Постанова 4857 № 460/4311/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/4311/20 пров. № А/857/15256/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Герман О.В., а також сторін (їх представників): від позивача Шевчук В.С.; від відповідача - Довгалюк І.Л.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2020р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській обл. та Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та про віднесення до категорії ризикових платників податків, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Махаринець Д.Є., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 23.10.2020р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 23.10.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 15.06.2020р. позивач Фізична особа-підприємець /ФОП/ ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Державної податкової служби /ДПС/ України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ податкових накладних № 1 від 05.05.2020р. на загальну суму 25680 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 4280 грн. 01 коп.); № 2 від 13.05.2020р. на загальну суму 8677 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1446 грн. 20 коп.); № 3 від 19.05.2020р. на загальну суму 11025 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1837 грн. 50 коп.); визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління /ГУ/ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН: № 1593617/2330506027 від 29.05.2020р.; № 1612092/2330506027 від 04.06.2020р.; № 1612091/2330506027 від 04.06.2020р.; зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 1 від 05.05.2020р. на загальну суму 25680 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 4280 грн. 01 коп.); № 2 від 13.05.2020р. на загальну суму 8677 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1446 грн. 20 коп.); № 3 від 19.05.2020р. на загальну суму 11025 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1837 грн. 50 коп.); визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5561 від 04.02.2020р. щодо віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (Т.1, а.с.1-6). Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії ДПС України щодо зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних: № 1 від 05.05.2020р. на загальну суму 25680 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 4280 грн. 01 коп.); № 2 від 13.05.2020р. на загальну суму 8677 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1446 грн. 20 коп.); № 3 від 19.05.2020р. на загальну суму 11025 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1837 грн. 50 коп.); визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН: № 1593617/2330506027 від 29.05.2020р.; № 1612092/2330506027 від 04.06.2020р.; № 1612091/2330506027 від 04.06.2020р.; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні: № 1 від 05.05.2020р. на загальну суму 25680 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 4280 грн. 01 коп.); № 2 від 13.05.2020р. на загальну суму 8677 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1446 грн. 20 коп.); № 3 від 19.05.2020р. на загальну суму 11025 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1837 грн. 50 коп.); визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5561 від 04.02.2020р. щодо віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській обл. і ДПС України на користь позивача судові витрати у розмірі 4204 грн. з кожного (Т.1, а.с.166-181). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Рівненській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.1 а.с.185-190). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної не перелічуються документи, які зобов`язаний надати платник, а зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, оскільки перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначений п.5 Порядку №

520. В квитанції чітко зазначено підстави зупинення реєстрації податкової накладної, а також які дії має вжити платник податків з метою реєстрації податкової накладної. Зокрема, Комісією ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 1 від 05.05.2020р. додатково зазначено про відсутність наступних документів: ненадання платником копій розрахункових документів на оплату за надані автотранспортні послуги для ПВКФ «Фіалка», ненадання копій документів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин (договорів, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, розрахункових документів на оплату коштів за придбані товари), які були використані для забезпечення надання автотранспортних послуг для ПВКФ «Фіалка»; щодо податкових накладних № 2 від 13.05.2020р. та № 3 від 19.05.2020р. додатково зазначено про відсутність наступних документів: ненадання платником копій розрахункових документів на оплату за надані автотранспортні послуги для ПВКФ «Фіалка», ненадання копій документів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин (договорів, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, розрахункових документів на оплату коштів за придбані товари), які були використані для забезпечення надання автотранспортних послуг для ПВКФ «Фіалка». Вважає, що рішення № 1593617/2330506027 від 29.05.2020р., № 1612092/2330506027 від 04.06.2020р., № 1612091/2330506027 від 04.06.2020р є обґрунтованими, оскільки повідомлення № 1 від 27.05.2020р., № 1 та № 2 від 02.06.2020р. не містили повного пакету документів, передбачених п.5 Порядку 520, достатнього для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Також зазначає, що в 2018 році ФОП ОСОБА_1 придбавала будівельні матеріали, які в 2018 році не реалізовувала, та будівельні роботи не виконувала (згідно виписаних та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних). 28.02.2018р. ФОП ОСОБА_1 згідно податкової накладної № 6 було придбано у ФОП ОСОБА_2 «Арматура 8» на суму 1619232 грн., в тому числі ПДВ 269872 грн., податкової накладної № 4від 28.02.2018р. «Арматура 8» на суму 894456 грн., в тому числі ПДВ 149076 грн. У Приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка» придбано позивачем «Прокат плоск. з вуглецевої сталі, оцинкований в рулонах з полім.покр. 0,5*1250 мм D8004» та «Прокат плоск. з вугл. сталі в рулонах RAL 3005, 0,5*1250 мм» згідно податкової накладної № 10 від 29.01.2018р. на суму 750019 грн. 94 коп., в тому числі ПДВ 125003 грн. 32 коп. У ТзОВ «Торгово-будівельна компанія «Маяк» позивачем 20.02.2018р. було придбано згідно податкової накладної № 583 від 20.02.2018р. «фарбу, ламіновану підлогу, захист для деревини і т.п.» на суму 300000 грн., в тому числі ПДВ 50000 грн. Разом з тим, при наданні транспортних послуг ФОП ОСОБА_1 списує (відносно до податкового кредиту) дизельне пальне та бензин А-92 та А-95. Ухвалою апеляційного суду від 26.01.2021р. повернуто апеляційну скаргу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2020р. по причині неусунення у встановлений судом строк її недоліків (Т.1, а.с.232-233). Позивачем представником адвокатом Шевчуком В.С, діючим на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_1 , скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.20-24). Інший учасник справи ДПС України не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, ФОП ОСОБА_1 є діючим суб`єктом господарювання (дата запису в ЄДР: 12.08.2008р., номер запису: 2 602 000 0000 010294), не перебуває в процесі припинення; є зареєстрованою у контролюючих органах та належить до платників ПДВ з 15.01.2013р., відтак при здійсненні господарської діяльності має право на складання та реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Зареєстрованими видами діяльності ФОП ОСОБА_1 за кодом КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 10.11 Виробництво м`яса; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютери; 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність; код КВЕД 82.30 Організація конгресів і торговельних виставок; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 56.29 Постачання інших готових страв; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. 03.01.2017р. між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ПП «Інформаційно-консалтингова група» (орендодавець) укладено договір оренди транспортних засобів № 03-2017 (Т.1, а.с.8-9). 03.12.2019р. між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ТзОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» (орендодавець) укладено договір оренди транспортних засобів № 03/12-19 (Т.1, а.с.11-12). Відповідно до п.1.1. вказаних договорів ФОП ОСОБА_1 отримала у строкове платне користування значну кількість транспортних засобів за переліком згідно п.1.2. договорів, що підтверджується підписаним сторонами актами приймання-передачі, які є додатками до зазначених договорів (Т.1, а.с.10, 13, 15). Вказані транспортні засоби використовувались ФОП ОСОБА_1 (виконавець) для надання транспортних послуг, пов`язаних з перевезеннями вантажів для контрагентів (замовники), а також для постачання товарів, в тому числі для ПВКФ «Фіалка», з якою ФОП ОСОБА_1 уклала: договір про надання послуг № 1-1/7 від 01.06.2017р. та договір купівлі-продажу № 1-16 від 01.12.2016р. (Т.1, а.с.16, 38). Згідно п.2.2. договору про надання послуг № 1-1/7 від 01.06.2017р. ФОП ОСОБА_1 , як виконавець, зобов`язалася виконати свої обов`язки на умовах даного договору, а замовник зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх. Відповідно до п.3.1. цього договору вартість послуг виконавця, а також зборів та витрат виконавця, пов`язаних з наданням послуг, визначаються за взаємною згодою сторін і фіксуються у письмових заявках та/або актах наданих послуг. Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу № 1-16 від 01.12.2016р. продавець ФОП ОСОБА_1 зобов`язується передати у власність товар (будівельні матеріали та автозапчастини), а покупець ПВКФ «Фіалка» - прийняти та оплатити цей товар. Згідно з п.1.2. цього договору найменування, кількість та ціна за одиницю товару вказується у накладних. На виконання умов договору про надання послуг № 1-1/7 від 01.06.2017р. ФОП ОСОБА_1 надала для ПВКФ «Фіалка» транспортні послуги, що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3 від 05.05.2020р. на загальну суму 25680 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 4280 грн. 01 коп.), товарно-транспортними накладними № Р363 від 17.04.2020р., № Р367 від 21.04.2020р., № Р396 від 27.04.2020р., актом звіряння взаємних розрахунків, рахунком на оплату послуг № 1 від 05.05.2020р. (Т.1, а.с.19-23). Оплата за надані послуги проведена 03.09.2020р., про що до суду позивачем додатково надано банківські виписки (Т.1, а.с.150). У зв`язку із наданням транспортних послуг ФОП ОСОБА_1 по першій із подій (наданням послуг та складення акту прийому-передачі послуг) було виписано податкову накладну № 1 від 05.05.2020р. на загальну суму 25680 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % 4280 грн. 01 коп.), яка була надіслана засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН (Т.1, а.с.25). Відповідно до отриманої квитанції від 20.05.2020р. податкову накладну № 1 від 05.05.2020р. прийнято, реєстрацію зупинено з підстав того, що позивач, як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас контролюючим органом запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1, а.с.26). Згідно квитанцій №№ 1 та 2 від 27.05.2020р. позивачем було подане відповідне повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків, реєстрацію яких зупинено (Т.1, а.с.27-28). В подальшому 29.05.2020р. на адресу позивача через засоби електронного документообігу від Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надійшло рішення № 1593617/2330506027 від 29.05.2020р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.05.2020р. з причин недостатності наданих копій первинних документів для прийняття рішення. У зв`язку із отриманням рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної (яке міститься у квитанції № 2 від 05.05.2020р.), ФОП ОСОБА_1 також дізналася про те, що під час вирішення питання щодо реєстрації або відмови в реєстрації накладної контролюючим органом було застосовано відомості про включення позивача до категорії ризикових платників податків за типом ознаки: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Причиною такого включення була наявність інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності позивачем. На виконання договору купівлі-продажу № 1-16 від 01.12.2016р. ФОП ОСОБА_1 поставлено для ПВКФ «Фіалка» автозапчастини на загальну суму 8677 грн. 20 коп., що підтверджується видатковою накладною № 6 від 13.05.2020р., товарно-транспортною накладною № Р6 від 13.05.2020р. та рахунком на оплату № 4 від 13.05.2020р. Оплата проведена лише 03.06.2020р., про що позивачем під час судового розгляду додатково надані банківські виписки, договори № 1-1/7 від 01.06.2017р. та № 1-16 від 01.12.2016р. (Т.1, а.с.38-40, 150). Вказаний товар ФОП ОСОБА_1 раніше придбала на підставі договору поставки № РВ-119 від 03.01.2019р. у ТзОВ «АГРО ТМ» на загальну суму 9950 грн., що стверджується видатковою накладною № 13617 від 27.12.2019р., товарно-транспортною накладною № 502 від 27.12.2019р. Вказані товари оплачені позивачем, що підтверджується рахунком на оплату № 32433 від 27.12.2019р. та платіжним дорученням № 24 від 09.01.2020р. У зв`язку з наведеним ТзОВ «АГРО ТМ» було видано для ФОП ОСОБА_1 податкову накладну № 712 від 27.12.2019р. на загальну суму 9950 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1658 грн. 33 коп.) (Т.1, а.с.57-62). 13.05.2020р. за наслідками проведення поставки автозапчастин для ПВКФ «Фіалка», позивачем ФОП ОСОБА_1 виписано податкову накладну № 2 на загальну суму 8677 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1446 грн. 20 коп.), яка була надіслана засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН. На виконання договору купівлі-продажу № 1-16 від 01.12.2016р. ФОП ОСОБА_1 було поставлено для ПВКФ «Фіалка» будівельні суміші (пісок) на загальну суму 11025 грн., що підтверджується видатковою накладною № 9 від 19.05.2020р., товарно-транспортною накладною № Р9 від 19.05.2020р. та рахунком на оплату № 2 від 19.05.2020р. Оплата проведена 03.06.2020р., про що під час судового розгляду позивачем додатково надані банківські виписки (Т.1, а.с.66-68, 150). Вказаний товар (пісок) ФОП ОСОБА_1 раніше придбала на підставі договору поставки № 02-12/19-П від 09.12.2019р. у ПП «Галичбудсервіс» на загальну суму 10500 грн., що стверджується видатковою накладною № 1211 від 10.12.2019р., товарно-транспортними накладними № 1211/1, 1211/2, 1211/3 від 10.12.2019р. Оплата за придбаний товар проведена позивачем у повному обсязі, що підтверджується рахунком на оплату № 471 від 09.12.2019р. та платіжним дорученням № 1242 від 10.12.2020р. (Т.1, а.с.86-92). 10.12.2019р. за наслідками господарської операції ПП «Галичбудсервіс» було видано для ФОП ОСОБА_1 податкову накладну № 25 від 10.12.2019р. на загальну суму 10500 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1750 грн.) (Т.1, а.с.93). За наслідком проведенням поставки будівельної суміші (піску) для ПВКФ «Фіалка» ФОП ОСОБА_1 виписано податкову накладну № 3 від 19.05.2020р. на загальну суму 11025 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1837 грн. 50 коп.), яка була надіслана засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН (Т.1, а.с.70). Однак, вказані податкові накладні також не були зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН з підстав того, що позивач, як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас контролюючим органом запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції № 2 від 02.06.2020р. позивачем подане відповідне повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків, реєстрацію яких зупинено (Т.1, а.с.72-73). 04.06.2020р. на адресу позивача через засоби електронного документообігу від Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надійшли рішення № 1612092/2330506027 від 04.06.2020р. та № 1612091/2330506027 від 04.06.2020р., якими у реєстрації названих податкових накладних відмовлено з причин недостатності наданих копій первинних документів для прийняття рішення. Окрім цього, 04.02.2020р. Комісією ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 5561 від 04.02.2020р., яким ФОП ОСОБА_1 віднесено до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (Т.1, а.с.96-97). Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації контролюючим органом не наведено конкретного переліку документів, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а міститься лише загальне посилання на п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо інформації, зазначеної ПН/РК, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Контролюючий орган зобов`язаний був чітко вказати на конкретний перелік необхідних для нього документів. З огляду на викладене, суд першої інстанції вказав, що рішення контролюючого органу в частині віднесення позивача до категорії ризикових платників податків є протиправним, оскільки, не виконавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємства, що були задіяні в таких операціях в спірному рішенні, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та не у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. Позивач надав усі наявні в нього документи, які стосуються правомірності складення податкових накладних, серед яких: договори, акти прийняття-передачі виконаних робіт, видаткові накладні на продаж та купівлю товарно-матеріальних цінностей /ТМЦ/, рахунки на оплату, документи щодо походження основних засобів, використаних в ході здійснення окремих господарських операцій, та щодо походження ТМЦ, постачання яких здійснювалося позивачем. При цьому, операції, по яких зупинена реєстрація податкових накладних, стосуються надання послуг перевезення вантажів, в тому числі під час реалізації раніше придбаних будівельних матеріалів та сумішей. Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин. Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Пунктом 201.16 ст.201 ПК України (у редакції, чинній з 31.12.2017р.) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМ України. Редакція п.201.16 ст.201 ПК України змінена на підставі Закону України № 2245-VIII від 07.12.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону доручено КМ України до 01.03.2018р. визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Наказом Міністерства фінансів України № 566 від 13.06.2017р. затверджено Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», який визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів. Згідно п.2 цього Порядку комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 ст.201 ПК та постановою Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017р. «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації». Разом з тим, постанова КМ України № 190 від 29.03.2017р. «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» втратила чинність на підставі постанови КМ України № 117 від 21.02.2018р., яка також втратила чинність на час прийняття оскаржуваних рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, оскільки була замінена постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Під час судового розгляду встановлено, що позивач упродовж 27.05.2020р.-02.06.2020р. направляв до ГУ ДПС у Рівненській обл. повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Відповідно до п.п.4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з п.п.6 і 7 цього Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. В разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Із наведеного слідує, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно п.п.10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Зі змісту спірних квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних слідує, що контролюючим органом не наведено коректного переліку документів, які необхідні для прийняття рішення саме про реєстрацію відповідної податкової накладної, а лише зазначено «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо інформації, зазначеної ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», тобто контролюючим органом недостатньо чітко зазначено, які саме документи слід надати платнику податків. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач, разом із поясненнями, надав усі наявні в нього документи, що стосуються правомірності складення податкових накладних, які підтверджують здійснення господарських операцій, а саме: договори, акти прийняття-передачі виконаних робіт, видаткові накладні на продаж та купівлю ТМЦ, рахунки на оплату, документи щодо походження основних засобів, використаних в ході здійснення окремих господарських операцій, та документи щодо походження ТМЦ, постачання яких здійснювалося позивачем. Відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. З оскаржуваних рішень Комісії ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних слідує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є ненадання позивачем достатніх документів для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та наявність у позивача як платника податків критеріїв ризиковості. Разом з тим, під час зупинення реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, податковий орган має чітко навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких надасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість такого рішення. Рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії. Так, правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Щодо рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5561 від 04.02.2020р. про віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає таке. 01.02.2020р. набрала чинності постанова КМ України № 1165 від 11.12.2019р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та затверджено порядок прийняття та форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно абз.21 п.6 вищевказаного Порядку передбачено що однією із підстав для виключення позивача із переліку ризикових платників податків є надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином законодавцем передбачено механізм оскарження дій та рішень контролюючого органу щодо внесення платника податків до категорії ризикових. Внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає йому у провадженні нормальної господарської діяльності з огляду на те, що обумовлене рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Відповідно до інформації, яка міститься у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, позивач, як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Як встановлено під час судового розгляду, контролюючий орган при здійсненні опрацювання податкових накладних, складених позивачем, здійснює посилання на рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків. 04.02.2020р. через засоби електронного зв`язку в Електронному кабінеті платника податків позивач отримав рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 5561 від 04.02.2020р. З наведеного рішення контролюючого органу вбачається, що позивача віднесено до категорії платника за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Згідно п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення