Постанова 4818 № 646/13541/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року м.Харків справа № 646/13541/15 провадження № 22-ц/818/789/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого : Хорошевського О.М. суддів колегії: Бурлака І.В., Яцини В.Б. за участі секретаря Пузікової Ю.С. учасники справи - позивач ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 Треті особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року, постановлене суддею Благою І.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України» про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 04 жовтня 2002 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що сімейні стосунки фактично між ними припинено, збереження сім`ї є неможливим та суперечить інтересам дітей. Вказує, що в період шлюбу 28 вересня 2007 року укладено Кредитний договір № 6807С91, відповідно до умов якого ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», надало ОСОБА_2 кредит у сумі 2 770 000 доларів США зі сплатою процентної ставки 14,0 % річних з кінцевою датою погашення 27 вересня 2014 року для оплати поточних потреб. В цей же день з метою забезпечення зобов`язань за Кредитним договором № 6807С91 укладено Договір іпотеки № 6807Z225, предметом якого є нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0 кв.м, 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв. м, 3-го поверху № 1-40 загальною площею 491,1 кв.м, 4-го поверху № 1-41 загальною площею 497,7 кв.м, 5-го поверху № 1-29 загальною площею 505,8 кв.м, 6-го поверху № 1-26 загальною площею 505,5 кв.м, 7-го поверху № 1-36 загальною площею 499,5 кв.м, 8-го поверху № 1-28 загальною площею 505,0 кв.м, 9-го поверху № 1-34 загальною площею 505,4 кв.м, 10-го поверху № 1-28 загальною площею 502,5 кв.м, 11-го поверху № 1-10 загальною площею 534,9 кв.м в літ. «Д-11» загальною площею 6 224,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначала, що отримані відповідачем кредитні кошти були використані для задоволення поточних потреб при здійсненні ОСОБА_2 підприємницької діяльності. Однак сплата кредитних коштів в сумі 543 385,62 доларів США була здійснена за рахунок коштів, які належали їй як частка у праві спільної сумісної власності. Враховуючи викладене, просила розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 04 жовтня 2002 року; визначити місце проживання дітей з нею; визнати за нею право власності на вказані нежитлові приміщення; покласти виконання зобов`язань за кредитним договором № 6807С91 від 28 вересня 2007 року на ОСОБА_2 . Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2017 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року скасовано. Визнано укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мирову угоду, за умовами якої визнано право власності: - за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0 кв.м, 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв.м, 3- го поверху № 1-40 загальною площею 491,1 кв.м, 5-го поверху № 1-29 загальною площею 505,8 кв.м, 11-го поверху № 1-10 загальною площею 534,9 кв.м в літ. «Д-11» загальною площею 6224,0 кв.м в будинку 126/1 в АДРЕСА_2 . - за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-41 загальною площею 497,7 кв.м, 6-го поверху № 1-26 загальною площею 505,5 кв.м, 7-го поверху № 1-36 загальною площею 499,5 кв.м, 8-го поверху № 1-28 загальною площею 505,0 кв.м, 9-го поверху № 1-34 загальною площею 505,4 кв.м, 10-го поверху № 1-28 загальною площею 502,5 кв.м в будинку АДРЕСА_1 . Провадження у справі закрито. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2017 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до апеляційного суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, допущено неповне з`ясування обставин справи, а також не взято до уваги те, що відповідач використав кредитні кошти не в інтересах сім`ї. звертає увагу, що зобов`язання за кредитним договором є особистим зобов`язанням ОСОБА_2 і має виконуватися особисто ним особисто. 17 травня 2021 року ОСОБА_1 подала клопотання про відмову від позову у частині поділу майна та покладення обов`язків виконання кредитних зобов`язань за ОСОБА_2 . Клопотання вмотивоване тим, що вона в порядку ст. 373 ЦПК України має право відмовитися від позову, тому просила клопотання задовольнити. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарг, з урахуванням клопотання про відмову в частині позовних вимог, судова колегія вважає, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надала суду належних і допустимих доказів того, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, а також, що між сторонами відсутній спір щодо місця проживання дітей, тому такі вимоги безпідставні. Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Розглядом справи встановлено, що 04 жовтня 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У позовній заяві позивачка зазначала, що сімейні стосунки фактично між ними припинено, збереження сім`ї є неможливим та суперечить інтересам дітей. Судова колегія беручи до уваги, що всі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із рішенням суду лише в частині поділу майна подружжя, погоджується з твердженнями суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей. Також судова колегія звертає увагу на те, що сторони в ході розгляду справи у суді першої інстанції зазначили про відсутність спору щодо місця проживання дітей. Щодо клопотання ОСОБА_1 про відмову від позову у частині поділу майна та покладення обов`язків виконання кредитних зобов`язань на ОСОБА_2 судова колегія зазначає наступне. 27 вересня 2007 року було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Харківтранснмашпроект» нежитлові приміщення підвалу №1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0 кв.м, 1-го поверху №1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2- го поверху №1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв.м, 3- го поверху №1- 40 загальною площею 491,1 кв.м, 4-го поверху №1- 41 загальною площею 497,7 кв.м, 5-го поверху №1-29 загальною площею 505,8 кв.м, 6-го поверху№1-26 загальною площею 505,5 кв.м., 7-го поверху №1-36 загальною площею 499,5 кв.м, 8-го поверху №1-28 загальною площею 505,0 кв.м, 9-го поверху №1-34 загальною площею 505,4 кв.м, 10-го поверху №1-28 загальною площею 502,5 кв.м, 11-го поверху №1-10 загальною площею 534,9 кв.м. в літ. «Д- 11» загальною площею 6 224,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки КП «Харківське міське БТІ» від 22 червня 2016 року №2469/2/22-16 станом на 31 грудня 2016 року право власності на вищевказане спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу. 28 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було укладено кредитний договір № 6807С91, за умовами якого відповідач отримав від банку кредитні кошти у розмірі 2 770 000 доларів США з кінцевою датою погашення 27 вересня 2014 року для оплати поточних потреб, з оплатою позичальником комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом не менше 14% річних. 28 вересня 2007 року в забезпечення виконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором було укладено іпотечний договір № 6807Z225, предметом якого є надання відповідачем (іпотекодавцем) у іпотеку банку (іпотекодержателю) вищевказаного нерухомого майна. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про заборону на спірне нерухоме майно та його іпотеку на підставі зазначеного іпотечного договору були внесені 28 вересня 2007 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. Згідно статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для неприйняття відмови ОСОБА_1 від частини позовних вимог не вбачається. За таких обставин судова колегія приймає відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про поділ майна подружжя а саме: нежитлові приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та залишення зобов`язань за ОСОБА_2 зобов`язання за кредитним договором №6807С91 від 28.09.2007 року, рішення в частині цих позовних вимог підлягає визнанню нечинним з закриття провадження у справі. В суді апеляційної інстанції було заявлено про залишення без розгляду заяви про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами і ця відмова прийнята судом апеляційної інстанції. Апеляційну скаргу в частині залишених позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про поділ майна подружжя, саме нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та залишення за ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором №6807С91 від 28 вересня 2007 року. Визнати нечинним рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року в частині відмови у задоволенні цих позовних вимог. Закрити провадження у справі в цій частині провадження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б.Яцина Повний текст судового рішення складено 20 травня 2021 року.