LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/3305/2020

від 13.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 р.Справа № 520/3305/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.08.20 по справі № 520/3305/2020 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська обл., Сахновщинський р-н, с. Сугарівське, вул. Поштова, буд. 23, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що під час проведення перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська обл., Сахновщинський р-н, с. Сугарівське, вул. Поштова, буд. 23, було встановлено, що вони експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, 8, м. Харків, 61013) до Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області (вул. Поштова, буд. 23, с. Сугарівське, Сахновщинський р-н, Харківська обл., 64508) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контрою) - задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська обл., Сахновщинський р-н, с. Сугарівське, вул. Поштова, буд. 23, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, представник апелянта в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не наведено достатніх підстав для висновку про те, що визначені в складеному Сахновщинським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області за наслідками позапланової перевірки ДНЗ акті від 10.01.2020 року № 1 заходи щодо порушень, які необхідно на думку позивача вчинити відповідачу, самостійно (без вирішального впливу іншого заздалегідь непередбачуваного, невідворотного та нездоланного фактору) здатні спричинити виникнення ризику життю та здоров`ю людей. Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження здатності цих обставин спричинити негативні наслідки для життя і здоров`я людини по кожному окремому порушенню. Крім того, апелянт зазначає, що ДНЗ здійснені заходи шодо усунення частини виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме; укладено договір № 36 від 08.07.2019 року на замір опору ізоляції; проведено перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (акт №1-21 від 08.07.2019 р.); доукомплектовано пожежний щит, зокрема, придбано вогнегасники, встановлено ящик з піском, протипожежне покривало, лом, лопати, сокири; надіслано листа до відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради щодо необхідності вжити заходів до усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15.01.2021 р. № б/н; надіслано листа Сахновщинському селищному голові від 19.01.2021 р. № 01 - 17і 19 щодо виділення додаткових коштів на усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки; отримано листа Сахновщинської селищної ради від 03.02,2021 № 02-16/135 шодо виділення коштів для усунення виявлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Апелянт вважає, що відсутні докази реальної загрози життю та здоров`ю людей, та позивач як суб`єкт владних повноважень таких відомостей не надав, безпідставне припинення використання будівлі школи призведе до негативних наслідків насамперед для дітей. Апелянт наголошує, що виявлені заходи щодо порушень, які необхідно на думку позивача вчинити відповідачу, можливо здійснити лише планомірно, і застосування радикального заходу, яким є фактично закриття навчального закладу, є надмірним. Також позивач вважає, що обраний судом захід реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі дошкільного навчального закладу передбачає обмеження конституційного права громадян передбаченого ст.2, 53 Конституції України. Позивач та відповідач не скоритсались своїм правом та не надали до Другого апеляційного адміністративного суду відзиви на апеляційну скаргу відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 09.01.2020 року по 10.01.2020 року Сахновщанським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська обл., Сахновщинський р-н, с. Сугарівське, вул. Поштова, буд.

23. Зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/1-19, наказу від 08.01.2020 року №3 Про проведення позапланових перевірок об`єктів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, посвідчення на проведення перевірки від 09.01.2020 року №1 Сахновщанського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 10.01.2020 року №

1. Відповідно до акту, складеного за результатами перевірки Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська обл., Сахновщинський р-н, с. Сугарівське, вул. Поштова, буд. 23, було встановлено, що будівлі Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: - в будівлях ДНЗ не проведено обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покриттів. (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - світлові покажчики «Вихід» в будівлях ДНЗ відсутні (підтверджується відсутністю покажчиків); - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в будівлях ДНЗ здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - в будівлях ДНЗ не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - будівлі ДНЗ не обладнані захистом від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - будівлі ДНЗ не обладнані системами протипожежного захисту (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - на території ДНЗ відсутні пожежний гідранти та пожежні резервуари; - на території ДНЗ пожежний щит не доукомплектований первинними засобами пожежогасіння у повній мірі. Будівлю котельні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння в повній мірі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до суду не надано доказів повного усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки, які було зафіксовано перевіряючими у акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 10.01.2020 року №1. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі-органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності. Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Згідно ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України. У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації. За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування. Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Приписами ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України). Колегія суддів зазначає, що сиемний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель. Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві. Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей. З матеріалів справи вбачається, що будівлі Комунального закладу "Сугарівський заклад дошкільної освіти" (ясла-садок) Сахновщинської районної ради Харківської області експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: - в будівлях ДНЗ не проведено обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покриттів. (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - світлові покажчики «Вихід» в будівлях ДНЗ відсутні (підтверджується відсутністю покажчиків); - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в будівлях ДНЗ здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - в будівлях ДНЗ не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - будівлі ДНЗ не обладнані захистом від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - будівлі ДНЗ не обладнані системами протипожежного захисту (підтверджується відсутністю акта виконаних робіт); - на території ДНЗ відсутні пожежний гідранти та пожежні резервуари; - на території ДНЗ пожежний щит не доукомплектований первинними засобами пожежогасіння у повній мірі. Будівлю котельні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння в повній мірі. Пунктом 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Відповідно пункту 24 частини першої зазначеної вище статті Кодексу, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил). Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом. Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки). Колегія суддів звертає увагу, що суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Відтак, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт із повідомленням відновлення господарської діяльності. У випадку, якщо органом державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт, не буде належним чином розглянуто повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень, відповідач не позбавлений правом оскаржити вказані дії або бездіяльність у визначеному законом порядку. Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи до суду не надано доказів повного усунення виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а надані до суду копії договору №36 від 08.07.2019 року, акту №1-21 від 08.07.2019 року не можуть вважатися судом належними доказами усунення виявлених порушень, оскільки з огляду на дату їх складення були наявні у відповідача на момент проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем до суду не надано доказів повного усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки, які було зафіксовано перевіряючими у акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 10.01.2020 року №1. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо застосування заходів реагування у сфері пожежної безпеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року по справі № 520/3305/2020 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 по справі № 520/3305/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 20.05.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»