Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/16452/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/16452/20 пров. № А/857/4597/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №140/16452/20 (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, в якому просила: а) визнати протиправною та скасувати відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, у формі наказу №3- 5432/15-20-СГ від 30.07.2020 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»; б) зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ), Любомльського району, Волинської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації шляхом поділу земельної ділянки, кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га. Рішенням від 08 лютого 2021 року Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 30.07.2020 № 3-5432/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої за межами населених пунктів Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції обрав неефективний спосіб відновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржений наказ від 30.07.2020 було прийнято вдруге, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі №140/6028/20, яким було визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24.12.2019 та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача. Зазначає, що у разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання. З огляду на викладене, просить змінити рішення суду першої інстанції, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення у новій редакції: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована за межами населених пунктів Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області, із земель державної власності, шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723383700:05:002:0483, загальною площею 48,5121 га. Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права. На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 12.11.2019 позивач ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ), шляхом поділу земельної ділянки, кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га. До свого клопотання (зареєстроване відповідачем 26.11.2019 за №К-4428/0/94/19) позивач долучила, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки. Наказом від 24.12.2019 №3-3647/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» ГУ Держгеокадастру у Волинській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельної ділянки, розташованої на території Любомльської ОТГ, орієнтовним розміром земельної ділянки 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: у зв`язку з відсутністю пропозиції щодо погодження Любомльської об`єднаної територіальної громади Любомльського району Волинської області щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». Вказаний наказ був оскаржений у судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі №140/6028/20, яке набрало законної сили 07.08.2020, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24.12.2019 №3-3647/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Підгородненської сільської ради Любомльського району Волинської області, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га. На виконання рішення суду ГУ Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянуло клопотання позивача та наказом від 30.07.2020 № 3-5432/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка є частиною проінвентаризованої за кошти Державного бюджету земельної ділянки площею 48,5121 га кадастровий номер 0723383700:05:005:0483, яка включена до переліку та в найближчий термін буде передана відповідно статті 117 Земельного кодексу України в комунальну власність Любомльській міській раді Любомльського району. Позивач, не погоджуючись із таким наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області, звернулася з позовом до суду. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, проте таких обставин судом не встановлено, а оцінка правомірності наказу про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведено в такому наказі. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Згідно з ч. 6, 7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тобто, відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою лише невідповідність місце розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Як слідує з матеріалів справи, Наказом від 30.07.2020 року № 3-5432/15-20-СГ Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Підгородненської сілської ради (Любомльська обєднана територіальна громада) Любомльського району Волинської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка є частиною проінвентаризованої за кошти Державного бюджету земельної ділянки площею 48,5121 га кадастровий номер 0723383700:05:005:0483, яка включена до переліку та в найближчий термін буде передана, відповідно статті 117 Земельного кодексу України, в комунальну власність Любомльській міській раді Любомльського району. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад (чинного на час виникнення спірних правовідносин) Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити: формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України; передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок; здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні) Наказом від 30.07.2020 року №3-5432/15-20СГ Головне управління відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на те, що бажана до відведення земельна ділянка є частиною проінвентаризованої за кошти Державного бюджету земельної ділянки площею 48,5121 га кадастровий номер 0723383700:05:005:0483, яка включена до переліку та в найближчий термін буде передана, відповідно статті 117 Земельного кодексу України, в комунальну власність Любомльській міській раді Любомльського району. Разом з тим, відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113, наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 №485, Положення про ГУ Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.11.2020 №53), наказом Головного управління від 24.02.2021 №52-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність передано Любомльській територіальній громаді в особі Любомльської міської ради Любомльського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 166,3917 га, в тому числі і земельну ділянку площею 48,5121 га кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 згідно акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, який підписаний начальником Головного управління В. А. Боярчуком та головою Любомльської міської ради Р.В. Ющуком. Отже, на час розгляду справи апеляційним судом, земельна ділянка площею 48,5121 га кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 згідно акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, який підписаний начальником Головного управління В. А. Боярчуком та головою Любомльської міської ради Р.В. Ющуком, передана Любомльській територіальній громаді. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне наголосити, що факт передачі вказаної земельної ділянки відповідній ОТГ має наслідком обмеження прав відповідача щодо розпорядження чи прийняття будь яких рішень відносно земельної ділянки площею 48,5121 га кадастровий номер 0723383700:05:002:0483. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №140/16452/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим Р. Й. Коваль Повне судове рішення складено 18.05.2021.