Ухвала КЦС ВС № 409/294/18

Ухвала 19 травня 2021 року м. Київ справа № 409/294/18 провадження № 61-6034св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені яких діє адвокат Коряк Ігор Юрійович, на постанову Луганського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, ВСТАНОВИВ: У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно. Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 жовтня 2018 року у складі судді Третяка О. Г. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема 1/2 частини зерноскладу, 1964 року побудови, загальною площею 288,7 кв. м, в Шарівській сільській раді комплекс будівель та споруд № 1 в с. Шарівка Білокуракинського району Луганської області, укладений 17 травня 2017 року між ОСОБА_1 та співвласниками майна, пайовиками колишнього КСП ім. Ілліча Білокуракинського району Луганської області. Визнано право власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно: 1/2 частину зерноскладу, 1964 року побудови, загальною площею 288,7 кв. м, в Шарівській сільській раді комплекс будівель та споруд № 1 в с. Шарівка Білокуракинського району Луганської області. Постановою Луганського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 жовтня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені яких діє адвокат Коряк І. Ю., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Луганського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені яких діє адвокат Коряк І. Ю., на постанову Луганського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року і витребувано із Білокуракинського районного суду Луганської області цивільну справу № 409/294/18. Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець