Постанова 4851 № 480/5679/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 р. Справа № 480/5679/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2021, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 18.03.21 по справі № 480/5679/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Ухвалою суду від 18.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДФС у Сумській області про роз`яснення рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/5679/20. 11.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання ГУ ДФС у Сумській області подати звіт про виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 ГУ ДФС у Сумській області надано довідку про розмір грошового забезпечення позивача, однак відповідачем внесено в офіційний документ завідомо неправдиві відомості. На думку позивача відповідач, являючись суб`єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, не виконав судове рішення, яке набрало законної сили, що дає підстави вважати рішення невиконаним без поважних причин. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року про відмову у встановленні судового контролю, та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач усіляко затягує виконання рішення, і лише 23 лютого 2021 року, своїм листом надіслав позивачеві копію довідки, яка ним була подана до ГУ ПФУ в Сумській області, не здійснивши розрахунок визначених судом надбавок, вказуючи в примітках про те, що начеб-то такі надбавки не виплачуються через недостатнє фінансування. Позивач вважає, що відповідач фактично не виконує судове рішення в частині здійснення розрахунку надбавок та доплат, як було визначено резолютивною частиною рішення суду, позивач був вимушений 11.03.2021 року звернувся до Сумського окружного адміністративного і суду із заявою про встановлення судового контролю за його виконанням. На думку позивача, суд першої інстанції не надав належної оцінки дій відповідача щодо виконання останнім рішення суду в частині обов`язкового зазначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням "підполковник", надбавка за вислугу років 45 %, надбавка за особливі умови служби 50 %, надбавка за службу на посаді слідчих 25 %, надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливих завдань 50 %; премія щомісячна в розмірі 68,96 %, разова премія; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; матеріальна допомога на оздоровлення; вихідна допомога при звільненні. Позивач вважає, що таке твердження суду першої інстанції є передчасним та хибним, оскільки судом залишено поза увагою твердження позивача, що всупереч прийнятому рішенню суду, відповідач не виконав вимогу щодо зазначення в довідці «розмір грошового забезпечення з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, отже фактично відповідачем не здійснено обов`язкового зазначення ряду надбавок і доплат всупереч прийнятому рішенню суду. Відповідач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, де зазначає, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Відповідач вважає, що на момент виникнення у ОСОБА_1 права на перерахунок його пенсії, нормативно-правовими актами не передбачено виплати таких складових грошового забезпечення військовослужбовців, які визначені рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020, а тому, згідно п. 5 Порядку № 45 такі надбавки не підлягають врахуванню при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 і не можуть бути включені в довідку для здійснення такого перерахунку. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області задоволено, визнано протиправними дії ГУ ДФС у Сумській області щодо відмови у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ в Сумській області оновленої довідки ОСОБА_1 за відповідною посадою - начальника слідчого відділу головного управління податкової міліції ДПІ м. Суми, станом на 05.03.2019, про розмір грошового забезпечення з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій та зобов`язано ГУ ДФС у Сумській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Сумській області нову довідку ОСОБА_1 за відповідною посадою, станом на 05.03.2019, про розмір грошового забезпечення з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням "підполковник", надбавка за вислугу років 45 %, надбавка за особливі умови служби 50 %, надбавка за службу на посаді слідчих 25 %, надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливих завдань 50 %; премія щомісячна в розмірі 68,96 %, разова премія; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; матеріальна допомога на оздоровлення; вихідна допомога при звільненні. Обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю, позивач зазначив, що ГУ ДФС у Сумській області видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , однак вказано в ній неправдиві відомості. Рішенням суду, яке виконувалося, відповідача зобов`язано ГУ ДФС у Сумській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Сумській області нову довідку ОСОБА_1 за відповідною посадою, станом на 05.03.2019, про розмір грошового забезпечення з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням "підполковник", надбавка за вислугу років 45 %, надбавка за особливі умови служби 50 %, надбавка за службу на посаді слідчих 25 %, надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливих завдань 50 %; премія щомісячна в розмірі 68,96 %, разова премія; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; матеріальна допомога на оздоровлення; вихідна допомога при звільненні. Приймаючи рішення про відмову у встановленні судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі № 480/5679/20, а саме підготовано та надано до ГУ ПФУ в Сумській області нову довідку ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У частинах першій, другій статті 382 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012). Згідно зст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68). В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). У справі «Сорінг проти Об`єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені положеннями ст. 382 КАС України, частиною 1 якої визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу норм статті 382 КАС України слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд. Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Використання у приписах вказаної статті словосполучення "суд, який ухвалив» дає підстави для висновку, що для встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення у справі повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 по справі № 286/766/17, які суд, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин. З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду від 08.10.2020 року, відповідача зобов`язано ГУ ДФС у Сумській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Сумській області нову довідку ОСОБА_1 за відповідною посадою, станом на 05.03.2019, про розмір грошового забезпечення з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням "підполковник", надбавка за вислугу років 45 %, надбавка за особливі умови служби 50 %, надбавка за службу на посаді слідчих 25 %, надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливих завдань 50 %; премія щомісячна в розмірі 68,96 %, разова премія; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; матеріальна допомога на оздоровлення; вихідна допомога при звільненні. На виконання судового рішення ГУ ДФС у Сумській області підготовано та надано до ГУ ПФУ в Сумській області нову довідку ОСОБА_1 від 23.02.2021 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року із додатковими видами грошового забезпечення за відповідною посадою. Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі № 480/5679/20, з підстав виконання судового рішення щодо підготовки та надання до ГУ ПФУ в Сумській області нової довідки ОСОБА_1 . Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року по справі № 480/5679/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 по справі № 480/5679/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко