Постанова 4818 № 2-1018/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «17» травня 2021 року м. Харків справа № 2-1018/11 провадження № 22ц/818/3344/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Котелевець А.В., Хорошевського О.М. за участю секретаря Дмитренко А.Ю. учасники справи: заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», представниця заявника Ткаченко Ю.О., заінтересовані особи ОСОБА_1 , представниця заінтересованої особи ОСОБА_2 , Шеметова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 березня 2021 року в складі судді Янцовської Т.М. в с т а н о в и в: У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Заява мотивована тим, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі № 2035/1018/2011 від 14 лютого 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» загальну суму заборгованості за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24 грудня 2007 року, № 014/3531/9/08306 від 24 грудня 2007 року, № 014/8088/9/14415 від 25 квітня 2008 року у розмірі 1 199 689,51 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 9 582 759,90 грн та 1820,00 грн судових витрат, а всього 9 584 579,90 грн. 15 квітня 2013 року відкрито виконавче провадження № 37567574 з примусового виконання цього судового рішення. Вказав, що 30 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство «ФідоБанк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», відступлено право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал». У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» 25 травня 2015 року відступило права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп», яке в свою чергу 08 лютого 2017 року відступило їх Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інновація» Зазначив, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 березня 2017 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні № 37567574 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація». 20 липня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 37567574 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація». 05 вересня 2018 року боржник ОСОБА_3 помер. Про смерть ОСОБА_3 товариству стало відомо лише 03 квітня 2019 року при формуванні витягу із Державного реєстру нерухомого майна. Вказав, що спадкоємцями ОСОБА_3 є його повнолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зазначив, що 13 січня 2020 року дізнався про те, що 22 березня 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 37567574 у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 ; оригінал виконавчого документа направлено до суду. Просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме замінити боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2012 року у справі № 2035/1018/2011 з померлого ОСОБА_3 на його спадкоємців: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; видати два виконавчих листи (на кожного боржника окремо) та дві ухвали про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2012 року у справі №2035/1018/2011; поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, що видані на виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2012 року у справі № 2035/1018/2011. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 березня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено частково; замінено сторону виконавчого провадження у справі № 2-1018/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме - боржника ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , обмеживши відповідальність правонаступників вартістю майна, одержаного ними у спадщину. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що виконавче провадження 22 березня 2019 року закінчено у зв`язку зі смертю боржника. При цьому судом не застосовано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, в якій, зокрема, зазначено, що за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна боржника правонаступником є неможливою. Заміну боржника може бути здійснено лише у разі скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Видача нових виконавчих листів на спадкоємців суперечить нормам права, оскільки щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не ухвалювалось рішення про стягнення боргу. 13 квітня 2021 року до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважав судове рішення законним, а апеляційну скаргу необгрунтованою. При цьому посилався на те, що на підставі частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником як при відкритому виконавчому провадженні, так і за його відсутності. Зазначив, що судове рішення, в якому боржником є померлий не виконано, що суперечить статті 129-1 Конституції України. Вказав, що виконавче провадження було закінчено за заявою спадкоємця ОСОБА_1 , який повідомив про смерть свого батька неправомірно, оскільки державний виконавець не перевірив коло правонаступників, чим грубо порушив його права як стягувача. Вказав, що постанова Великої Палати Верховного Суду, на яку посилається ОСОБА_1 не може бути застосована до цих правовідносин, оскільки стосується заміни одного правонаступника, а Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» просив замінити двох. Тому, іншого способу захистити свої права, як звернутися до суду з заявою про заміну сторони, у товариства немає. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати. Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2012 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_3 на його користь загальну суму заборгованості за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24 лютого 2007 року, № 014/3531/9/08306 від 24 грудня 2007 року, № 014/8088/9/14415 від 25 квітня 2008 року у розмірі 1 199 689,51 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 9 582 759,90 грн, та 1820,00 грн судових витрат, а всього 9 584 579,90 грн (а.с. 180-182, 224-225 том 1). 14 серпня 2012 року видано виконавчий лист на виконання зазначеного судового рішення (а. с. 5 том 2). 15 квітня 2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження № 37567574 з примусового виконання зазначеного судового рішення (а. с. 6 том 2). 30 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» укладено договори № 14-СК про відступлення права вимоги та № 1/14-С про відступлення права за договорами іпотеки, відповідно до умов яких до нового кредитора перейшло право вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки, зазначеними в додатках №1 до договору, в тому числі, й щодо ОСОБА_3 (а. с. 7-20 том 2). У подальшому 25 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» укладено договір № 208 про відступлення права вимоги (факторингу) та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до яких останньому передано право вимоги, в тому числі, за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24 грудня 2007 року, № 014/3531/9/08306 від 24 грудня 2007 року, № 014/8088/9/14415 від 25 квітня 2008 року, договором іпотеки від 24 грудня 2007 року, укладеними з ОСОБА_3 (а. с. 21-23 том 2). Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2016 року замінено стягувача у вказаному вище виконавчому провадженні на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» (а. с. 42-43 том 2). У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» 08 лютого 2017 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» договір про відступлення права вимоги №3, за умовами якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» перейшли права вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_3 (а. с. 51-59 том 2, а. с. 27-37 том 3). Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі № 2-1018/11 від 27 березня 2017 року, яка постановою Харківського апеляційного суду м. Харкові від 07 липня 2020 року залишена без змін, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» задоволено, замінено сторону (стягувача) виконавчого провадження на стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (а. с. 72-74, 188-195 том 2). 20 липня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Єрьоменко С.В. винесено постанову про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 37567574 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (а. с. 140 том 2, а. с. 46 том 3). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 96 том 2). 19 листопада 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» звернуто стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом продажу нежитлових приміщень, що були предметом іпотеки, Товариству з обмеженою відповідальністю «Формленд» (а. с. 88-89 том 3). Як вбачається з довідки Зміївської державної нотаріальної контори № 229/02-14 від 06 березня 2019 року, 15 листопада 2018 року заведено спадкову справу № 192/2018 (номер справи у Спадковому реєстрі 63324604) щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Відповідно до цієї справи спадкоємцями померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 97 том 2). 22 березня 2019 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_3 № 37567574 закінчено на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Встановлено, що до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 сина боржника, якою повідомлено, що боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 роки, про що 06 вересня 2018 року складено відповідний запис № 54 (а. с. 137-140 том 2, а. с. 47 том 2). Вказана постанова є чинною. З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 травня 2019 року № 346 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на нежитлові приміщення підвалу №№ 9-13, першого поверху №№30-38, антресолі першого поверху №№6-8, другого поверху №№9-15, 15-а, 16-19, П; третього поверху №№11-20, ІУ, в літ «А-3» загальною площею 671,30 кв м, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Спадкоємцями зазначеного майна в рівних частках, по Ѕ частці кожному, є його діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку майна видано ОСОБА_1 (а. с. 45 том 3). Також, 14 травня 2019 року Зміївською державною нотаріальною конторою повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_3 та про те, що вимога кредитора, надана ним 08 травня 2019 року за № 154 про наявність у померлого заборгованості за кредитною угодою, доведена до відома спадкоємців померлого (а. с. 43 том 3). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Як вбачається з усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. Частинами першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно частин першої, другої, п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У пунктах 12, 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5, зазначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом. Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою. Статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні. Отже, обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців. Відповідних висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11, а також Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25 травня 2020 року у справі № 390/2041/17. Пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. За пунктом 2 частини першої статті 40 згаданого Законувиконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення здійснюється заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником з одночасною заміною відповідного учасника справи. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження. З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника. Зазначені висновки відповідають викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, провадження № 12-48гс20. Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, за якими виданий виконавчий лист, дійсно допускають правонаступництво. Разом з тим, 22 березня 2019 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавче провадження № 37567574 щодо ОСОБА_3 закінчено на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавець, установивши факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, мав вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями. Так, отримавши дані про смерть фізичної особи сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з його компетенцією, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, є підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Однак, постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника є чинною, не скасована та стягувачем не оскаржена. Відомостей щодо відновлення виконавчого провадження матеріали справи не містять. В суді апеляційної інстанції представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» пояснила, що дійсно постанову про закінчення виконавчого провадження товариство не оскаржувало. Проте, їй відомо, що товариство подало таку скаргу та повинно було надати клопотання про зупинення апеляційного провадження у зв`язку з цим. Також додала, що вона не має повноважень на подання такого клопотання. Вказала, що їй не відомо про існування інших спадкоємців після смерті боржника. На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції до судового засідання не надходило ані скарги, за якою було відкрито провадженння судом першої інстанції, ані клопотання про зупинення апеляційного провадження. Таким чином, оскільки відкритого виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3 немає, постанова про закінчення виконавчого провадження є чинною, заміна його як сторони виконавчого провадження його правонаступниками є неможливою з підстав, зазначених вище. Лише у разі оскарження та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути вирішено питання щодо заміни померлого боржника його правонаступниками. Отже, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» заява про заміну боржника наразі є передчасною. Враховуючи викладене, інші вимоги заяви товариства, зокрема, щодо видачі виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання також не можуть бути задоволені. Крім того, чинне законодавство не передбачає видачу нових виконавчих листів після заміни боржника у виконавчому провадженні. Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про заміну сторони виконавчого провадження. Отже, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація». Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, судовий збір за її подання у розмірі 454,00 грн підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» на його користь. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 2 ст.374, ст.376, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами залишити без задоволення. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» на користь ОСОБА_1 454,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді А.В. Котелевець О.М. Хорошевський Повний текст постанови складено 19 травня 2021 року.