Постанова 4824 № 369/3829/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/3829/21 Провадження № 33/824/2385/2021 Головуючий в суді першої інстанції: Омельченко М.М. Доповідач: Трясун Ю.Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2021 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу представника Горбового Володимира Анатолійовича в інтересах потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, - за участю особи, щодо якої закрите провадження ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_1 , представника ОСОБА_3 В С Т А Н О В И В: Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу, ОСОБА_2 05 березня 2021 року близько 21 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив сварку з дружиною ОСОБА_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Суд закрив провадження у справі, оскільки матеріали провадження не містять доказів того, що саме 05 березня 2021 року між колишнім подружжям ОСОБА_1 виник конфлікт з вини ОСОБА_2 , як про це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі представник Горбовий В.А. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення. В доводах апеляційної скарги з доповненнями апелянт зазначає, що судом не було надано оцінки усім обставинам справи, зокрема письмовим доказам, які були надані представником. Представник вказує, що ОСОБА_1 завдана школа психічному здоров`ю внаслідок тривалої протиправної поведінки колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Апелянт зазначає, що ОСОБА_2 регулярно вживає алкогольні напої в спільній квартирі та погрожує ОСОБА_1 фізичною розправою, чинить перешкоди у проживанні та користуванні квартирою та майном, яке в ній знаходиться. Як вказує представник, саме дії ОСОБА_2 стали причиною розлучення. Апелянт звертає увагу на те, що в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що словесна перепалка і сварка, факт його намагання ввійти до кімнати ОСОБА_1 , застосування нецензурної лексики мали місце 05 березня 2021 року близько 21 год. 00 хв., відтак, на думку представника, у суду не було підстав для закриття провадження. Також представник зазначає, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 змінив замки до вхідних дверей спільної квартири та не пускає ОСОБА_5 до свого житла та обмежує у доступі до особистих речей. На прохання ОСОБА_1 про доступ до квартири ОСОБА_2 повідомив, що це його приватна власність, а особисті речі ОСОБА_1 та малолітньої доньки він надасть пізніше, коли буде мати можливість і вільний час. Крім того апелянт вважає, що під час розгляду провадження судом першої інстанції було помилково взяті до уваги неналежні та недопустимі докази, що були надані ОСОБА_2 , а саме характеристику ОСОБА_2 з місця роботи та з місця проживання та скріншоти екрану мобільного телефону на підтвердження того, що з вечора 05 березня 2021 року він не був вдома, а відпочивав у компанії знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Представник вважає, що надані ОСОБА_2 докази не можуть бути належними та допустимими доказами. При цьому, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що тривалий проміжок часу між колишнім подружжям постійно виникають конфлікти і суперечки, що ОСОБА_2 здійснюється психологічний та моральний тиск на дитину та потерпілу, що проявляється в наступних діях: словесні образи та повідомлення, що принижують честь та гідність колишньої дружини; залякування та погрози притягнення ОСОБА_1 до кримінальної, цивільної, адміністративної відповідальності, безпідставні виклики поліції; примушування ОСОБА_1 діяти всупереч власним інтересам та волі; вживання алкоголю в присутності дитини; погрози фізичної розправи. Представник також звертає увагу на те, що ОСОБА_2 відмовляється від будь-яких компромісів щодо добровільного вирішення конфліктів. Також апелянт вказує, що потерпіла ОСОБА_1 неодноразово зверталася в поліцію, а саме: 11 вересня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, 12 листопада 2020 року, 13 листопада 2020 року, 07 грудня 2020 року, 05 березня 2021 року для припинення насильницьких неправомірних дій з боку ОСОБА_2 . Представник підсумовує, що ОСОБА_1 на даний час перебуває в постійному стресі внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , який усіма можливими способами, зловживаючи своїми правами, намагається завдати шкоди колишній дружині. Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 та її представника Горбового В.А., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, ОСОБА_2 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до загальних принципів судочинства суд розглядає справу стосовно особи якій висунуте обвинувачення та в межах висунутого обвинувачення. За наявним у матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення від 12 березня 2021 року ОСОБА_2 висунуте обвинувачення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в тому, що він 05 березня 2021 року близько 21 години за адресою АДРЕСА_1 вчинив сварку з дружиною ОСОБА_1 . З огляду на це, суд у відповідності до приписів ст. 280 КУпАП серед іншого повинен був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винуватий ОСОБА_2 у його вчиненні. Такі обставини встановлюються шляхом дослідження доказів, яким суд зобов`язаний дати оцінку на предмет належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку. Як видно з матеріалів справи суд, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , який заперечував вчинення ним інкримінованого правопорушення, дослідивши докази, надані як ОСОБА_2 , так і представником потерпілої ОСОБА_3 , дійшов висновку про відсутність як події так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. З таким висновком погоджується апеляційний суд. Апеляційний суд зазначає, що окрім запису в протоколі про адміністративне правопорушення «з протоколом згоден», матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним 05 березня 20201 року сварки з колишньою дружиною ОСОБА_1 , яка могла бути розцінена, як вчинення домашнього насильства. Однак в наведеному протоколі формулювання обвинувачення викладено не у відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 173-3 КУпАП. Уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення службова особа мала вказати дії якого характеру вчинив ОСОБА_2 і в чому вони проявилися. Крім того, обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності є те, що від вчинення домашнього насильства фізичного, психологічного чи економічного характеру могла бути, чи була завдана шкода фізичному чи психологічному здоров`ю потерпілого. Проте суд у своєму рішенні був позбавлений можливості про це вказувати, навіть якщо такі обставини судом будуть встановлені, оскільки в такому випадку він вийшов би за межі висунутого ОСОБА_2 обвинувачення. Відповідно до матеріалів справи, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стала заява ОСОБА_1 про вчинення ОСОБА_2 насильства с сім`ї, з якою вона звернулася до поліції 10 березня 2021 року. Однак наведена заява не містить повідомлення про вчинення ОСОБА_2 правопорушення саме 05 березня 2021 року. Про події 05 березня 2021 року нічого не повідомляв сам ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях, які він надав поліцейському, який у подальшому склав протокол про адміністративне правопорушення. Матеріали справи містять рапорт поліцейського, яким він повідомляє, що ОСОБА_2 вчинив насильство в сім`ї по відношенні до ОСОБА_1 . Проте в ньому також не зазначено, що такі діяння ОСОБА_2 вчинив 05 березня 2021 року. Отже на час складання протоколу про адміністративне правопорушення відсутні були докази вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства 05 березня 2021 року. Під час апеляційного розгляду представником потерпілої наданий відеозапис, який за клопотанням ОСОБА_2 був долучений до матеріалів справи, яка розглядалася в суді першої інстанції стосовно ОСОБА_1 . Апеляційний суд визнає цей доказ неналежним, оскілки неможливо встановити коли відбулися події, зафіксовані на ньому. Такими ж неналежними доказами є скріншот з телефону та фотографії, які надав ОСОБА_2 в суді першої інстанції на підтвердження того, що 05 березня 2021 року він не перебував за місцем свого проживання, оскільки також неможливо встановити дату і час їх створення та хто на них зображений. З огляду на викладене в протоколі про адміністративне правопорушення формулювання обвинувачення, відсутність інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, апеляційний суд вважає, що лише одного запису у протоколі про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_2 написав, що з протоколом згоден, не достатньо для висновку про його винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, відтак рішення суду про закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП апеляційний суд вважає законним, тому відсутні підстави для його скасування. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П ОС Т АН О ВИ В : Апеляційну скаргу представника Горбового В.А. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Р.Трясун