Постанова Миколаївський апеляційний суд № 521/18038/20

19.05.21 22-ц/812/899/21 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 521/18038/20 Провадження № 22-ц/812/899/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2021 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах : головуючого Темнікової В.І., суддів Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання Богуславською О.М., за участі представника позивача Приходько Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Репушевської О.В. в приміщенні того ж суду, за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В : У жовтні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 23 239,77 грн за кредитним договором № б/н від 09.10.2019 року, а також про стягнення судових витрат у справі. В позовній заяві зазначає, що АТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк». 31.10.2018 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується статутом АТ «Універсал Банк». Позовні вимоги обґрунтовані тим, у жовтні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» запустило новий проект mоnobank, в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки mоnobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках mоnobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту mоnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 9 жовтня 2019 року відповідачка звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету заяву до Договору про надання банківських послуг від 09.10.2019 року. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Крім того, в Анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору. Таким чином, 09.10.2019 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних). Взятий на себе обов`язок позивач виконав належним чином, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У відповідачки прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 4.16 п. 4 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 01.04.2020 року направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п. 4.18, 4.19 кредит став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 , яка утворилась станом на 24.06.2020 року, становить 23 239,77 грн (тіло кредиту). Посилаючись на викладені обставини, АТ «Універсал Банк» просило позов задовольнити та стягнути з відповідачки на його користь зазначену заборгованість, а також судові витрати. Заочним рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 3 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з зазначеним рішенням суду, АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ «Універсал Банк». В апеляційній скарзі зазначає, що відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору, а надані позивачем копії Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не можуть підтверджувати факт існування боргу, оскільки в цих документах немає жодного посилання на відповідача, вони ним не підписані, а також не долучено самого договору, на укладення якого підписувалась Анкета-заява. У витязі із «Тарифів Банку» жодних належних доказів про те, що відповідач отримував кредит, немає. Також, у рішенні суду зазначено, що банком не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру кредитного ліміту, відсотків за користування ним. Сама сума отриманого кредиту позивачем чітко не зазначена та належними і допустимими доказами не доведена, що свідчить про те, що правові підстави для задоволення позову відсутні. Проте, суд не врахував, що особливістю проекту mоnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення, що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту ОСОБА_2 картки mоnobank. Згідно скріншоту з сайту http://www.monobank.ua/terms вбачається, що правила в редакції від 13.09.2019 року були дійсні в період з 13.09.2019 року по 09.10.2019 року, а анкету заяву клієнтом було підписано 09.10.2019 року відповідно саме в цей період були дійсні правила в редакції від 13.09.2019 року. А отже, відповідач на час підписання анкети заяви не міг бути ознайомлений з будь якими іншими правилами. Згідно ч. 1, 8 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Кредитодавець на власний вибір розміщує для зацікавлених осіб у приміщеннях, де здійснюється обслуговування клієнтів, інформацію в письмовому вигляді про тарифи та умови, на яких він надає споживчі кредити, та/або розміщує таку інформацію на своєму офіційному веб-сайті. Враховуючи, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, та такі правила є загальнодоступними на сайті Банку, то апелянт стверджує, що ОСОБА_1 була ознайомлена саме з Умовами, які діяли на дату підписання анкети-заяви, тобто з Умовами та правилами в редакції від 13.09.2019 року. Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи. Таким чином, з використанням власного пін-коду відповідачка по справі має цілодобовий доступ до тарифів та реальну можливість з ними ознайомлюватись. Крім того, апелянт звертає увагу на специфіку договору mоnobank. Він не є договором ПАТ КБ «Приват Банк», на судову практику якого посилається суд першої інстанції у своєму рішенні. Оскільки проект mоnobank не є ідентичним кредитним карткам, виданим ПАТ КБ «Приват Банк», так як в правилах ПАТ КБ «Приват Банк» відсутні дати прийняття правил, дати затвердження правил, що позбавляло суди можливості визначити часовий діапазон дії таких правил чи внесення змін, такі правила не надавались в мобільному додатку. Також, в Анкеті-заяві відповідачем зазначено мобільний номер, що є фінансовим номером та засобом ідентифікації для доступу до мобільного додатку, а отже відповідач має змогу ознайомлюватись з тарифами банку. Крім того, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні вказав про відсутність у позовній заяві чітко зазначеної суми отриманого кредиту. Однак, дана обставина пояснюється саме передбаченою і погодженою сторонами договору можливістю коригування встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 грн., протягом всього строку користування кредитними коштами. Зокрема, з пуш-повідомлення, яке надсилалося клієнту вбачається, що 09.10.2019 року позичальнику було надано кредитний ліміт по картці в сумі 10000 грн, які вперше вона використала 09.10.2019 року, а саме: 09.10.2019 р. ОСОБА_1 використала перші кредитні кошти в розмірі - 470, 00 грн., після чого залишок кредитних коштів на рахунку позичальника становив 9530 грн. Дані обставини підтверджуються випискою про рух коштів по картці від 22.03.2021 року. 14.12.2019 року, враховуючи високе кредитне навантаження позичальника у інших банках, позивачем будо змінено кредитний ліміт у бік зниження до 9800 грн. Також, апелянт вказує, що з виписки про рух коштів по картці НОМЕР_1 від 22.03.2021 року, чітко вбачається, що відповідачка розпочала користуватися кредитними коштами з 09.10.2019 року, а саме : використала кредитні кошти в розмірі 470 грн, після чого залишок після першої операції станом на 19:02:09 09.10.2019 року складав 9 530,00 грн, після чого позичальником протягом 2019-2020 років здійснювались операції зі зняття готівки на загальну суму - 61 039,07грн. З даної виписки також відслідковується і поповнення карткового рахунку позичальником, а саме: 31.10.2019 р. 07.11.2019 р. та 21.11.2019р. Таким чином, відповідно до умов договору АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Також зазначає, що усі платежі щодо погашення заборгованості за кредитом відображені у розрахунку, наданому до позовної заяви, а усі платежі за карткою, в тому числі з використання як власних так і кредитних коштів відображені у виписці. На підтвердження обставин, що відповідачка протягом 2019-2020 років продовжувала користуватись карткою просить долучити виписку, оскільки вона не долучалась до позовної заяви, а всі погашення, заборгованість, нарахування були відображені та підтверджені розрахунком заборгованості, так як відповідачем не висловлювалось жодних заперечень з приводу виниклої заборгованості. Крім того, інформація по кредитному ліміту відображена в скріншотах пуш-повідомлень, які додані до апеляційної скарги. Отже, АТ «Універсал Банк» вважає, що відсутні підстави для звільнення відповідачки від обов`язку виконати грошові зобов`язання та повернути кредитні кошти. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, надавши пояснення аналогічні змісту апеляційної скарги. Інші учасники процесу до судового засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України). Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України). Рішення зазначеним вимогам закону не відповідає. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем копії Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не можуть підтверджувати факт існування боргу, оскільки в цих документах немає жодного посилання на відповідачку, вони нею не підписані, а також не долучено самого договору, на укладення якого підписувалась Анкета-заява. У витязі із «Тарифів Банку» жодних належних доказів про те, що відповідачка отримувала кредит немає. Також як на підставу відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019 (№14-131цс19) За таких обставин суд першої інстанції вважав, що факт укладення договору між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 не підтверджений. Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В жовтні 2017 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" запустив новий проект монобанк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту монобанк є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету заяву до Договору про надання банківських послуг від 09.10.2019 року. В даній Анкеті заяві зазначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Згідно п. 3 Анкети-заяви відповідачка беззастережно погодилася з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Крім того, в п.6 Анкети-заяви зазначено: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом 03C4BF75B4D79234E31FBC27C51A4B9E984879C2B6131F555E341DDF00CC9A5F37, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису». «Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору» (п.11 Анкети-заяви). Відповідачці було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 10000 грн. Так, з пуш-повідомлення, яке надсилалося клієнту вбачається, що 09.10.2019 року позичальнику було надано кредитний ліміт по картці в сумі 10000 грн, які вона почала використовувати 09.10.2019 року, а саме: 09.10.2019 р. ОСОБА_1 використала перші кредитні кошти в розмірі - 470, 00 грн., після чого залишок кредитних коштів на рахунку позичальника становив 9530 грн. Дані обставини підтверджуються випискою про рух коштів по картці від 22.03.2021 року. 14.12.2019року, враховуючи високе кредитне навантаження позичальника у інших банках, позивачем будо змінено кредитний ліміт у бік зниження до 9800 грн. З виписки про рух коштів по картці НОМЕР_1 також вбачається, що відповідачка розпочала користуватися кредитними коштами з 09.10.2019 року, а саме : ОСОБА_1 використала перші кредитні кошти в розмірі 470 грн, після чого залишок після першої операції станом на 19:02:09 09.10.2019 року складав 9 530,00 грн. Після цього відповідачка активно користувалася коштами, здійснюючи покупки та інші платежі та поповнення карткового рахунку, що не можливо зробити без використання картки. Так, згідно виписки про рух коштів по картці НОМЕР_1 від 22.03.2021 року, після здійснення першої операції відповідачка протягом 2019-2020 років здійснювались операції зі зняття готівки на загальну суму - 61 039,07грн., а також щодо поповнення карткового рахунку позичальником, а саме позичальником було внесено кошти: 31.10.2019 р. о 15:12:05 в сумі 3 800,00 грн.; 07.11.2019 р. о 14:05:52 в сумі 2 000,00 грн.; 07.11.2019 р. о 14:12:15 в сумі 3 000,00 грн.; 07.11.2019 р. о 20:15:38 в сумі 4 975,00 грн.; 21.11.2019 р. о 19:34:03 в сумі 14 700,00 грн.; 21.11.2019 р. о 19:36:37 в сумі 10 000,00 грн.; 21.11.2019 р. о 20:25:24 в сумі 995,00 грн. Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відтак після підписання анкети - заяви електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути кредит. Сторони приступили до виконання своїх зобов`язань. За такого висновок суду, що факт укладення договору між сторонами не підтверджений наданими позивачем доказами, спростовується матеріалами справи. Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст. 1055 ЦК України). До кредитного договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank», вбачається, що станом на 24.06.2020 року загальна заборгованість відповідачки перед банком за кредитним договором становить 23237,77 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту. Усі платежі щодо погашення заборгованості за кредитом відображені у розрахунку, наданому до позовної заяви, а усі платежі за карткою, в тому числі з використання як власних так і кредитних коштів відображені у виписці. Будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не надала суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи, про невірність наданого банком розрахунку, відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу за тілом кредиту у розмірі 23237,77 грн., враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Матеріали справи свідчать про те, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачці. Відповідачка згідно розрахунку заборгованості порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість. З врахуванням позиції ВП ВС, що висвітлена у постанові від 03.07.19 р. у справі № 342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, що укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому, на думку апеляційного суду, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді анкети - заяви, не містить умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, процентна ставка там також не зазначена. Ця заява - анкета не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника до виконання обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, що встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також - відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Проте, в даній справі позивачем не заявлені вимоги про стягнення з відповідачки на користь банку заборгованості за процентами, пенею та комісією. За такого вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23237,77 грн. є правомірними та підлягають задоволенню. Наведене вище узгоджується із правовими висновками ВП ВС у справі № 342/180/17, висловленими у постанові від 03.07.19 року. Суд першої інстанції зазначеним обставинам та правовим нормам належної правової оцінки не надав та помилково дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, тому рішення суду слід скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Інші доводи апеляційної скарги, крім тих, з якими погодився суд апеляційної інстанції, не є підставою для задоволення апеляційної скарги. Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як слідує з матеріалів справи, за подання позову позивач згідно з платіжним дорученням сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн, а за подачу апеляційної скарги 3153 грн. Зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, на користь позивача слід стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 5255грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити. Заочне рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська,54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09 жовтня 2019р. у розмірі 23237 грн. 77 коп. та судові витрати у розмірі 5255грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складено 20 травня 2021 року