LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803209/848/21

від 18.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/797/21 Справа № 209/848/21 Суддя у 1-й інстанції - Байбара Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 6 місяців та стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454,00 грн., за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року водій ОСОБА_1 25 березня 2021 року о 13.00 год., керуючи автомобілем «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по мостовому переходу через р. Дніпро в м. Кам`янське, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку і при виникненні перешкоди не прийняв міри аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автобусом «MAN NL 223», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився праворуч від нього у крайній правій смузі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду змінити в частині накладення стягнення, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що всупереч зазначеному у постанові він свою вину визнав в повному обсязі. Вказує, що судом не обгрунтовано накладення саме такого виду стягнення. Зазначає, що судом не було взято до уваги, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вину визнав в повному обсязі та надав пояснення щодо ДТП, щиро розкаявся, має можливість сплатити штраф, відсутні обставини, що обтяжують покарання, було добровільно відшкодовано матеріальну шкоду власнику автомобіля. Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення. Обставини справи та висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП, в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається. Аналізуючи доводи апеляційної скарги про зміну виду стягнення, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд першої інстанції з достатньою повнотою врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості та характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення і воно є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень. Крім того, судом першої інстанції враховано підвищену суспільну небезпеку вчиненого адміністративного правопорушення, яке відноситься до грубих порушень вимог ПДР України, та внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, а також відсутність обставин, які пом`якшують відповідальність. Доводи ОСОБА_1 про те, що він в суді першої інстанції вину визнав в повному обсязі та щиро кається, не заслуговують на увагу, оскільки щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах справи. Поряд з цим, у матеріалах провадження відсутні дані на підтвердження вчинення ОСОБА_1 зазначених дій. При цьому відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень ОСОБА_1 до нього та мотивувальної частини оскаржуваної постанови останній заперечував факт своєї винуватості у вчиненні ДТП, що ставить під сумнів його доводи про визнання своєї винуватості під час розгляду справи у суді першої інстанції. В матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду не надано доказів того, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності. Той факт, що ОСОБА_1 має можливість сплатити штраф та відсутні обставини, що обтяжують стягнення, не є підставою для зміни накладеного судом першої інстанції стягнення. При цьому хоча ОСОБА_1 зазначає, що суд при визначенні виду стягнення не врахував дані про його особу та обставини, які пом`якшують відповідальність, але й в апеляційній скарзі не наведено жодних підстав для пом`якшення стягнення, а тому немає підстав для зміни виду стягнення. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»