Ухвала КАС ВС № 160/10994/19

УХВАЛА 11 травня 2021 року Київ справа №160/10994/19 адміністративне провадження №К/9901/13133/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №160/10994/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, УСТАНОВИВ: 14.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №160/10994/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 08.04.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачає забезпечення права на апеляційний перегляд справ та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судових рішень. Аналогічний нормативний припис є у частині 1 статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Частиною 1 статті 13 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (пункт 7 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). З цього вбачається, що касаційний перегляд судових рішень є екстраординарним, тобто таким, що не відбувається у кожній справі. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Скаржником зазначено, що копію повного тексту оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №160/10994/19 ним отримано 09.03.2021. Колегія суддів зауважує, що скаржником не надано доказів, які б підтверджували дату отримання копії оскаржуваного судового рішення. Таким чином, касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 329 КАС України. Суд зазначає, що у разі отримання копії постанови суду апеляційної інстанції нарочно таким доказом може бути розписка, у випадку отримання копії судового рішення поштою - конверт з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідка відділення поштового зв`язку тощо. Отже, для обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Одеській митниці Держмитслужби слід вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, належні докази отримання копії оскаржуваного судового рішення. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною 4 статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Скаржником вказано, що підставою касаційного оскарження є частина 3 статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Суд зауважує, що така підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, проте скаржником дану норму не вказано та жодним чином не обґрунтовано можливість її застосування. Разом з тим, Одеською митницею Держмитслужби зроблено посилання на постанови Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15, від 01.10.2013 у справі №21-354а13, від 15.10.2013 у справі №21-270а13, від 22.10.2013 у справі №21-342а13. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Митного кодексу України, висловлення незгоди з судовими рішеннями та необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Верховний Суд зауважує, що скаржником не обґрунтовано, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, не наведено висновки судів у справі №160/10994/19, які суперечать висновкам Верховного Суду, не доведено подібність правовідносин у справах. Крім того, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 26.06.2018 у справі №814/1996/15, від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 20.03.2018 у справі №815/4132/17. Контролюючим органом не спростовано правильність врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у даних постановах. Отже, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги шляхом належного викладення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Проте скаржником до касаційної скарги документу про сплату судового збору не надано, не заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення, не надано доказів, що скаржник має пільги щодо сплати судового збору. Предметом спору у цій справі були вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2019 №UА500060/2019/000099/2 (вимога майнового характеру) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.07.2019 №UА500060/2019/00467 (вимога немайнового характеру). Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.03.2020 (справа №1.380.2019.001962) зробив висновок, що справи про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є справами з майновими вимогами. При цьому сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір. З судових рішень у справі №160/10994/19 неможливо встановити, яка сума митних платежів була додатково сплачена позивачем внаслідок коригування митної вартості товарів. При поданні позовної заяви (листопад 2019 року) до суду першої інстанції ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позову немайнового характеру ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги виходячи з вищенаведеної формули. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Крім того, скаржнику слід надати документи, що підтверджують різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №160/10994/19 залишити без руху. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І.А. Васильєва Л.І. Бившева В.В. Хохуляк