Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/8278/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8278/20 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року (суддя Тарасишина О.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 19.03.2021) про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року за позовом ОСОБА_1 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови 25 серпня 2020 року у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано в довідці управління СБУ в Одеській області №49 від 03.08.2020 року, а також у здійсненні відповідних виплат з урахуванням вже виплачених сум. ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 06.08.2020 року про перерахунок пенсії на підставі довідки управління СБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення №49 від 03.08.2020 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року змінено у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року залишено без змін. 9 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року. На обґрунтування поданої заяви позивач, з посиланням на частини 1 та 2 статті 382 КАС України зазначив, що, незважаючи на те, що рішення суду у справи №420/8278/20 набрало законної сили 02 лютого 2021 року, відповідач станом на 06 березня 2021 року його не виконав. На переконання заявника наведене свідчить, що посадові особи ГУ ПФУ в Одеській області здійснюють противоправну діяльність та умисно не виконують рішення суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у задоволенні заяви позивача було відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою встановити судовий контроль за виконанням судового рішенням та зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення суду. В доводах апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав будь-якої правової оцінки діям ГУ ПФУ в Одеській області щодо протиправної бездіяльності при виконані рішення суду по справи №420/8278/20, яка вчинена всупереч вимог статей 46, 129-1 Конституції України та статей 14, 370, 371 КАС України. Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, додаткові письмові пояснення до неї від 17.05.2021 року, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Відмовляючи у задоволені заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 31 липня 2018 року по справі №235/7638/16-а виходив з того, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлюється судом саме при вирішенні справи по суті, а у подальшому питання виконання рішення суду підлягають розгляду та вирішенню у порядку статті 383 КАС України. Перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положенням Основного Закону про обов`язковість судового рішення кореспондують з приписами частини другої статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. До того, за правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Аналіз наведених норм права свідчить, що підставою покладення на суб`єкта владних повноважень такого обов`язку є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 березня 2021 року у справі №9901/226/19. У постанові від 14 травня 2020 року по справі №800/320/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. ОСОБА_1 , звертаючись до суду першої інстанції 9 березня 2021 року та наполягаючи на необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справи №420/8278/20, яке набрало законної сили 02 лютого 2021 року, у своєї заяві стверджував, що станом на 06 березня 2021 року не воно не виконано, незважаючи на те, що ОСОБА_1 звертався до пенсійного органу з відповідною заявою ще 05.02.2021 року. Проте, будь-яких доказів на підтвердження зазначеного до суду першої інстанції заявником надано не було. Також, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до виконавчої служби, як передбачено ст. 373 КАС України. При цьому, відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ураховуючи, що ОСОБА_1 не надав до суду першої інстанції доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтованість заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, також не надав аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів через можливість залишення судового рішення невиконаним або що для його виконання доведеться докласти значних зусиль не навів, у суду першої інстанції на час звернення позивача із заявою були відсутні належні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року. Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції, дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Поряд з цим, за наявності відповідних обставин, ОСОБА_1 не позбавлений права в порядку статті 382 КАС України повторно звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою. Водночас, колегія суддів не надає оцінки доданої до апеляційної скарги копії заяви ОСОБА_1 до пенсійного органу від 05.02.2021 року (а.с. 118), оскільки в матеріалах справи відсутні докази про її надання до суду першої інстанції та апелянтом не наведено підстав неможливості їх подання. При цьому, згідно до частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Підсумовуючі викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , проте з мотивів, наведених у цій постанові. Варто також зауважити про помилковість посилання суду першої інстанції на додаткову постанову Верховного Суду від 31 липня 2018 року по справі №235/7638/16-а, оскільки у зазначеній справі не було сформульовано висновку щодо питання встановлення судового контролю після прийняття судом рішення. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року про відмову у встановлені судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі без змін з мотивів, наведених у цій постанові. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов