Ухвала КАС ВС № 640/20284/20

УХВАЛА 20 травня 2021 року Київ справа №640/20284/20 адміністративне провадження №К/9901/17322/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Книш Наталії Ігорівни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 640/20284/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 17.07.2020 № 234/2387 в частині нерозміщення в новій структурі ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу аудиту у сфері фінансового забезпечення; - визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в частині нерозміщення на посаді за результатами вивчення рівня професійної компетентності та проведеної співбесіди ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу аудиту у сфері фінансового забезпечення у формі листа № 11183/з від 21.07.2020 з доповіддю щодо виконання штатних заходів у Міністерстві та Додатком - списком осіб, які за результатами вивчення рівня професійної компетентності не можуть бути розміщені на посадах в Департаменті внутрішнього аудиту Міністерства оборони України; - визнати протиправним та скасувати подання від 28.07.2020 до звільнення з роботи 31.07.2020 ОСОБА_1 (вх. № 8575/ДКП від 29.07.2020); - визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу № 200 від 29.07.2020 державного секретаря Міністерства оборони України щодо припинення державної служби та звільнення з роботи ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу аудиту у сфері фінансового забезпечення, 31.07.2020 у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок змін до штату апарату Міністерства оборони України; - поновити ОСОБА_1 на роботі; - зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, з 01.08.2020 по час поновлення на роботі. 07 грудня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо нерозміщення ОСОБА_1 на посаді в новій структурі Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України. Визнано протиправним та скасовано подання відповідального за виконання організаційного заходу від 28.07.2020 про звільнення ОСОБА_1 з роботи 31.07.2020. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу № 200 від 29.07.2020 державного секретаря Міністерства оборони України щодо припинення державної служби та звільнення з роботи ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу аудиту у сфері фінансового забезпечення, 31.07.2020 у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок змін до штату апарату Міністерства оборони України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу аудиту у сфері фінансового забезпечення Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 31.07.2020. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 90 718 (дев"яносто тисяч сімсот вісімнадцять) грн 20 коп. В іншій частині позову - відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині зобов`язання Міністерства оборони України поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу аудиту у сфері фінансового забезпечення Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 31.07.2020 та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів. Стягнуто з Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 грн. 01 квітня 2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. На зазначену постанову суду апеляційної інстанції представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 травня 2021 року. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, судом першої інстанції розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з тим, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи викладене, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху для обґрунтування наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі представник позивача посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як на підстави касаційного оскарження судових рішень. Покликаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин пункту 1 частини першої та частини третьої статті 87 Закону України «Про Державну службу» в редакції, що діяла з 25.09.2019 по 06.03.2021 та не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі №816/654/17 та від 10 березня 2021 року у справі №160/5324/19, що є підставою для касаційного оскарження рішення в силу пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд зазначає, що у випадку посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Суд визнає, що посилання скаржника виключно на рішення Верховного Суду із зазначенням того, що викладені ним висновки не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови, самі по собі не доводять не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не зазначена касаційною скаргою. Таким чином, представнику позивача необхідно довести, що правовідносини у цій справі та у справах №816/654/17 та № 160/5324/19 є подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Крім того, у касаційній скарзі представник позивача зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права - фактичний розгляд апеляційної скарги не відбувалося, суд апеляційної не заслуховував пояснення представників сторін з приводу апеляційної скарги, дослідження доказів носило суто формальний характер, сторонам не надавалася можливість надати пояснення щодо доказів наявних в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції врахував письмові пояснення представника Відповідача, які по суті є доповненням до апеляційної скарги поданим з пропущенням строків встановлених статтею 303 КАС України, чим продемонстрував явну прихильність стороні відповідача в порушення принципів рівності та диспозитивності адміністративного судочинства, що призвело до скасування судового рішення, яке відповідає закону, та є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції в силу частини першої статті 352 КАС України. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Отже у разі не обґрунтування в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та з належним обґрунтуванням зазначеної представником позивача підстави касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, на якій подається касаційна скарга. Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Книш Наталії Ігорівни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 640/20284/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді В.Е. Мацедонська О.В. Кашпур