015 року - 12.07.2017 року, ОСОБА_2 нараховано орендну плату за оренду земельної ділянки площею 4,3100 га: 3565,13 грн за 2015 рік; 4277,80 грн за 2016 рік; 2250,24 грн за 2017 рік. За оренду земельної ділянки площею 6,2800 га ОСОБА_2 нараховано орендну плату: 4357,51 грн за 2015 рік; 5228,57 гр за 2016 рік; 2750,37 грн за 2017 рік. Зазначені суми орендної плати були виплачені, що не спростовано позивачкою Судом встановлено, що розмір орендної плати згідно договорів оренди землі від 11 червня 2010 року та 30 червня 2010 року нараховано у відповідності до умов договорів оренди земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції та виплачено позивачці. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що відповідач не виконав умови договорів оренди землі щодо сплати орендної плати у розмірі визначеному договорами оренди землі. Судом встановлено, що відповідачем сплачувалася орендна плат згідно вказаних вище договорів оренди землі відповідно до умов договору та відповідно до вимог законодавства. Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам закону. Колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачкою не надано належних доказів спричинення їй відповідачем моральної шкоди. Судом не встановлено протиправних дій відповідача, щодо нарахування та виплаті позивачці орендної плати за договорами оренди землі. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідач відповідно до п.13 договору оренди землі повинен був переглядати розмір орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та те, що пунктом 288.5.2 Податкового Кодексу України визначено, що розмір орендної плати не може бути меншою 6%, виходячи з наступного. У відповідності до статті 288 Податкового Кодексу України (далі ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України). За приписами статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням

115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. З усіх наведених вище положень ПК України та Закону України Про оренду землі вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 року у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 року у справі № 916/3233/16. Як вже зазначалося, вище згідно з пунктом 10 договорів оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Судом встановлено що обчислення розміру орендної плати відповідач проводив з урахуванням індексів інфляції і ця обставина не спростована позивачкою. В той же час, згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Однак, як встановлено судом між сторонами не було укладено додаткових угод до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів. А умови договору оренди землі не містять положень щодо обов`язку відповідача в односторонньому порядку переглядати розмір орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, тому в цій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу. Посилання скаржника на те, що зміна адреси місця знаходження відповідача, унеможливлювало її звернутися до відповідача щодо пролонгації договору та листування не підтверджено належними доказами. Колегія суддів вважає, що суд правильно не прийняв в якості належного доказу наданий позивачкою договір оренди землі, укладений між відповідачем та ОСОБА_4 , оскільки вказаний договір не є предметом судового розгляду у цій справі те не може бути належним доказом невиконання відповідачем обов`язків щодо підвищення орендної плати по договору оренди землі, який було укладено з позивачкою. Тому в цій частині доводи апеляційної скарги не приймаються судом апеляційної інстанції. Не заслуговують на увагу посилання скаржника про те, що відповідач користувався земельною ділянкою до кінця 2017 року, оскільки позивачкою не надано суду доказів того, що відповідач після спливу договору оренди землі продовжував користуватися земельною ділянкою. Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не розглянуту її заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не є підставою для скасування судового рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не в повному обсязі сплатив орендну плату на яку вона розраховувала, чим спричинено їй моральну шкоду не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими по справі обставинами. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержавнням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування оскажуваного рішення по доводам апеляційної скарги не має. ОСОБА_1 відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до п.7 ч.1 ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору відносяться за рахунок держави. Керуючись ст. ст. 259, 375, 382, 383, 384, 386 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 01 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови 20 травня 2021 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: В.А. Коновалова О.Ю. Карташов