Постанова Львівський апеляційний суд № 462/84/21

Справа № 462/84/21 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д. Провадження № 33/811/633/21 Доповідач: Гуцал І. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : постановою Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 454 гривні. Згідно постанови суду ОСОБА_1 о 19 год. 00 хв. 28 грудня 2020 року на перехресті вул. Левандівська, 25 - Широка у м. Львові, керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Окрім того, ОСОБА_1 о 19 год. 00 хв. 28 грудня 2020 року на перехресті вул. Левандівська, 25 - Широка у м. Львові, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Vito» д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz 280 ЗНГ» НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі та, наближаючись до врегульованого перехрестя, зупинився у заторі, в результаті чого автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушив п.п.2.3 Б, 12.1., 13.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Не погоджуючись з постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та винести нову постанову, якою провадження у даній справі в частині ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . На підтримання своїх апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є необґрунтовано, не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, прийнята із значним порушенням процесуальних норм. Розглядаючи дану справу суд першої інстанції відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду. Крім цього, апелянт зазначає, що працівниками поліції при здійсненні огляду на стан сп`яніння було порушені вимоги ст.266 КУпАП, оскільки не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та неодноразово наголошував працівникам поліції про готовність пройти огляд на місці скоєного ДТП, однак таке було проігноровано працівниками поліції. Також ОСОБА_1 зазначає, що як працівниками поліції, так і суддею суду першої інстанції під час розгляду справи було порушено його право на захист та можливість надання пояснень по суті справи. Також в апеляційній скарзі апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції 24 лютого 2021 року, копію постанови отримав лише 12 квітня 2021 року, а тому з метою недопущення порушення його права на доступ до правосуддя просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновити. Вислухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов наступного висновку. Суддя апеляційного суду вважає, що доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджується з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити. Суддя апеляційного суду вважає, що розгляд матеріалів даної справи в частині визнання вини ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП проведено судом першої інстанції повно та об`єктивно. Разом з тим, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому суддя апеляційного суду в цій частині не здійснює перевірку законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» який затверджений Постановою № 1103 КМУ від 17 грудня 2008 року з внесеними змінами від 28 жовтня 2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме в тому, що ОСОБА_1 о 19 год. 00 хв. 28 грудня 2020 року на перехресті вул. Левандівська, 25 - Широка у м. Львові, керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, суд першої інстанції послався, зокрема на відеозаписи з нагрудних камер працівників з місця події та зазначив, що з переглянутого відеозапису нагрудної камери патрульного поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків (20.48 год.). Однак, зазначений висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить наявним доказам в матеріалах справи. Так, як вбачається з оглянутих відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 28 грудня 2021 року на протязі періоду часу з 20.48 год. до 22.50 год. неодноразово наголошував працівникам поліції про те, що бажає пройти огляд на стан сп`яніння, зокрема з використанням спеціального технічного приладу Драгер. Однак в супереч вимогам ст. 266 КУпАП зазначені вимоги ОСОБА_1 були проігноровані працівниками поліції і такий огляд ОСОБА_1 проведено не було (а.с.3). Також з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається той факт, що під час висловлення ОСОБА_1 пропозиції працівником поліції про проходження огляду на стан сп`яніння, а саме 28 грудня 2020 року о 20.48 год., були відсутні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при цьому працівником поліції не оголошено про те, що вимога про проходження здійснюється в присутності свідків. Більше того, суддею апеляційного суду на підставі матеріалів справи не встановлено, що вище вказані свідки були присутні під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому приходить до обґрунтованого переконання, що працівниками поліції були порушені вимоги ст. 266 КУпАП та п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», який затверджений Постановою № 1103 КМУ від 17 грудня 2008 року з внесеними змінами від 28 жовтня 2015 року. Крім цього, матеріалами справи та відеозаписами з нагрудних камер не підтверджується того, що перед початком огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , останньому здійснювалося роз`яснення його прав і обов`язків, наслідки проходження огляду чи відмови від його проходження, та можливість в разі незгоди з результатами огляду з використанням приладу Драгер пройти огляд в найближчому медичному закладі. А тому, суддя апеляційного суду приходить до переконання про те, що доказами в матеріалах справи породжується обґрунтований сумнів в тому, що ОСОБА_1 не мав наміру пройти огляд на стан сп`яніння, і судом першої інстанції з приводу зазначених обставин не було надано жодної оцінки, оскільки такі суттєво впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином суддя апеляційного суду приходить до обґрунтованого переконання про те, що постанову Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 слід змінити. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП змінити. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважати ОСОБА_1 винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Гуцал І.П.