Як вбачається із п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), останній вказує на таку ознаку ризиковості як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Аналіз рішення про відповідність/невідповідність позивача, як платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків № 5561 від 04.02.2020р. та п.8 Критеріїв ризиковості, дає підстави для висновку про те, що у контролюючого органу станом на 04.02.2020р. була наявна певна інформація про те, що операції які здійснюватиме ФОП ОСОБА_1 у травні 2020 року (через три місяці з дня прийняття такого рішення), будуть завідомо неправомірні - ризикові. Разом з тим, таке рішення контролюючого органу щодо віднесення позивача до категорії ризикових за п.8 Критеріїв свідчить про порушення принципу правомірності рішень платника податків. Так, відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку. Як слідує з матеріалів справи, ГУ ДПС у Рівненській обл. прийнято рішення про віднесення ФОП ОСОБА_1 без проведення будь-якої об`єктивної оцінки її діяльності. Вказаним рішенням податковий орган завідомо умисно погіршив становище позивача як платника податків. При цьому, податковий орган не проводив перевірок її діяльності, не направляв запитів, що стосуються особливостей її господарської діяльності, не відбирав у позивача пояснень на предмет перевірки достовірності наявної податкової інформації. З огляду на зазначене, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння ФОП ОСОБА_1 ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в ЄРПН та з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої податкової накладної, складеної нею в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної нею податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження. Рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. в частині віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, саме по собі значно погіршує правове становище позивача, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня. Окрім того, прийняття такого рішення суб`єктом владних повноважень впливає на ділову та господарську репутацію позивача, адже контрагенти позивача, будучи обізнаними про віднесення позивача до переліку ризикованих платників уникатимуть господарських правовідносин з таким платником, що значно може відобразитися на фінансово-економічному стані платника. Відомостями ЄРПН підтверджуються факти зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН з моменту прийняття рішення про включення позивача до категорії «ризикових». Разом з тим, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на судову практику з подібних спорів, проте зазначені рішення/постанови стосується попереднього діючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 117 від 21.02.2018р., який припинив свою дію із набрання чинності новим Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. В доводах апеляційної скарги ГУ ДПС у Рівненській обл. вказує на те, що позивача було відносено до категорії ризикових у зв`язку із тим, що у її діяльності не прослідковується реалізація раніше придбаних товарів (будівельних матеріалів). З представлених позивачем матеріалів справи, які підтверджують проведення господарських операцій, зі змісту господарських операцій, по яких зупинена реєстрація податкових накладних, слідує, що зазначені операції стосуються надання послуг перевезення вантажів, в тому числі під час реалізації раніше придбаних будівельних матеріалів та сумішей. Згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. В розглядуваному випадку контролюючий орган формував свої висновки фактично на припущеннях, оскільки останній вказує на те, що діяльність позивача щодо придбання будівельних матеріалів без наступної їх реалізації, є підозрілою та водночас наголошує, що у зв`язку з тим, що позивач віднесений до категорії ризикових (підозрілих), то подальші операції позивача, в тому числі щодо реалізації таких будівельних матеріалів та надання супутніх транспортних послуг є також підозрілими (ризиковими). Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у відповідачів не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних № 1 від 05.05.2020р. на загальну суму 25680 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 4280 грн. 01 коп.); № 2 від 13.05.2020р. на загальну суму 8677 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1446 грн. 20 коп.); № 3 від 19.05.2020р. на загальну суму 11025 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 1837 грн. 50 коп.). При цьому, судом першої інстанції правильно визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5561 від 04.02.2020р. щодо віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Аналіз спірних податкових накладних свідчить про їх відповідність тим вимогам, які до них висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначених накладних. Застосовуючи такий спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р. Зокрема, пунктом 19 цього Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Відповідно до п.20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної. Частиною другою ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «

50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. the United Kingdom), пп. 2836. Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia». заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-П)». За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96). Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів. В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Рівненській обл. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2020р. в адміністративній справі № 460/4311/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Рівненській обл. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 19.05.2021р.